Видатні педагоги України та світу
Електронний інформаційно-бібліографічний ресурс
«Видатні педагоги України та світу»
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) провадить історико-біографічні дослідження, приділяє велику увагу популяризації здобутків видатних педагогів, освітніх і громадських діячів, прагнучи зробити доступною інформацію про їхнє життя, діяльність та творчу спадщину не тільки в традиційному, а й в електронному вигляді. Із цією метою в межах наукового дослідження «Педагогічна біографіка в інформаційному освітньо-науковому просторі України» (2023–2025 рр.) у ДНПБ формується електронний інформаційно-бібліографічний ресурс «Видатні педагоги України та світу» (керівник – доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України Л. Д. Березівська), де інтегруються, постійно доповнюються та оновлюються відомості про відомих українських і закордонних педагогів. Нині зазначений ресурс містить більш як 80 персоналій, це відомі педагоги та освітяни різних історичних періодів розвитку освіти.
Метою ресурсу є популяризація найкращих здобутків української і зарубіжної педагогічної та психологічної наук й освіти завдяки об’єднанню інформації про відомих українських і зарубіжних освітян; висвітлення їхнього життя, діяльності, творчої спадщини та втілення їхніх ідей в практику.
Кожній персоналії у структурі ресурсу присвячено окрему сторінку, на якій є такі розділи: біографія діяча; бібліографія його праць та матеріалів про нього; окремі повнотекстові твори; додаткові матеріали, зокрема присвячена педагогу фотогалерея; матеріали щодо ушанування його пам’яті: про установи, які носять його ім’я (за наявності); інформація про нагороди, премії, пам’ятники, наукові читання, пов’язані з ім’ям видатної постаті тощо.
Постійно поповнюваний електронний інформаційно-бібліографічний ресурс «Видатні педагоги України та світу» є невід’ємним складником національного цифрового гуманітарного простору в умовах розбудови незалежної України, формою поширення біографічних знань, що об’єднує творчі зусилля українських істориків освіти, біографістів, бібліографів. Репрезентація за допомогою електронного ресурсу узагальненого знання про гуманістичні ідеї українських і зарубіжних педагогів чи освітян минулого має велике значення для освіти загалом, зокрема педагогічної освіти України; є джерелом формування педагогічного світогляду, підвищення духовної культури суспільства в умовах глобальних цивілізаційних викликів. Це унікальний галузевий ресурс, рівноцінних аналогів якому не знайдено. Він має освітянське (педагогічне) спрямування та є вагомим внеском у розвиток освіти, педагогіки, педагогічної біографіки; важливий у справі відновлення національної педагогічної пам’яті. Представлений ресурс може слугувати основою для наукових розвідок з історії освіти, педагогіки, історії, культурології, біографіки, біобібліографії; розширення, доповнення та оновлення змісту навчальних курсів з педагогіки; розроблення спецкурсів з історії освіти України в педагогічних закладах вищої освіти, у системі перепідготовки педагогічних кадрів, написання підручників та посібників з історії освіти, педагогіки, довідкової літератури.
Актуальність та затребуваність ресурсу засвідчує статистика його відвідувань: у 2023 р. кількість його відвідувань становить близько 56 тис. з різних країн світу: США (1312); Польща (953); Німеччина (853); Нідерланди (421); Велика Британія (319); Чехія (256); Франція (255); Італія (184); Ірландія (183).
Лариса Березівська
СУХОМЛИНСЬКИЙ ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Педагог-гуманіст, Герой Соціалістичної Праці, член-кореспондент АПН СРСР, кандидат педагогічних наук, директор школи, вчитель, дитячий письменник. |
|||
АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА
Педагогіня, діячка народної освіти, організаторка і керівниця недільних шкіл, методистка початкової школи, засновниця й учителька Харківської жіночої недільної школи. |
|||
АНАНЬЇН СТЕПАН АНДРІЙОВИЧ
Педагог і психолог, вчений, фахівець з теорії виховання, зокрема трудового й естетичного, порівняльної педагогіки і педології, професор та викладач курсу дитячої і педагогічної психології Київського університету Св. Володимира. |
|||
АСТРЯБ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
Педагог, вчений-реформатор, засновник школи з методики викладання математики, професор, автор підручників, навчальних і методичних посібників із геометрії, алгебри, арифметики, заслужений діяч науки УРСР, лауреат премії ім. К. Д. Ушинського. |
|||
БАРВІНСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ Громадсько-політичний діяч, історик, педагог, якого називають «хресним батьком» української граматики. |
|||
БЕРЕЗНЯК ЄВГЕН СТЕПАНОВИЧ
Кандидат педагогічних наук, заслужений учитель УРСР, Герой України (2001), почесний член НАПН України, ветеран Великої Вітчизняної війни, інспектор і начальник управління шкіл Міністерства освіти УРСР, викладач Центрального інституту вдосконалення вчителів, учитель, директор шкіл та ін. |
|||
|
БЕРЛИНСЬКИЙ МАКСИМ ФЕДОРОВИЧ
Історик, педагог, перший київський археолог, дослідник монастирських бібліотек, літописів, директор Головного народного училища Києва (з 1809 р. – Перша київська гімназія). |
||
Педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури; культурно-освітній та громадсько-політичний діяч. Голова українського гімнастичного товариства «Сокіл», організатор першого українського «Спортового кружка гри ніжної пилки» (копаного м’яча, футболу). Автор підручників з фізичного виховання молоді: «Забави й гри рухові» (1904–1905), «Копаний мʼяч» (1906), «Значення руханкових товариств» (1909) та ін. Сприяв становленню «Пласту», автор назви цієї організації. |
|||
БУГАЙКО ТЕТЯНА ФЕДОРІВНА
Педагогиня, літературознавиця, вчена‑методистка, перша в Україні жінка – доктор педагогічних наук. |
|||
Вчений-педагог, фахівець у галузі теорії і методики навчання фізики та дидактики, очолював лабораторію математичної і фізичної освіти в Інституті педагогіки АПН України (1984–2004), почесний академік НАПН України.
|
|||
БУНГЕ МИКОЛА ХРИСТИЯНОВИЧ
Педагог, реформатор, державний діяч, доктор політичних наук, професор і ректор Київського університету Св. Володимира, академік та почесний член Петербурзької академії наук, міністр фінансів, керівник та засновник Київської економічної школи, фундатор системи університетської освіти, активний учасник процесу реформування, удосконалення та демократизації вищої освіти. Почесний громадянин міста Києва. |
|||
ВАЩЕНКО ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
Один із найталантовитіших педагогів ХХ ст., професор, теоретик педагогіки, учений-психолог. |
|||
Політичний, громадський, релігійний діяч, педагог, президент Карпатської України, Герой України.
|
|||
ГАЛЯТОВСЬКИЙ ІОАНИКІЙ
Педагог, просвітитель, письменник-полеміст, суспільно-політичний і церковний діяч XVII ст. |
|||
ГЕРБАРТ ЙОГАНН ФРІДРІХ
Німецький педагог-теоретик XIX століття. Будучи одночасно філософом і психологом, зробив спробу обґрунтувати педагогіку за допомогою даних цих двох наук. Педагогічна спадщина Гербарта мала багатьох прихильників і послідовників, які розвинули й оформили його ідеї в окремий педагогічний напрям – гербертіанство. |
|||
ГРИЩЕНКО МИКИТА МИНОВИЧ
Педагог, діяч у галузі організації народної освіти й науки радянської доби. |
|||
ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
Педагог, письменник, публіцист, лексикограф, літературознавець, громадсько-культурний діяч, видавець. Належить до когорти організаторів товариства «Просвіта» в Києві та один із засновників Української радикальної партії. |
|||
Громадська діячка, педагогиня, письменниця, перекладачка, авторка науково-популярних книжок. |
|||
Німецький педагог, представник теорії вільного виховання – напрямку гуманістичної педагогіки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. |
|||
ДЕКРОЛІ ЖАН-ОВІД
Бельгійський психоневролог і педагог, представник медико-антропологічної течії реформаторської педагогіки кінця ХІХ – початку ХХ ст. |
|||
Педагог, учитель, організатор освіти, історик педагогіки, методист. |
|||
Педагогиня, фахівчиня з методики початкової освіти, авторка букварів, які видавалися з 1926 по 1956 рр., численних посібників із навчання дітей грамоти, зокрема читанок, математичних задачників, букварів для шкіл грамоти, робочих книг, методичних посібників. |
|||
ДЗЕВЕРІН ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
Педагог, історик педагогіки, співробітник Українського науково-дослідного інституту педагогіки. |
|||
ДІСТЕРВЕГ ФРІДРІХ АДОЛЬФ ВІЛЬГЕЛЬМ
Німецький педагог-демократ, послідовник Песталоцці. Розробив дидактику розвиваючого навчання, cформулювавши її основні вимоги у вигляді 33 законів і правил. |
|||
ДІТТЕС ФРІДРІХ
Німецький педагог, видатний керівник ліберального німецького та австрійського учительства ІІ половини XIX ст. Послідовник Ф. Бенеке і А. Дістервега. |
|||
ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
Вчений-історик, літературознавець, публіцист, фольклорист, філософ, педагог, суспільно-політичний і громадський діяч, один із ініціаторів відкриття недільних шкіл, доцент і викладач історії Київського університету, професор Софійського університету, один із організаторів педагогічних курсів для підготовки вчителів українських народних шкіл, активний діяч Київської громади, засновник Вільної української друкарні в Женеві та «Женевського гуртка». |
|||
Педагогиня, науковиця, фахівчиня з теорії і методики викладання математики в закладах середньої та професійно-технічної освіти.
|
|||
ДУРДУКІВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ
Педагог, науковець, публіцист, літературознавець, громадський і освітній діяч, активний розбудовник української національної школи. У 1917–1929 рр. – директор 1-ї Київської української гімназії імені Тараса Шевченка (згодом 1‑а Київська зразкова трудова семирічна школа ім. Т. Шевченка). |
|||
ДУХНОВИЧ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
Педагог, літератор, історик, богослов, культурно-освітній і громадсько-політичний діяч, автор шкільних підручників, засновник низки народних шкіл та першої публічної бібліотеки на Закарпатті. |
|||
Американський педагог, реформатор освіти і основоположник філософії прагматизму. Розвинув концепцію інструменталізму. |
|||
ЗАЛУЖНИЙ ОЛЕКСАНДР САМІЙЛОВИЧ
Педолог, педагог, рефлексолог, науковець-експериментатор, професор, керівник «секції колективознавства» Українського науково-дослідного інституту педагогіки, один із засновників Харківської школи педології. Автор наукових праць з проблем організації та функціонування дитячого колективу, питань шкільної дисципліни, успішності, поведінки, експериментальних досліджень методики тестування в освітньому процесі, теорії і практики розбудови сільської трудової школи. |
|||
ЗАХАРЕНКО ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
Педагог, один із засновників педагогіки співробітництва, Заслужений учитель України (1974), народний учитель СРСР (1983), член-кореспондент Академії педагогічних наук СРСР (1989), академік-засновник Академії педагогічних наук України (1992), дійсний член Російської Академії освіти (1999), громадський діяч, директор відомої в Україні авторської школи у селі Сахнівка на Черкащині (1966–2002). |
|||
Швейцарський педагог, теоретик трудової школи, один з ініціаторів розробки соціальної педагогіки, літератор, політичний і громадський діяч.
|
|||
Вчений, філософ, педагог, психолог, організатор освіти, провідник культури, перший Міністр освіти і науки незалежної України (1990–1992). |
|||
КАРАЗІН ВАСИЛЬ НАЗАРОВИЧ
Засновник першого в Східній Україні Харківського університету, ініціатор створення одного з перших у Європі Міністерства народної освіти, автор ліберальних проектів реформування державного устрою і народного господарства. |
|||
КЕРШЕНШТЕЙНЕР ГЕОРГ
Німецький педагог-реформатор, методист, організатор народної освіти, теоретик громадянського виховання й трудової школи. |
|||
Швейцарський психолог, педагог, лікар-невролог, професор Женевського університету, один із перших дослідників дитячої психології, належить до кола засновників Педагогічного інституту ім. Ж.-Ж. Руссо, представник функціоналізму, продовжувач традицій школи емпіричної психології, співзасновник та редактор журналу «Archives de Psychologie». |
|||
КОМЕНСЬКИЙ ЯН АМОС
Чеський педагог-гуманіст, мислитель, основоположник нової педагогічної системи, громадський, державний діяч, автор проекту реформи шведської системи освіти та методики викладання латинської мови, автор фундаментальних праць: «Велика дидактика», «Материнська школа», «Легальна порада про виправлення людських справ», «Видимий світ в малюнках» та ін. |
|||
КОНИСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ЯКОВИЧ
Перекладач, письменник, видавець, лексикограф, педагог, громадський діяч. |
|||
КОРФ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Педагог і просвітник, методист, організатор початкових земських шкіл і народних училищ в Україні, послідовник педагогічних поглядів К. Д. Ушинського. |
|||
КОРЧАК ЯНУШ
Польський педагог-гуманіст, письменник, лікар, публіцист, громадський діяч. Різностороння особистість з широким колом наукових інтересів, людина високої громадянської позиції з великим почуттям любові до дітей. |
|||
КОСТЮК ГРИГОРІЙ СИЛОВИЧ
Психолог, педагог, засновник української психологічної школи, фахівець із дитячої і педагогічної психології. |
|||
Учений-історик, книго- і бібліотекознавець, бібліограф, археограф, педагог, громадсько-освітній діяч |
|||
КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
Письменник, педагог-методист, літературний критик, історик, фольклорист, етнограф, перекладач, мовознавець, культурно-освітній діяч. |
|||
Французький священник, однин із основоположників сурдопедагогіки; заснував у Парижі першу школу для глухих дітей (1760), в якій застосовував спеціальні методи навчання (міміку і жести). Автор праць «Навчання глухонімих за допомогою методичних знаків» (1776), «Справжній спосіб навчання глухонімих, що підтвердився досвідом» (1784). |
|||
ЛАЙ ВІЛЬГЕЛЬМ АВГУСТ
Німецький педагог, доктор філософії, викладач вчительської семінарії в Карлсруе, теоретик експериментальної педагогіки, творець нової лінії в педагогіці – «педагогіки дії», організатор «ілюстративних шкіл» («школи дії»), в яких проводилися заняття з моделювання, малювання, ліплення, практична і творча діяльність учнів. |
|||
Учений-психолог, один із основоположників експериментальної психології, філософ, педагог, письменник, громадський діяч. |
|||
Педагогиня і культурна діячка, очільниця Товариства народних дитячих садків Києва, засновниця і редакторка журналу «Дошкольное воспитание», засновниця і лекторка Фребелівського педагогічного інституту, членкиня Колегії дошкільного виховання при Департаменті народної освіти у 1918–1919 pp. |
|||
ЛУБЕНЕЦЬ ТИМОФІЙ ГРИГОРОВИЧ
Педагог, методист, громадський діяч, який належав до плеяди прогресивних вітчизняних педагогів кінця XIX – початку XX століття, і слідом за Ушинським, став одним із фундаторів народної школи в Україні. |
|||
МАЗУРКЕВИЧ ОЛЕКСАНДР РОМАНОВИЧ Педагог, літературознавець, славіст, фахівець з методики викладання літератури, проблем літературної освіти, історії педагогіки, лауреат премії імені К. Д. Ушинського (1958, 1962). |
|||
МАКАРЕНКО АНТОН СЕМЕНОВИЧ
Педагог, письменник, керівник дитячих виховних колоній. |
|||
МАКСИМОВИЧ МИХАЙЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ Учений-енциклопедист, ботанік, зоолог, натураліст, історик, археолог, етнограф, фольклорист, філолог. |
|||
Педагог, теоретик і практик, дидакт, літератор |
|||
Американський просвітник, педагог, реформатор освіти, політичний і громадський діяч ХІХ ст. |
|||
Німецький педагог, психолог, один із засновників експериментальної педагогіки та педагогічної психології. Співзасновник та видавець фахових часописів «Архів загальної психології» та «Журнал експериментальної педагогіки». |
|||
МИРОНОВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
Педагог, методист із початкового навчання, фахівець із проблем дитячих та юнацьких громадських рухів |
|||
МОНТЕССОРІ МАРІЯ
Італійська педагогиня, лікарка. Її провідною тезою є думка про те, що існує особливий світ дитинства і що розвиток дитини підпорядковується законам природи. |
|||
|
МУЗИЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ФЕДОРОВИЧ
Педагог-практик, методист початкової школи, діяч народної освіти, фахівець із питань дидактики та методики, порівняльної педагогіки, творець національної системи освіти – єдиної трудової школи в Україні. |
||
Німецький педагог та філософ-неокантіанець, професор Марбурзького університету. Відомий як фундатор соціальної педагогіки, основи якої сформулював у книжці «Соціальна педагогіка».
|
|||
НАУМЕНКО ВОЛОДИМИР ПАВЛОВИЧ
Педагог, філолог, громадський діяч, журналіст, активний учасник національного руху другої половини ХІХ – початку ХХ ст. |
|||
Вчений-філолог, педагог, письменник і громадсько-культурний діяч другої половини XIX ст. |
|||
ОНИЩУК ВАСИЛЬ ОНИСИМОВИЧ
Педагог, учитель, відмінник народної освіти, фахівець у галузі дидактики, викладач педагогіки, психології, географії Бершадського педагогічного училища, завідувач відділу дидактики Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР, лауреат Державної премії УРСР в галузі науки і техніки. |
|||
ОРЛАЙ ІВАН СЕМЕНОВИЧ
Учений-енциклопедист, педагог, теоретик і організатор освіти. |
|||
ПЧІЛКА ОЛЕНА
Письменниця, етнографіня, фольклористка, перекладачка, публіцистка, редакторка, видавчиня, педагогиня, громадська діячка, членкиня-кореспондентка Української Академії Наук. |
|||
ПИРОГОВ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
Вчений, хірург і анатом, засновник військово-польової хірургії, просвітитель-демократ, визначний теоретик у галузі педагогіки, організатор народної освіти.
|
|||
ПОЛОНСЬКА-ВАСИЛЕНКО НАТАЛІЯ ДМИТРІВНА Вчена, історикиня, археологиня, археографиня, архівістка, одна з провідних представниць державницької школи в українській історіографії, педагогиня, авторка понад 200 наукових праць, підручників для закладів вищої освіти тощо. |
|||
РЄЗНІК ЯКІВ БОРИСОВИЧ
Педагог, доктор педагогічних наук, професор, засновник і керівник дитячого будинку в Києві. |
|||
РУДНИЦЬКА ОКСАНА ПЕТРІВНА
Педагогиня, фахівчиня з музичної педагогіки, виховання особистості засобами мистецтва, культурологічної підготовки студентів педагогічних закладів вищої освіти. |
|||
РУСОВА СОФІЯ ФЕДОРІВНА
Педагогиня, громадсько-освітня діячка, письменниця, теоретик і практик у галузі суспільного дошкільного виховання кінця ХІХ – початку ХХ ст., одна з організаторів жіночого руху. |
|||
РУССО ЖАН-ЖАК
Французький філософ, письменник, композитор, педагог, представник сентименталізму. |
|||
РУСЬКО ОЛЕКСІЙ МИКИТОВИЧ
Педагог, методист хімії, кандидат педагогічних наук (1948), керівник освіти, суспільно-освітній діяч. |
|||
РЯППО ЯН ПЕТРОВИЧ
Педагог, вчений, громадський й політичний діяч, заступник наркома освіти України, головний редактор педагогічного журналу “Путь просвещения”, потім “Шлях освіти”. Він один із засновників системи народної освіти УРСР, прибічник концепції монотехнічної освіти, перший історик української школи та педагогіки, один із ініціаторів створення Українського науково-дослідного інституту педагогіки, дослідник Китаю, співавтор перекладу українською мовою естонського епосу “Калевіпоег”. |
|||
Вчена в галузі загальної педагогіки та дидактики початкової школи, авторка оригінальної педагогічної системи формування та розвитку пізнавальної активності та самостійності дітей молодшого шкільного віку. |
|||
СІКОРСЬКИЙ ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
Психіатр, психолог, педагог, доктор медицини, один із основоположників дитячої психології та психопатології, фахівець із питань шкільної гігієни, педагогічної патології, психології дошкільного віку, професор і завідувач кафедри Київського університету. |
|||
СКОВОРОДА ГРИГОРІЙ САВИЧ
Філософ ХVІІІ ст., народний просвітитель-гуманіст, педагог, мандрівний мислитель, письменник, поет, перекладач, музикант й співак. |
|||
|
Педагогиня, фахівчиня з початкової освіти, яка досліджувала актуальні проблеми навчання й виховання школярів-шестиліток в умовах педагогічного експерименту. |
||
СОКОЛЯНСЬКИЙ ІВАН ПАНАСОВИЧ
Вчений-педагог, педолог, фахівець із проблем спеціальної педагогіки, організатор освіти й науки, один із організаторів науково-дослідних інститутів педагогіки і дефектології в УРСР. |
|||
СТЕЛЬМАХОВИЧ МИРОСЛАВ ГНАТОВИЧ Педагог, філолог, викладач, дослідник етнопедагогіки та традиційного родинного виховання.
|
|||
СТЕШЕНКО ІВАН МАТВІЙОВИЧ
Організатор розбудови української національної школи, перший міністр освіти незалежної України в уряді Центральної Ради, педагог, поет, письменник, публіцист, перекладач, літературний критик та літературознавець. |
|||
Галицький педагог, історик, журналіст, громадський діяч, учень Михайла Грушевського. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1921). Автор першої «Історії Української Держави».
|
|||
ТЕСЛЕНКО ІВАН ФЕДОРОВИЧ
Педагог, учений-методист, перший доктор педагогічних наук в Україні в галузі методики навчання математики. Більш як 25 років завідував лабораторією навчання математиці в НДІ педагогіки УРСР (нині Інститут педагогіки НАПН України). |
|||
УШИНСЬКИЙ КОСТЯНТИН ДМИТРОВИЧ
Педагог, громадський діяч, зачинатель наукової педагогіки й народної школи, автор праць з теорії та історії педагогіки, підручників для початкового навчання. |
|||
ФРЕБЕЛЬ ФРІДРІХ ВІЛЬГЕЛЬМ
Німецький педагог, теоретик дошкільного виховання, творець нової авторської системи виховання, засновник початкових шкіл за системою Й. Г. Песталоцці, дитячих установ для ігор та занять дітей молодшого віку, організатор дитячих садків і підготовки виховательок для них за своєрідною методикою роботи. |
|||
|
ФРЕНЕ CЕЛЕСТЕН
Французький педагог, учитель, директор початкової школи, представник так званої “прогресивної педагогіки”, автор педагогічних технологій („техніка Френе”), що передбачали оригінальні засоби розвитку дітей у дусі демократії, свободи, саморозвитку. |
||
ЦВЕЛИХ ТАМАРА ІВАНІВНА
Педагогиня, фахівчиня з методики дошкільного виховання, засновниця наукової школи естетичного виховання |
|||
|
ЧАВДАРОВ САВА ХРИСТОФОРОВИЧ
Учений, педагог, дидакт, методист початкової та середньої освіти, член-кореспондент АПН РРФСР, заслужений діяч науки УРСР, учитель української та російської мов у школах Київщини. |
||
ЧАМАТА ПАВЛО РОМАНОВИЧ
Педагог і психолог, засновник наукової школи в Україні з вивчення проблем розвитку свідомості й самосвідомості особистості, організатор педагогічної освіти й психологічної науки. |
|||
|
ЧЕПІГА (ЗЕЛЕНКЕВИЧ) ЯКІВ ФЕОФАНОВИЧ
Педагог, психолог, громадський діяч, ідеї якого значно вплинули на розвиток педагогічної думки в Україні. |
||
ШАРЕЛЬМАН ГЕНРІХ
Німецький педагог, активний учасник реформаторського руху в теорії та практиці освіти Німеччини в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. |
|||
Педагог, громадський діяч, засновник видавництва «Український учитель» та першого українського педагогічного журналу «Світло», публіцист, співробітник часописів «Полтавщина», «Рідний край», «Рада». Автор навчальних підручників, статей з питань розвитку національної освіти, громадського та культурного життя України, творів для дітей. |
|||
ЮРКЕВИЧ ПАМФІЇЛ ДАНИЛОВИЧ
Філософ і педагог, викладач Київської духовної академії, творець своєрідної філософської концепції – “філософія серця”. |
|||
Педагог, учений, публіцист, громадський та політичний діяч. Учитель народних шкіл, один із творців української національної школи. Редактор часописів «Учитель», «Учительське Слово», секретар журналу «Вільна українська школа». Засновник видання «Шлях навчання і виховання». Секретар товариства «Взаїмна поміч українського вчительства» у Львові, голова його Педагогічно-наукової комісії. Завідувач відділу народного шкільництва Міністерства освіти УНР. Директор Департаменту державної преси Української Держави.
|
|||
ЯРМАЧЕНКО МИКОЛА ДМИТРОВИЧ
Педагог, вчений у галузі сурдопедагогіки, а також теорії й історії педагогіки, засновник і перший президент Академії педагогічних наук України. |
© Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, Київ, 2008-2024
Анонси та оголошення
18.11.2024
Щиро вітаємо
КРАВЧЕНКО ОКСАНУ МИКОЛАЇВНУ
Бажаємо здоров’я, весни в душі, яскравого сонця, щастя, творчого натхнення, незмінно-позитивнвого настрою, затишку й тепла в колі Вашої родини, серед друзів і колег!
Директор та колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Л. Д. Березівська01.09.2024
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського оголошує конкурс на заміщення вакантної посади заступника директора з наукової роботи (бібліотечної) Детальніше...