Американський філософ, педагог і психолог, один із провідних представників прагматизму. Закінчив Вермонтський університет (1879), два роки викладав у приватній школі в Ойл Сіті (штат Пенсильванія). Продовжив освіту в університеті Дж. Гопкінса (Балтімор), де співпрацював із психологами Ч. Пірсом, С. Холлом, філософом Дж. Моррісом, які справили значний вплив на формування його наукового світогляду. У 1884 р. захистив дисертацію «Психологія Канта» і розпочав викладацьку діяльність. 1884–1894 рр. –професор філософії Мічиганського і Міннесотського університетів, 1894–1904 рр.  – професор філософії і педагогіки Чиказького університету, 1904–1930 рр. –  професор Колумбійського університету. При Чиказькому університеті Джон Дьюї створив експериментальну новаторську школу-лабораторію (1896–1904), де традиційні навчальні плани і методи викладання були замінені трудовою та ігровою діяльністю, яка визначалася спонтанними інтересами і особистим досвідом учнів. Узагальнення цієї роботи і свої педагогічні погляди Джон Дьюї виклав у працях «Моє педагогічне кредо» (1897) і «Школа і суспільство» (1899), де сповідуванні ним ідеї педоцентризму (руссоїзму) набули оновленого звучання і вираження у поняттях прагматичної філософії, що виявилося актуальним в умовах індустріальної епохи. Джон Дьюї доповнив теорію прагматизму новим напрямом  –інструменталізмом, згідно з яким усі види людської діяльності тлумачилися як інструменти, створені особистостями для розв’язання індивідуальних і соціальних проблем. Тому справжньою метою здобуття освіти за Джоном Дьюї проголошувалося формування уміння пристосовуватися до дійсності, чого найкращим чином можна досягти через навчання дією, тобто у процесі одержання знань із практичної самодіяльності, особистого досвіду («Школи майбутнього», 1922). Ручна праця виступала системотвірним стрижнем шкільного життя, бо праця – це «повторення еволюції людини і шляхів пізнання суспільства» («Школа і суспільство», 1907), а пізнання тлумачилося як складна форма поведінки, засіб для виживання. Роль вчителя зводилася до спрямовування самодіяльності дітей і пробудження їх допитливості.

Джон Дьюї критикував сучасну йому американську систему освіти за відірваність від дійсності. Поділяючи ідеї меліоризму, вважав можливим поступове поліпшення суспільства шляхом реформування освіти, розглядав школу як «лабораторію» демократії. Впроваджував ідею школи-общини, яка організовує життя дітей на основі співпраці і взаємодопомоги, де навчальний процес відбувається з урахуванням інтересів учнів і залученням їх до активної практичної діяльності, де забезпечується гармонізація індивідуального розвитку людини та її становлення як суспільної особи. Водночас школи, що працювали за концепцією Джона Дьюї, не мали сталих навчальних програм з послідовною системою предметів.

Ідеї Джона Дьюї справили значний вплив на педагогічну практику і теорію не лише в США, а й багатьох країн світу. Такі новації в українській школі 20-х років, як метод проектів і комплексна система навчання, теж основувалися на педагогіці Джона Дьюї.

Дьюї одружився на Алісі Чіпман у 1886 році, незабаром після того, як Чіпман одержала докторський ступінь в Мічиганському університеті. У них було шестеро дітей: Фредерік Арчибальд Дьюї, Евелін Риггс Дьюї, Морріс (померлий молодим), Гордон Чіпман Дьюї, Люсі Еліс Чіпман Дьюї і Джейн Мері Дьюї. Еліс Чіпман померла в 1927 році у віці 68 років. Ослаблена малярією під час поїздки до Туреччини в 1924 році і серцевим нападом під час поїздки в Мехіко в 1926 році, вона померла від церебрального тромбозу 13 липня 1927 року. Дьюї 11 грудня 1946 року одружився на Естель Роберті Ловиц Грант, давній подрузі і компаньйонці. За наполяганням Роберти пара усиновила двох братів і сестер, Льюїса (зміненого на Джона-молодшого) і Ширлі. Джон Дьюї помер 1 червня 1952 року у віці 92 років у Нью-Йорку. Похований на території Меморіалу Дьюї, в Берлінгтоні.

Джерело: Дічек Н. П. Джон Дьюї / Н. П. Дічек // Енциклопедія освіти Акад. пед. наук України; гол. ред. В. Г. Кремень. – Київ: Юрінком Інтер, 2008. – с. 245 – 246.

Світлини:
https://ru.qaz.wiki/wiki/John_Dewey

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Електронні освітньо-наукові ресурси Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського в умовах воєнного стану

Виставки

До ювілею Алли Михайлівни Богуш

Наші видання

Олег Михайлович Топузов – віцепрезидент НАПН України