Грінченко Б. Д.
ГРІНЧЕНКО БОРИС ДМИТРОВИЧ
(09.12.1863-06.05.1910)
Український письменник (літературні псевдоніми: Василь Чайченко, Л. Яворенко, П. Вартовий, Б. Вільхівський, Перекотиполе), педагог, публіцист, лексикограф, літературознавець, дослідник української старовини, перекладач, громадсько-культурний діяч, видавець. Упорядник підручників з української мови та літератури («Українська граматка для науки читання та писання» (1907, 1917), «Рідне слово» (1912), «Український буквар» (1912)), «Словника української мови» (в 4 томах), історичних нарисів («Оповідання з української старовини» [1906], «Як жив український народ» [1909]), творів для дітей. Співробітник редакції української щоденної газети «Громадська думка», редактор газети «Рада», журналу «Нова громада», організатор видавництва популярних книг для народу в Чернігові, товариства «Просвіта» та першої публічної бібліотеки в Києві. Один із ініціаторів створення Всеукраїнської вчительської спілки (1905). У центрі педагогічних поглядів Б. Грінченка – творення української національної школи, широке запровадження української мови в освіті, свідченням чого є праці «Яка тепер народна школа на Вкраїні» (1896), «Якої нам треба школи» (1906), «Народні вчителі та вкраїнська школа» (1906) та інші.
Матеріал підготувала:
Кирій С. В.,
зав. сектору соціокультурних комунікацій
Державної науково-педагогічної бібліотеки України
імені В. О. Сухомлинського
Оновила:
Н. О. Якобчук
старший науковий співробітник
відділу педагогічного джерелознавства
та біографістики
ДНПБ України імені В. О. Сухомлинського
Світлина: https://tinyurl.com/2brhbj4z
© Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, 2013, 2023
Анонси та оголошення
06.04.2026
15.03.2026
Переможці конкурсу, які пройшли затвердження вченою радою Детальніше...
