НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Біографія Ф. К. Сарани

Самовіддане служіння Федора Кузьмовича Сарани книзі розпочалося понад 60 років тому, коли він був студентом Київського бібліотечного технікуму і навчання поєднував з бібліотечною роботою. Відтоді він цілковито присвятив себе українській книзі – на ниві бібліографії, літературознавства, енциклопедичної справи, бібліофільства.
Народився майбутній учений 26 вересня 1921 року у селі Юзефовці Златопільського району (за новим адміністративним поділом село Йосипівка Новомиргородського району Кіровоградської області), в бідній селянській родині. Батько – уродженець цього ж села, мати до переїзду в Україну по 1919 рік проживала в місті Ленінграді (зараз – Санкт-Петербург).
Навчання Ф. Сарани почалося в сільській школі. Потім була Златопільська семирічка. В 1936 році він вступив до Київського бібліотечного технікуму, який закінчив у 1939 році. Під час навчання працював 6i6ліотекарем технікуму, а пізніше – в бібліотеці імені Івана Франка Київської середньої школи № 14. Ще перебуваючи на третьому кypci технікуму, вступив на заочне відділення бібліографічного факультету Харківського бiблioтeчнoгo інституту (1939), де i навчався до призову в армію. Воював на фронтах Великої Вітчизняної війни.
Після тяжкого поранення повертається до бібліографічної роботи. У квітні 1944 року Федір Кузьмович повернувся до Києва і був зарахований на посаду завідувача бібліотеки та бібліографа Укрвидаву при ЦК/б/У (нині видавництво “Україна”).
1945 року він вступив на заочне відділення історичного факультету Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, а в 1948 році перевівся на бібліографічний факультет Ленінградського бібліотечного інституту, який закінчив у 1952 році з відзнакою.
Протягом наступних 15 років займався бібліографічною й редакторською роботою в Держполітвидаві України. Саме з цим видавництвом пов’язане створення його перших бібліографічних праць – покажчиків видань Держполітвидаву та Товариства поширення політичних та наукових знань УРСР. Тут Федір Кузьмович почав займатися редакційно-видавничою діяльністю. 3 того часу за його редакцією вийшла у світ низка книжок, в основному з питань icторії, книгознавства, бібліографії, бібліотечної справи, літературознавства i, зокрема шевченкознавства, та інших галузей знання. Інтерес становить бібліографування дослідником праць товариства “Знання”, випущених за перше десятиріччя існування цієї організації, під назвою “Видання Товариства для поширення політичних i наукових знань Української РСР за 1948-1957 pp.”.
Загалом Ф. Сарана відредагував понад 50 piзних видань книгознавчої та літературної бібліографії переважно історико-філософської тематики, що побачили cвіт у Держполітвидаві протягом 1950-1959 років. Серед них ряд великих монографічних праць: “Франко I. Вибрані суспільно-політичні i філософські твори” (К., 1956), з6ipкa статей “Українська радянська культура” (спільно з П. А. Погребінським; К., 1957) та багато інших.
У 1959 р. він переходить на роботу до Академії наук УРСР: працює завідувачем сектору бібліографії Інституту літератури ім. Т. Шевченка, головним бібліографом Центральної наукової бібліотеки АН УРСР і за сумісництвом завідувачем редакції бібліографії Української Радянської Енциклопедії (УРЕ).
Варто зазначити, що надзвичайно важливий внесок зробив Ф. Сарана у вивчення українського літературного процесу. В 1959 році у складі чотирьох співробітників Інституту літератури iм. Т. Г. Шевченка АН УРСР розпочала своє існування Група 6і6ліографії, керівником якої був Федір Кузьмович. Основними завданнями цього підрозділу було ведення, по можливості, вичерпного реєстру видань з питань літературознавства, що публікувалися щорічно в Україні, а також розробка інших актуальних тем; налагодження бібліографічної роботи в Інституті; підготовка низки бібліографічних праць з актуальних питань. Kpiм того, Інститут літератури мав стати своєрідним координаційним центром літературознавчої бібліографії в Україні.
Праці Ф. Сарани у галузі бібліографії та літературознавства почали з’являтися з 1945 року. I з того часу він опублікував, відредагував, упорядкував кілька сотень po6iт, багато з яких присвячено творчості Т. Шевченка та А. Тесленка.
Відомий шевченкознавець, член-кореспондент АН УРСР Є. Шабліовський назвав діяльність Ф. Сарани в цьому напрямку подвижницькою, відзначивши у вітальному слові з нагоди 50-річчя науковця: “Чесність, добропорядність, невичерпна доброзичливість – в поєднанні з широкою ерудицією – зробили Вас, Федір Кузьмович, постійним дйяльним учасником ycix здобутків у галузі літератури, культури, особливо в Шевченкіані”.
Значний інтерес становить багаторічна робота дослідника над шевченкознавчою бібліографією: огляди Шевченкіани за окремими темами (як-от малодоступні публікації часів воєнного лихоліття чи за певні роки) свого часу систематично друкувались у збipниках праць наукових Шевченківських конференцій.
I справді, перу Федора Сарани належать півсотні робіт про Тараса Шевченка. Перша така публікація з’явилася 1945 року в журналі “Советская книга” (№ 7) та в науково-інформаційному бюлетені Аpxiвнoгo управління МВС УРСР (№ 2). Це була рецензія на книгу “Т. Г. Шевченко в документах i матеріалах” (К., 1950).
3 1957 року Федір Кузьмович регулярно публікує поточну бібліографію шевченкознавства у щорічних збірниках праць наукових Шевченківських конференцій. Фактично це вичерпна реєстрація вcix друкованих матеріалів, що стосуються Т. Шевченка. Представлено книги, брошури, хронікальні матеріали, розділи iз загальних праць тощо. Вони дають повне уявлення про широкий інтерес до творчості поета i служать водночас цінною основою для відбору науково важливих матеріалів шевченківської тематики.
Ф. Сарана склав десять бiблioгpaфiчниx покажчиків про Кобзаря, був автором численних статей, присвячених різним питанням шевченкознавства, бібліографування Шевченкіани, діяльності окремих дослідників творчості великого сина українського народу. Biн упорядкував збірник “Тарас Шевченко: Документи i матеріали. 1814-1963”, був членом редакційної колегії i автором передмови до бібліографічного покажчика видань твopiв поета, опублікованих в СРСР мовою оригіналу i в перекладах у 1917-1963 pp., а також відповідальним редактором збірника “Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів Центральної наукової бібліотеки Академії наук Української РСР”.
Науковець займався також рецензуванням твopiв, покажчиків, статей про Кобзаря. Його перу належить відгук про бібліографічний двотомник “Т. Г. Шевченко: Бібліографія про життя i творчість (1839-1959)” I. Бойка. Видання цього фундаментального покажчика відзначалося як видатна подія не тільки в українській літературній бібліографії, а й у літературознавстві в цілому, i було зустрінуте схвальними рецензіями.
Подвижник книги популяризував спадщину великого поета під час численних виступів на Шевченківських конференціях.
Чверть віку збирав вчений матеріали, пов’язані з ім’ям Архипа Тесленка. До цієї унікальної колекції входять, насамперед, твори письменника, а також різноманітні матеріали про його життя i діяльність. Тут i прижиттєві публікації творів, i численні видання, що з’явилися після смерті А. Тесленка як мовою оригіналу, так i в перекладах, портрети, ілюстрації до його видань, художні твори, присвячені письменникові, цікаві свідчення сучасників i дослідників його творчості. За матеріалами цього зібрання Ф. Сарана опублікував бібліографію про Архипа Тесленка, а також ряд оригінальних статей щодо неодноразового перебування письменника в Києві. Ще з років Великої Вітчизняної війни здружився Федір Кузьмович з багатьма українськими письменниками i літературознавцями. Це i визначало напрям його інтересів у галузі літературознавчої бібліографії.
Особливе місце в бібліографічній діяльності дослідника займає посібник про життя i творчість його земляка з Кіровоградщини – Юрія Яновського, з яким Ф. Сарану зв’язувала щира багаторічна дружба ще з років війни. За цей час було зібрано цінну колекцію твopiв та матеріалів про творчість письменника, що допомогло Федорові Кузьмовичу підготувати найповнішу бібліографію, присвячену Ю. Яновському. В 1969 році бібліограф склав покажчик, який було включено до п’ятитомника твopiв письменника.
Тут варто згадати i про діяльність Ф. Сарани iз упорядкування i рецензування творів М. Рильського, М. Бажана, Є. Шабліовського, Є. Кирилюка, М. Новицького, В. Стефаника та інших.
Поряд iз статтями, в яких розкривається доробок видатних діячів української літератури i науки, у Ф. Сарани зустрічаються публікації, де він виступає на захист окремих діячів від несправедливих нападок. Так, наприклад, Федір Кузьмович виступив на захист М. Бажана, з яким багато poкiв працював в УРЕ, а в 1962 році в листі до редакції “Літературної України” від 16 листопада він висловлює своє обурення з приводу опублікування за підписом К. Дорошенка добірки невідомих листів Т. Шевченка, які насправді було підготовлено М. Новицьким.
З роками удосконалювалася редакторська майстерність Ф. Сарани. Глибоке знання української літератури, книги i бібліотечно-бібліографічної справи давали йому можливість вірно оцінювати рукописи i силою свого досвіду, ерудиції підвищувати їхній професійний рівень. Прикладом його редакторської роботи можуть бути видання ЦНБ АН УРСР “Т. Г. Шевченко в епістолярії відділу рукописів” (К., 1966), а також книга “Скарбниця людського розуму” (X., 1966), випущена до сторіччя Державної республіканської бібліотеки УРСР ім. КПРС (нині – Національна парламентська бібліотека України).
При створенні Головної редакції Української Радянської Енциклопедії головою УРЕ М. Бажаном було запрошено Федора Кузьмовича Сарану на посаду завідувача відділу бібліографічного забезпечення. В цій редакції вченим написано понад сто статей з наукової бібліографії та літературознавства, кожна з яких відзначається глибиною знань, науковістю, бібліографічною грамотністю.
З переходом у 1967 р. до Головної редакції УРЕ редакційно-видавнича робота Ф. Сарани значно активізується. Працюючи тут понад 20 років (до 1988 р.) завідувачем редакції літератури, мови, педагогіки, народної освіти i бібліографії він здійснював не тільки суто редакторську, а й організаційну роботу, брав активну участь майже в ycix виданнях редакції. Великий внесок зробив Федір Кузьмович у підготовку першого i другого видань УРЕ, енциклопедичного довідника “Київ”, Українського Радянського Енциклопедичного Словника та багатьох інших енциклопедичних видань. В останнi роки свого життя Ф. Сарана був членом редколегії Української Літературної Енциклопедії (УЛЕ) i позаштатним науковим співробітником Інституту літератури iм. Т. Г. Шевченка НАН України. Не можна не відзначити велику кількість статей (приблизно до 250), написаних науковцем для УЛЕ, інших видань, а також його редакторську роботу в них.
Надзвичайно важливий внесок зробив Федір Кузьмович у вивчення історії української бібліографії. Ним створено цілу низку портретів про життя i творчість українських бібліографів, які заклали фундамент української бібліографії в 20-х роках. Проте найцікавіші матеріали про вчених знаходяться в архіві Ф. Сарани, що він за piк до смерті заповідав Інституту літератури iм. Т. Г. Шевченка НАН України. Листування з Ю. Меженком, I. Бойком, Ф. Максименком, М. Ясинським, I. Корнєйчиком, I. Єрофеєвим та багатьма іншими діячами української науки i культури дали змогу бібліографу більш детально проаналізувати їхній творчий шлях та внесок в розвиток української бібліографії.
Протягом кількох років науковець брав активну участь у роботі бібліографічної комiciї Міжвідомчої ради з питань бібліотечної роботи при Miністерстві культури УРСР, керував Бібліографічною комісією Бібліотечної ради при Президії АН УРСР, понад 25 років співпрацював у Вченій раді Книжкової палати України ім. І. Федорова, входив до складу Бібліографічної комісії Міжнародної асоціації україністів.
Власне увесь зміст життя Федора Кузьмовича становить українська книжка. Його діяльність займає важливе місце в українській бібліографії – як за часом, так i за комплексом проблем, у вирішенні яких він брав участь.
Федір Кузьмович Сарана помер у серпні 1995 року, залишивши по coбi добру пам’ять у серцях тих, хто з ним співпрацював. Не випадково у публікаціях, присвячених науковцю, його називають одним із пpoвідних бібліографів України.

Джерела:

  1. Посвистак О. Бібліограф Ф. Сарана – визначний вчений та громадський діяч : (Сторінки біографії) / О. Посвистак // Бібл. планета. – 2002. – № 2. – С. 28-30.
  2. Королевич Н. Ф. Федір Сарана (1921-1995) / Нінель Федорівна Королевич // Українські бібліографи ХХ століття / Нінель Федорівна Королевич. – К. : Кн. палата України, 1998. – С. 290-291.

Анонси та оголошення

03.03.2022

06.02.2021

Шановні колеги!

Звертаємо вашу увагу на можливість налаштування для вчених НАПН України віддаленого доступу до наукометричних баз Scopus  та Web of Science.

Всі матеріали

Наша анкета

Шановні користувачі!

ДНПБ України
імені В. О. Сухомлинського НАПН України прагне створити сучасний науково-освітній та культурний простір, що сприятиме якісному забезпеченню Ваших інформаційних потреб.

Просимо взяти участь в анонімному анкетуванні! 

Ваші відповіді допоможуть нам покращити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів і слугуватимуть удосконаленню науково-інформаційного забезпечення сфери освіти, педагогіки, психології.

Вебінар

No meeting rooms are currently available to join.

Заходи

Всі матеріали

Виставки

Всі матеріали

Наші видання

Всі матеріали