НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Внесок М. П. Гуменюка у дослідження історії української бібліоргафії

Одним із провідних спеціалістів-бібліографів, які творили добре ім’я Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника, був Михайло Прокопович Гуменюк (1918 – 1988), багаторічний завідуючий від­ділу бібліографії. У наукових колах М.Гуменюк знаний як бібліо­граф, книгознавець,літературознавець, дослідник історії українсь­кої бібліографії. Його бібліографічна і науково-дослідна робота втілилася у бібліографічні покажчики і списки літератури: чисельні статті, присвячені видатним українським діячам, які заклали початки української бібліографії; дослідження з історії української періодики; літературознавчі та публіцистичні статті; рецензії на художні твори та бібліографічні покажчики. Друкована спадщина вченого відображена у персоналії “Михайло Прокопович Гуме­нюк”. Найважливішим здобутком у творчому доробку є, зви­чайно, його монографія “Українськібібліографи ХІХ – початку ХХ ст.: Нариси про життя та діяльність”, яка стала подією в культурному житті, бо це була перша монографія в Україні з істо­рії бібліографії дожовтневого періоду.

       Предметом досліджень на початку діяльності М.Гуменюка була художня література і літературознавство, творчість визнаних за­хідноукраїнських письменників і менш відомих молодих львівських поетів і письменників. Як результат, протягом 1952-1957 рр. вихо­дить ряд рекомендаційних анотованих покажчиків. З бібліографіч­ної спадщини вченого помітними у свій час були праці “Письмен­ники радянського Львова”, де презентувалася творчість 39 львів­ських письменників та науково-допоміжний покажчик “М.Шаш­кевич, І.Вагилевич, Я.Головацький”, в якому зібрані твори діячів “Руської трійці” та література про їх діяльність від 30-х років ХІХ ст. до кінця 1960 р.

    Відзначимо, що бібліографічна практика не була головною в діяльності М. Гуменюка. На першому місці впродовж усього його творчого шляху були історико-бібліографічні дослідження, висвіт­лення життя та діяльності відомих бібліографів і діячів науки та культури, що в тій чи іншій мірі займалися бібліографією. Вва­жаючи стан розробки історії української бібліографії недостатнім, М.Гуменюк прагнув своїми науковими дослідженнями заповнити цю прогалину.

      Понад 25 персоналій потрапляють у поле зору дослідника, на цю тему він опублікував понад 60 статей. Перші розвідки про ді­яльність І.О. Левицького, Івана Франка, Михайла Комарова опу­бліковані в журналі “Советская библиография” в 1955-1957 рр. Подальші публікації припадають на 60-ті роки в журналах “Ар­хіви України”, “Радянське літературознавство”, “Вітчизна”, “Жов­тень”, “Соціалістична культура”, в газеті “Літературна Україна”. У них він висвітлює життєвий і творчий шлях Івана Калиновича, Олександра Лазаревського, Бориса Грінченка та інших. Для напи­сання своїх статей і нарисів вчений опрацьовував величезну кіль­кість друкованої літератури і рукописних матеріалів в архівах Львова, Києва, Одеси, Москви, Ленінграда. Узагальнюючим до­слідженням і результатом багаторічної і копіткої праці стала вже згадувана книга “Українські бібліографи ХІХ – початку ХХ ст.: Нариси про життя та діяльність” (1969 р.). Книга складається з окремих 15 нарисів-портретів українських діячів культури, які творили підвалини української бібліографії – Михайла Макси­мовича, Олександра Лазаревського, Петра Єфименка, Якова Голо­вацького, Григорія Данилевського, Михайла Комарова, Миколи Петрова, Івана Левицького, Христи ни Данилівни Алчевської, Іва­на Франка, Михайла Павлика, Василя Лукича (Володимира Ле­вицького), Івана Павловського, Василя Доманицького, Бориса Грінченка. Кожен нарис містить біографію діяча, висвітлює напря­ми його діяльності і, зокрема, в галузі книгознавства і бібліографії, дає оцінку світогляду та громадської позиції вченого. Відомо, що в умовах радянського суспільства вчені були обмежені в поданні матеріалу, в інтерпретації певних фактів та історичних подій, існу­вало табу на певні імена, книги, діаспорні видання. На жаль, до­слідники були змушені не виходити за межі дозволеного радянсь­кою цензурою. Тому і в цьому випадку друковані праці М.Гуме­нюка несуть відбиток тієї епохи.

   У нарисах подаються відомості з історії створення окремих праць, характеристика грунтовних бібліографічних робіт кожного вченого, розглядаються інші форми бібліографічної продукції: ог­ляди літератури, книжкові рецензії, замітки тощо. Наведено багато цікавих цитат із листів та інших документів. Марія Вальо у статті “На ниві української радянської бібліографії”, присвяченій М.Гу­менюкові, відзначає: “Завдяки широкому використанню малові­домих і недоступних джерел дослідник подає велику кількість додаткової супутної інформації про відомчі й особисті архіви і бібліотеки, про навчальні та наукові заклади, бібліографічні това­риства і видавництва на Україні ХІХ ст.”.

       Деякі цікаві деталі до історії видання книги дослідникам вдалося з’ясувати, працюючи з архівом М. Гуменюка, що зберігається у відділі руко­писів Львівської наукової бібліотеки. Із листів до Василя Скач­кова, директора Книжкової палати України, довідуємося, що ма­шинопис першого варіанту книги читали Максим Рильський та професіонали-бібліографи Михайло Ясинський, Юрій Меженко, Федір Максименко і “визнали написане цікавим і потрібним”.

   Статті М. Гуменюка, які стосуються бібліографії другої полови­ни ХХ ст., зібрані у посмертному виданні “Біля джерел української радянської бібліографії”, упорядкованому Луїзою Ільницькою. У збірнику вміщені нариси про діяльність Юрія Меженка, Кос­тянтина Копержинського, Івана Бойка, Володимира Гущина, Дмитра Багалія, Михайла Возняка, Павла Тутковського та Івана Калиновича.

   Наукова діяльність М.Гуменюка всебічно висвітлена професо­ром Київського інституту культури Нінель Королевич у підручни­ку для вузів “Українські бібліографи ХХ ст.” (1998 р.)

    Багатогранною була діяльність М.Гуменюка як бібліографа, книгознавця, літературного критика, редактора. Він не мав вчено­го ступеня, але як справжній вчений відзначався ерудицією, про­фесійними знаннями, високою культурою мови, вимогливістю до себе і до своїх підлеглих. Як завідуючий відділом піклувався про виховання бібліографічних кадрів, залучав до наукової роботи мо­лодих перспективних працівників, допомагав у підборі тем науко­вих досліджень. Докладав зусиль до підтримання у відділі здоро­вого психологічного клімату. Співробітники, працюючи поряд з цією непере­січною особистістю, захоплювалися його тактовністю, вмінням спіл­куватися з людьми, почуттям гумору. Любов до книги, до праці, до рідного слова були основними засадами його життя.

   Наукові дослідження М.Гуменюка, грунтовні та оригінальні, є цінним вкладом в історію української бібліографії, а відтак – і в історію української культури.

Інформацію взято з видання:

Кошик Н.  Внесок М.П.Гуменюка у дослідження історії української бібліоргафії / Н.  Кошик // Записки Львівської наукової бібліотеки ім. В.Стефаника. – Львів, 2002. – Вип. 9/10. – С. 57 – 64.


Анонси та оголошення

03.03.2022

06.02.2021

Шановні колеги!

Звертаємо вашу увагу на можливість налаштування для вчених НАПН України віддаленого доступу до наукометричних баз Scopus  та Web of Science.

Всі матеріали

Наша анкета

Шановні користувачі!

ДНПБ України
імені В. О. Сухомлинського НАПН України прагне створити сучасний науково-освітній та культурний простір, що сприятиме якісному забезпеченню Ваших інформаційних потреб.

Просимо взяти участь в анонімному анкетуванні! 

Ваші відповіді допоможуть нам покращити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів і слугуватимуть удосконаленню науково-інформаційного забезпечення сфери освіти, педагогіки, психології.

Вебінар

No meeting rooms are currently available to join.

Заходи

Всі матеріали

Виставки

Всі матеріали

Наші видання

Всі матеріали