Біографія Т. Г. Лубенця
Лубенець Тимофій Григорович народився 21 лютого 1855 р. в м. Кролевці Чернігівської губернії (тепер райцентр Сумської області) в небагатій міщанській родині.
Навчався в Кролевецькому повітовому училищі, після його закінчення – в Чернігівській земській учительській семінарії. У 1873 р. розпочав учительську практику. Працював спочатку на Чернігівщині, пізніше – на Вінничині. Водночас складав підручники для початкової школи, основною відмінністю яких від використовуваних у школі в ті часи було те, що зміст їх був максимально наближений до сільського життя. Саме в цьому бачив педагог запоруку успішного навчання селянських дітей. Такі погляди Тимофія Григоровича не збігалися з офіційною освітньою політикою. Його підручники конфісковували та забороняли для використання в школах. Сам Лубенець зазнавав переслідування. З 1983 р. протягом 6 років він працював учителем російської мови й арифметики підготовчого класу Київської першої гімназії, пізніше – інспектором народних училищ при Управлінні Київського навчального округу, директором народних училищ Київської губернії. З останньої посади був звільнений у 1913 р. за демократичну діяльність у галузі освіти та позбавлений права викладання. У 1914 р. відновив викладацьку діяльність за підтримки інтелігенції м. Києва. Викладав педагогіку й методику на Київських вищих жіночих курсах.
Протягом трьох років (до 1918) був деканом педагогічного факультету цих курсів. У пожовтневий період Лубенець займався справою організації українського шкільництва. Протягом п’яти років (1919–1924) керував Дослідною трудовою школою № 4 у Пущі-Водиці. Створював підручники, книги та посібники для нової трудової школи. У 1924 р. Київський губернський відділ профспілки працівників освіти прийняв рішення вважати Лубенця Т. Г. Героєм праці з нагородженням відповідною нагородою.
1926 р. вийшов на пенсію, продовжуючи працювати на ниві освіти. Своєю багаторічною педагогічною працею Тимофій Григорович чимало прислужився справі народної освіти України.
Активною діяльністю відзначився у галузі дошкільного виховання. Разом із дружиною, яка все життя опікувалася питаннями суспільного дошкільного виховання, створив у 1906 р. Київське товариство народних дитячих садків. Складені педагогом численні україномовні підручники і посібники для початкової школи відіграли значну роль у становленні національної освіти. Великою популярністю користувалися його підручники для дорослих. Педагогічні праці Лубенця насичені величезною кількістю дидактичних і методичних рекомендацій, що й нині не втратили своєї актуальності.
Численні його підручники і посібники призначалися в основному для початкової школи. Це, зокрема, «Загальнокорисний задачник» (1876), «Збірник арифметичних задач для початкового навчання арифметики в народних училищах» (1880), «Читанка» (1883), «Граматка. Український буквар з малюнками» (Вид. 4, поправлене, 1917). Чимало праць Лубенця присвячено питанням теорії та методики початкового навчання, дошкільного виховання й освіти дорослих «Про покарання в дитячому віці» (1908), «Про іграшки» (1909), «Про наочне викладання» (1911), «Діти та їхні вихователі» (1912), «До питання про школу для дорослих» (1919) та ін.). В основній своїй педагогічній праці «Педагогічні бесіди», (1903) Тимофій Лубенець виклав погляди щодо мети, завдань і змісту освіти, розкрив своє бачення принципів і методів навчання й виховання.
Самоплавська Т. О. Лубенець Тимофій Григорович / Т. О. Самоплавська // Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; головний ред. В. Г. Кремень. – Київ : Юрінком Інтер, 2008. – С. 459–460.
Анонси та оголошення
29.07.2025
Щиро вітаємо
ШЕПИТКО ЮЛІЮ АНАТОЛІЇВНУ
Бажаємо здоров’я, весни в душі, яскравого сонця, щастя, творчого натхнення, незмінно-позитивнвого настрою, затишку й тепла в колі Вашої родини, серед друзів і колег!
Директор та колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Л. Д. Березівська05.05.2025
Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського оголошує конкурс на заміщення вакантних наукових посад: – заступника директора з наукової роботи; – вченого секретаря – завідувача господарством Детальніше...
