Олександр Григорович Дзеверін народився  28 серпня 1908 р. у селі Сулимівка (нині Київська область) у родині селянина-бідняка. 16-річним юнаком у листопаді 1924 р. вступив на Пирятинські Вищі педагогічні курси (потім педагогічний технікум). Закінчив повний курс навчання у 1927 р., а в грудні 1928 р. підлягав іспиту кваліфікаційної комісії й захистив кваліфікаційну працю на тему «Ораторське мистецтво», про що 10 червня 1929 р. йому було видано відповідне свідоцтво і присвоєно кваліфікацію вчителя молодшого концентру трудової школи.

Педагогічну діяльність розпочав у вересні 1927 р. вчителем історії та географії семирічної трудової школи м. Біловодськ, де пропрацював два роки. З вересня 1929 р. до січня 1931 р. працював на такій же посаді в семирічній трудовій школі м. Яготин, а з січня 1931 р. й до вересня 1932 р. – директор семирічної школи й викладач історії в Харкові. Далі – класична біографія радянського науковця: аспірант Українського науково-дослідного інституту педагогіки (УНДІП) (Харків), з грудня 1935 р. до липня 1937 р. – науковий співробітник УНДІПу  і одночасно викладач історії педагогіки в Харківському педагогічному інституті. У червні 1940 р. відправлений до Львова, де протягом року завідував кафедрою педагогіки у Львівському університеті. З серпня 1941р.  до жовтня 1945 р. – на інспекторсько-контрольній роботі в Червоній армії. А з січня 1946 р. і до кінця життя мешкав і працював у Києві в УНДІПі (з 1955 р. – Науково-дослідний Інститут педагогіки Української РСР, з 1992 р. Інститут педагогіки Національної академії педагогічних наук України).

Помер Олександр Дзеверін 5 жовтня 1978 р.

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання в контексті цифровізації і цифрової трансформації освіти

Виставки

Наші видання

Науково-педагогічні студії. 2024, вип. 8