Х Всеукраїнська науково-практична конференція з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка в структурі наук про освіту: ключові концепти, теорії, джерела»
13 травня 2025 р. відповідно до Плану роботи НАПН України у межах Всеукраїнського фестивалю науки – 2025 у змішаному форматі відбулася Х Всеукраїнська науково-практична конференція з історії освіти з міжнародною участю «Педагогічна біографіка в структурі наук про освіту: ключові концепти, теорії, джерела».
Конференцію організував відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) спільно з Відділенням філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України, факультетом педагогічної освіти Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, факультетом соціальної та психологічної освіти Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, кафедрою теорії і методики виховання Рівненського державного гуманітарного університету, кафедрою педагогіки, психології й освітнього менеджменту імені професора Є. Петухова Херсонського державного університету.
Захід відкрила та модерувала доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, директор, головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ Лариса Березівська, яка окреслила цілі й основні напрями роботи конференції.
З вітальним словом до учасників конференції звернувся Василь Кремень, доктор філософських наук, професор, дійсний член (академік) НАН України і НАПН України, президент Національної академії педагогічних наук України.
З вітальним словом до учасників семінару звернулася доктор педагогічних наук, професор, дійсний член НАПН України, академік-секретар Відділення філософії освіти, загальної та дошкільної педагогіки НАПН України Світлана Сисоєва.
Конференція з історії освіти 2025 р. об’єднала 116 учасників (докторів наук – 32, докторів філософії – 8, кандидатів наук – 52, наукових працівників – 13, викладачів – 2, аспірантів – 7, здобувачів вищої освіти – 2) із 30-ти наукових установ, закладів освіти, культури України і закордону: Державної науково- педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України, Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського, Інституту педагогіки НАПН України, Інституту історії НАН України, Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих імені Івана Зязюна НАПН України, Рівненського державного гуманітарного університету, Білоцерківського інституту неперервної професійної освіти ДЗВО «Університет менеджменту освіти» НАПН України, Херсонського державного університету, Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Хмельницького інституту МАУП, Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, Українського державного університету імені Михайла Драгоманова, Київського авіаційного інституту, Львівського національного університету імені Івана Франка, Полтавського державного аграрного університету, Херсонської академії неперервної освіти, КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради», Вінницького національного технічного університету, Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди, Київського науково-методичного центру по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій, Педагогічного музею України, Київського індустріального фахового коледжу Київського національного університету будівництва і архітектури, Інституту соціологічних наук і педагогіки Університету природничих наук у Варшаві (Республіка Польща), Спеціалізованого університету VID в Осло (Норвегія), Технологічного університету Дуранго (Мексика), Автономного університету Сакатекаса (Мексика). Це свідчить про зацікавлення широкого кола дослідників ключовими концептами, теорією та джерелами педагогічної біографіки в структурі наук про освіту. До конференції як слухачі долучилися студенти ЗВО. Програма.
Предметом обговорення наукового зібрання були ключові концепти, теорії та джерела педагогічної біографіки, її значення в структурі наук про освіту: роль біографіки в освітньому процесі під час війни та повоєнного відновлення України; проблеми національної і громадянської ідентичності у працях українських педагогів різних епох; біографії українських педагогів як засіб формування майбутнього громадянина України в контексті деколонізації; освітні біографічні електронні та медійні ресурси України і світу; практики використання біографічних ресурсів у структурі фахової підготовки педагогів і підвищення кваліфікації освітян: вітчизняний і закордонний досвід; навчальна книга як джерело педагогічної біографіки.
На пленарному засіданні із доповідями виступили провідні вчені: Володимир Попик (Еволюція світоглядних парадигм української біографіки), Лариса Березівська (Педагоги України другої половини ХІХ – початку ХХІ ст.: енциклопедичний словник для освітнього процесу), Наталія Дічек (З досвіду конструювання біографій українських педагогів), Оксана Кравченко (Дослідження біографії Пантелеймона Куліша: міждисциплінарний підхід), Олександр Міхно (Музейна справа в Україні: інституціоналізація, персоналії, освітній вимір (за матеріалами енциклопедичного біографічного словника «Педагоги України (середина ХІХ – початок ХХІ ст.)»)), Мирослава Вовк (Педагогічна фольклористика в Україні: персонологічний дискурс), Ірина Колесник (Моделювання інтелектуальної біографії жінки-історика), Оксана Драч (Педагогиня в закладах освіти України кінця ІХ – початку ХХ ст.: погляд відомчих начальників), Тетяна Гавриленко (Український вільний університет як центр збереження національної ідентичності української еміграції (1921–1991), Валентина Федяєва (Євген Іванович Петухов (1925–1989) – фундатор педагогічної науки й освіти на Херсонщині), Наталія Богданець-Білоскаленко (Проєкт «Україно моя вишивана: етнокультурний та освітньо-виховний потенціал української вишиванки» крізь призму педагогічної біографіки), Ганна Іванюк (Актуалізація педагогічної біографістики у підготовці докторів філософії), Наталія Марченко (Українська книжка-життєпис для молодших школярів: формування національної та громадянської ідентичності дітей засобами біографіки).
На секційних засіданнях прозвучали доповіді та виступи: Олексій Караманов (Психологічні засади музейної комунікації: біографічний контекст), Надія Любовець (Жанрово-тематичні групи спогадів та сучасні цифрові ініціативи з документування спогадів про російсько-українську війну в контексті педагогічної біографіки), Лариса Пономаренко (Значення біобібліографічних покажчиків для педагогічних біографічних досліджень), Надія Калініченко (Сучасники Василя Сухомлинського), Тетяна Кочубей (Національне спрямування освіти у спадку Степана Сірополка), Галина Александрова (Біографія педагога М. І. Стороженка (1836–1906) в контексті деколонізації), Неля Кузнєцова (Внесок професора М. М. Ланге в організацію та діяльність Одеських курсів для підготовки вчителів та вчительок середніх навчальних закладів), Надія Якобчук (Педагогіка в кар’єрі науковця: факти з життєпису Івана Каманіна), Світлана Якобчук («Серце ціле бажала віддати дітям свого роду…»: педагогічний шлях Уляни Кравченко), Алла Дурдас (Відмінності у висвітленні діяльності М. Монтессорі (1870–1952) в різних мовних та культурних середовищах), Олена Острянська (Інформаційно-аналітичний супровід іміджевих подієвих заходів із педагогічної біографіки в умовах цифрової трансформації відкритої науки і освіти), Наталія Петрощук, Оксана Матвійчук (Використання біобібліографічного покажчика «Огнев’юк Віктор Олександрович» на курсах підвищення кваліфікації вчителів) та ін.
За результатами конференції схвалено резолюцію про розвиток співпраці наукових установ, закладів освіти, культури України і закордону в контексті євроінтеграції освіти і науки з метою подальших наукових міждисциплінарних досліджень актуальних питань еволюції української педагогічної біографіки як складника історії освіти, важливого інструмента консолідації українського суспільства. Резолюція.
Інформацію підготували
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член (академік) НАПН України, директор Лариса БЕРЕЗІВСЬКА,
науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства
та біографістики
Христина СЕРЕДА
Анонси та оголошення
07.05.2025
06.05.2025
