Олена Степанівна Дубинчук народилася 21 травня 1919 р. в м. Ямпіль Вінницької області в учительській родині. Ямпільську середню школу закінчила з відмінним атестатом (1926–1936), потому здобула вищу освіту на механіко-математичному факультеті (1936–1941) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Закінчивши університет протягом 10 років (1941–1951) працювала вчителем математики у школах Ростовської, Саратовської областей (під час війни), а згодом – у с. Тарасівка на Київщині.

Олені Степанівні Дубинчук як педагогові  були притаманні нетрадиційний підхід до викладання математики, пошуки нових засобів навчання, прагнення всіма можливими засобами розвивати індивідуальність кожного учня, прищеплювати любов до предмета. Вчителювання стало підґрунтям її наукової праці, допомогло вдосконалити методики викладання математики в школі. Набутий досвід вона  реалізувала під час навчання (1951–1954) в аспірантурі Науково-дослідного інституту педагогіки УРСР. Науковими керівниками Олени Степанівни були відомі вчені-математики О. М. Астряб і Д. М. Майєргойз. Матеріали кандидатської дисертації «Вузлові питання арифметики у п’ятому класі», яку О. С. Дубинчук захистила в 1954 р., згодом лягли в основу відомого вчителям-практикам посібника «Методика викладання арифметики у 5–6 класах восьмирічної школи» (1966).

Паралельно з навчанням в аспірантурі О. С. Дубинчук читала курс елементарної математики та методики викладання математики в Київському державному педагогічному інституті ім. О. М. Горького (нині ‒ Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова). Успішно захистивши дисертацію, вона почала працювати старшим науковим співробітником, а відтак ‒ завідувачкою сектору методики математики у відділі методики математики і фізики НДІ педагогіки УРСР.

Саме тоді О. С. Дубинчук  вдосконалювала викладання шкільного курсу математики загалом і певних її розділів, а саме: методика вивчення алгебри у 6, 7, 8 класах і геометрії у 8 класі, стереометрії, розв’язування трикутників методом розгалуженого програмування, розв’язування арифметичних задач за допомогою рівнянь). Науковиця окреслила  шляхи модернізації підручників з математики для середньої школи, довела зв’язок викладання математики з трудовим і виробничим навчанням, працювала над засобами підвищення культури математичних записів у старшокласників тощо. Від 1955 до 1971 р. О. С. Дубинчук опублікувала більш як 10 навчальних посібників, серед яких: «Вписані та описані багатокутники» (1960), «Геометрія для 8 класу» (1960, обидва у співавторстві з І. Ф. Тесленком), «Математика. Посібник для 5–8 класів шкіл робітничої молоді» (1962), «Рішення трикутників: програмоване навчання» (1965, у 1968 р. цей посібник перевидано в Польщі), близько 30 методичних рекомендацій і посібників, скажімо,  методичні посібники з алгебри для 6, 7 і 8 класів (усі – 1958), «Про викладання математики у зв’язку з трудовим та виробничим навчанням» (1962, у співавторстві з Т. Я. Нестеренко та І. Ф. Тесленком. Цей посібник перекладено болгарською мовою і видано в Болгарії у 1968 р.), «Уроки з математики у 5 класі» (1972).

У 60-ті роки ХХ ст. в Україні почали втілювати закон «Про зміцнення зв’язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в СРСР» (1959), який затвердив перехід від семирічного до обов’язкового восьмирічного навчання. Згідно з новою структурою загальноосвітньої школи передбачалося збільшення обсягу програмових знань та «зміцнення зв’язку школи з життям, яке б сприяло свідомому вибору учнями майбутніх професій». Реалізації завдань, що постали перед освітянами, присвятила свої методичні дослідження й Олена Дубинчук. На думку вченої, впровадження нового змісту освіти мало забезпечити зв’язок викладання математики з виробничим навчанням (наприклад, використання даних сільськогосподарського виробництва на уроках арифметики у 5–6 класах), принцип наступності у навчанні математики. О. С. Дубинчук працювала над тим, як розвинути  мислення учнів засобами математики, використовуючи структурні матеріали та ігри на початковому етапі засвоєння цього предмета. Її оригінальні розробки з упровадження в курс середньої школи програмованого навчання математики поширилися не лише колишнім СРСР, а й за кордон, зокрема в Польщу. Підходи до оновлення змісту шкільної математичної освіти, що їх запропонувала науковиця, було втілено у нових програмах з математики для 4–5 класів. Їй належить ґрунтовне розроблення тематико-поурочних планів з математики для 9–11 класів середньої школи.

Актуальність методичних напрацювань О. С. Дубинчук зумовлена не лише високим науково-професійним рівнем автора, а й тим, що Олена Степанівна постійно співпрацювала з учителями-практиками, знала всі проблеми шкільництва. Мало того, вона активно залучала вчителів до педагогічної творчості, допомагала їм публікувати статті, сприяла участі в науково-практичних конференціях, засіданнях відділу методики викладання математики і фізики, опікувалася їхніми дослідженнями. Зокрема, разом з учителькою Т. Я. Нестеренко О. С. Дубинчук створила 8 посібників і методичних рекомендацій стосовно викладання шкільного курсу алгебри.

У 1977 р. О. С. Дубинчук очолила новостворену лабораторію професійно-технічної освіти у НДІ педагогіки УРСР. З огляду на  організацію і функціонування в освітній системі країни середніх професійно-технічних училищ (ПТУ) і запровадження профільного підходу до викладання  там загальноосвітніх дисциплін виникла необхідність проведення досліджень зі створення та експериментальної перевірки навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників для цих типів освітньо-виховних закладів. Саме ці завдання виконували співробітники лабораторії. Об’єднуючи в одну творчу когорту фахівців з різних шкільних дисциплін, О. С. Дубинчук створила високопрофесійний колектив однодумців. Сама ж зосередилася на вдосконаленні викладання математики в ПТУ, на обґрунтуванні теоретичних засад підготовки кваліфікованих кадрів із середньою освітою.

У численних працях авторка зазначала важливість профілювання освітнього процесу в ПТУ, яке впливає на мету навчання, зміст і структуру програм, але не має підважувати її базової частини, орієнтованої на засвоєння учнями кожного предмета в достатньому обсязі. Необхідність і важливість раціонального добору навчального матеріалу для оволодіння учнями певною професією Олена Степанівна вважала складником успіху навчання. Вона розвивала ідею комплексної реалізації міжпредметних зв’язків у навчально-виховній роботі ПТУ, обстоювала думку про надання учням у цих закладах повноцінної і ґрунтовної підготовки із загальноосвітніх предметів, щоб  рівень їхніх знань не поступався рівневі школярів відповідного віку. З цією метою педагог розробила методичні рекомендації щодо усунення прогалин у знаннях учнів ПТУ з математики та використання технічних засобів навчання в процесі викладання математики у цих закладах.

Проблемам педагогіки й методики професійно-технічної освіти О. С. Дубинчук присвятила чимало статей у фахових журналах і науково-методичних збірниках, створила й спеціальні посібники. От лише деякі з її праць: «Взаємозв’язок між загальноосвітньою і професійною підготовкою учнів сільських ПТУ» (1974), «Школа робітничих кадрів» (співавтор – Д. І. Рум’янцева, 1975), «Міжпредметні зв’язки в навчально-виховній роботі середнього ПТУ» (1976), «Професія і середня школа» (1979). Разом із академіком М. І. Шкілем і професором З. І. Слєпкань вона написала оригінальний навчальний посібник для ПТУ «Алгебра і початки аналізу» (1992). За її редакції у 1982 р. побачив світ посібник для учнів ПТУ «Програмоване повторення математики» (1982).

О.С. Дубинчук  також автор методичних рекомендацій «Самостійна робота та самоконтроль знань учнів на уроках математики в середньому ПТУ» (1979) та методичних посібників (у співавторстві із З. І. Слєпкань) «Навчання геометрії у профтехучилищах. Питання методики» (1989), «Методичні особливості навчання геометрії в середньому ПТУ» (1992).

У 1981 р. О. С. Дубинчук призначили завідувачкою сектору дидактики відділу профтехосвіти НДІ педагогіки, з 1985 р. – старшим науковим співробітником, а з грудня 1990 р. – провідним науковим співробітником лабораторії профтехосвіти. Після організації у 1992 р. Інституту педагогіки і психології професійної освіти Академії педагогічних наук України вона обійняла посаду провідного наукового співробітника лабораторії профтехосвіти.

Водночас із дослідженням педагогічних і методичних проблем профтехосвіти у 1970–1990-х роках О. С. Дубинчук провадила й суто методико-математичні студії. У цей час вона написала посібник для вчителів «Методика викладання математики в 4–5 класах. Арифметика і початки алгебри» (1974, 2-ге видання – 1980 р.), «Збірник вправ з математики для 1–3 класів» (1977), посібник для вчителів «Методика викладання алгебри у 7–9 класах» (співавтори – Ю. І. Мальований, Н. П. Дічек, 1991), навчальний посібник для середньої школи «Алгебра і початки аналізу» (співавтори – М. І. Шкіль, З. І. Слєпкань, 1995), підручник для 10–11 класів середньої школи «Алгебра і початки аналізу» (1995), пробний навчальний посібник «Математика. 10–11» (співавтори – М. І. Бурда, Ю. І. Мальований, 1996).

Олена Степанівна вміла створювати авторські колективи, була  їхньою душею. Завдяки її співпраці  з іншими фахівцями побачило світ чимало науково-методичних текстів, вкрай необхідних учням, учителям і викладачам ПТУ.

Дуже плідною була наукова праця О. С. Дубинчук із професором Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького, знаним фахівцем з методики викладання математики З. І. Слєпкань. У співавторстві вони написали близько 20 методичних посібників, підручників і статей, присвячених актуальним питанням викладання математики. Серед спільного доробку: «Алгебра і елементарні функції. Навчальний посібник для 9–11 класів вечірньої (змінної) і заочної шкіл» (1968), «Нове у викладанні математики» (1972), «Викладання геометрії в середніх ПТУ (1-й [1985] та 2-й роки навчання [1986])», «Навчання геометрії в профтехучилищах. Питання методики. Методичний посібник для ПТУ» (1989), «Методичні особливості навчання геометрії в середньому ПТУ» (співавтор – С. М. Філіпова, 1992).

Талановита, прекрасна керівниця, Олена Степанівна своїм натхненням запалювала здібних колег-дослідників, під її началом захищено 25 кандидатських дисертацій. Скільки ще працівників вищих навчальних закладів, які стали кандидатами й докторами наук і навіть академіками, завдячують О. С. Дубинчук своїм науковим зростанням. Широкий і тематичний спектр дисертаційних досліджень, виконаних під керівництвом Олени Степанівни: від історії розвитку методико-математичної думки до деяких питань викладання певних математичних курсів, від загально-педагогічних проблем навчання і виховання учнів ПТУ (наприклад, підвищення ефективності виховної роботи з педагогічно запущеними учнями ПТУ або формування учнівського колективу навчально-виробничої групи середнього ПТУ, естетичне виховання учнів ПТУ у праці, формування екологічної культури учнів ПТУ у процесі вивчення предметів професійно-технічного циклу) до методичних проблем викладання математики в ПТУ (наприклад, використання наочності під час вивчення математики у середньому ПТУ).

Протягом останнього десятиліття наукової діяльності в 1990-ті роки О. С. Дубинчук долучилась до створення концепції середньої освіти, над якою працювали всі українські освітяни, і вдосконаленню системи навчання математики з огляду на реформування школи. Вона писала про необхідність впровадження диференційованого підходу до вивчення математики, індивідуалізації процесу навчання, наголошувала на важливості й методичній доцільності планування повторення вивченого. Разом з іншими досвідченими педагогами Олена Степанівна обстоювала ретельне напрацювання та експериментальну перевірку нових підходів до викладання математики, застерігаючи від абсолютизації якогось одного методу навчання і протиставлення методичних засобів та прийомів.

Померла О. С. Дубинчук 20 жовтня 1994 р. Вона залишила багату методико-математичну спадщину, в якій майже 200 публікацій.

Джерело публікації

Дічек Н. П. Дубинчук Олена Степанівна (1919–1994). Українська педагогіка в персоналіях : навч. посіб. для студентів вищ. навч. закл. : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. Київ, 2005. Кн. 2 : ХХ століття. С. 496–500.

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання в контексті цифровізації і цифрової трансформації освіти

Виставки

Наші видання

Науково-педагогічні студії. 2024, вип. 8