Внесок М. П. Гуменюка у дослідження історії української бібліоргафії
Одним із провідних спеціалістів-бібліографів, які творили добре ім’я Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника, був Михайло Прокопович Гуменюк (1918 – 1988), багаторічний завідуючий відділу бібліографії. У наукових колах М.Гуменюк знаний як бібліограф, книгознавець,літературознавець, дослідник історії української бібліографії. Його бібліографічна і науково-дослідна робота втілилася у бібліографічні покажчики і списки літератури: чисельні статті, присвячені видатним українським діячам, які заклали початки української бібліографії; дослідження з історії української періодики; літературознавчі та публіцистичні статті; рецензії на художні твори та бібліографічні покажчики. Друкована спадщина вченого відображена у персоналії “Михайло Прокопович Гуменюк”. Найважливішим здобутком у творчому доробку є, звичайно, його монографія “Українськібібліографи ХІХ – початку ХХ ст.: Нариси про життя та діяльність”, яка стала подією в культурному житті, бо це була перша монографія в Україні з історії бібліографії дожовтневого періоду.
Предметом досліджень на початку діяльності М.Гуменюка була художня література і літературознавство, творчість визнаних західноукраїнських письменників і менш відомих молодих львівських поетів і письменників. Як результат, протягом 1952-1957 рр. виходить ряд рекомендаційних анотованих покажчиків. З бібліографічної спадщини вченого помітними у свій час були праці “Письменники радянського Львова”, де презентувалася творчість 39 львівських письменників та науково-допоміжний покажчик “М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький”, в якому зібрані твори діячів “Руської трійці” та література про їх діяльність від 30-х років ХІХ ст. до кінця 1960 р.
Відзначимо, що бібліографічна практика не була головною в діяльності М. Гуменюка. На першому місці впродовж усього його творчого шляху були історико-бібліографічні дослідження, висвітлення життя та діяльності відомих бібліографів і діячів науки та культури, що в тій чи іншій мірі займалися бібліографією. Вважаючи стан розробки історії української бібліографії недостатнім, М.Гуменюк прагнув своїми науковими дослідженнями заповнити цю прогалину.
Понад 25 персоналій потрапляють у поле зору дослідника, на цю тему він опублікував понад 60 статей. Перші розвідки про діяльність І.О. Левицького, Івана Франка, Михайла Комарова опубліковані в журналі “Советская библиография” в 1955-1957 рр. Подальші публікації припадають на 60-ті роки в журналах “Архіви України”, “Радянське літературознавство”, “Вітчизна”, “Жовтень”, “Соціалістична культура”, в газеті “Літературна Україна”. У них він висвітлює життєвий і творчий шлях Івана Калиновича, Олександра Лазаревського, Бориса Грінченка та інших. Для написання своїх статей і нарисів вчений опрацьовував величезну кількість друкованої літератури і рукописних матеріалів в архівах Львова, Києва, Одеси, Москви, Ленінграда. Узагальнюючим дослідженням і результатом багаторічної і копіткої праці стала вже згадувана книга “Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ ст.: Нариси про життя та діяльність” (1969 р.). Книга складається з окремих 15 нарисів-портретів українських діячів культури, які творили підвалини української бібліографії – Михайла Максимовича, Олександра Лазаревського, Петра Єфименка, Якова Головацького, Григорія Данилевського, Михайла Комарова, Миколи Петрова, Івана Левицького, Христи ни Данилівни Алчевської, Івана Франка, Михайла Павлика, Василя Лукича (Володимира Левицького), Івана Павловського, Василя Доманицького, Бориса Грінченка. Кожен нарис містить біографію діяча, висвітлює напрями його діяльності і, зокрема, в галузі книгознавства і бібліографії, дає оцінку світогляду та громадської позиції вченого. Відомо, що в умовах радянського суспільства вчені були обмежені в поданні матеріалу, в інтерпретації певних фактів та історичних подій, існувало табу на певні імена, книги, діаспорні видання. На жаль, дослідники були змушені не виходити за межі дозволеного радянською цензурою. Тому і в цьому випадку друковані праці М.Гуменюка несуть відбиток тієї епохи.
У нарисах подаються відомості з історії створення окремих праць, характеристика грунтовних бібліографічних робіт кожного вченого, розглядаються інші форми бібліографічної продукції: огляди літератури, книжкові рецензії, замітки тощо. Наведено багато цікавих цитат із листів та інших документів. Марія Вальо у статті “На ниві української радянської бібліографії”, присвяченій М.Гуменюкові, відзначає: “Завдяки широкому використанню маловідомих і недоступних джерел дослідник подає велику кількість додаткової супутної інформації про відомчі й особисті архіви і бібліотеки, про навчальні та наукові заклади, бібліографічні товариства і видавництва на Україні ХІХ ст.”.
Деякі цікаві деталі до історії видання книги дослідникам вдалося з’ясувати, працюючи з архівом М. Гуменюка, що зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки. Із листів до Василя Скачкова, директора Книжкової палати України, довідуємося, що машинопис першого варіанту книги читали Максим Рильський та професіонали-бібліографи Михайло Ясинський, Юрій Меженко, Федір Максименко і “визнали написане цікавим і потрібним”.
Статті М. Гуменюка, які стосуються бібліографії другої половини ХХ ст., зібрані у посмертному виданні “Біля джерел української радянської бібліографії”, упорядкованому Луїзою Ільницькою. У збірнику вміщені нариси про діяльність Юрія Меженка, Костянтина Копержинського, Івана Бойка, Володимира Гущина, Дмитра Багалія, Михайла Возняка, Павла Тутковського та Івана Калиновича.
Наукова діяльність М.Гуменюка всебічно висвітлена професором Київського інституту культури Нінель Королевич у підручнику для вузів “Українські бібліографи ХХ ст.” (1998 р.)
Багатогранною була діяльність М.Гуменюка як бібліографа, книгознавця, літературного критика, редактора. Він не мав вченого ступеня, але як справжній вчений відзначався ерудицією, професійними знаннями, високою культурою мови, вимогливістю до себе і до своїх підлеглих. Як завідуючий відділом піклувався про виховання бібліографічних кадрів, залучав до наукової роботи молодих перспективних працівників, допомагав у підборі тем наукових досліджень. Докладав зусиль до підтримання у відділі здорового психологічного клімату. Співробітники, працюючи поряд з цією непересічною особистістю, захоплювалися його тактовністю, вмінням спілкуватися з людьми, почуттям гумору. Любов до книги, до праці, до рідного слова були основними засадами його життя.
Наукові дослідження М.Гуменюка, грунтовні та оригінальні, є цінним вкладом в історію української бібліографії, а відтак – і в історію української культури.
Інформацію взято з видання:
Кошик Н. Внесок М.П.Гуменюка у дослідження історії української бібліоргафії / Н. Кошик // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 57 – 64.
Анонси та оголошення
21.06.2024
Шановні колеги!
Запрошуємо до публікації в електронному науковому фаховому журналі «Науково-педагогічні студії» (вип. 8/2024) Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Детальніше…20.06.2024
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського оголошує конкурс на заміщення вакантних посад. Детальніше...
