24 червня виповнюється 153 роки від дня народження Івана Матвійовича Стешенка – українського освітнього, громадського і політичного діяча, педагога, письменника, літературознавця та перекладача.

Інформацію про життя та діяльність І. М. Стешенка представлено на сторінці «Стешенко Іван Матвійович» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу»,  у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук.

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю В’ячеслава Прокоповича (1881–1942), який емігрував спочатку до Польщі, наприкінці 1923 р. разом із С. Петлюрою виїхав до Будапешта, потім – до Відня, Женеви й Парижа. Обіймав ключові посади в уряді УНР в екзилі: 1924–39 рр. – голова Ради Міністрів УНР, жовтень 1939 р. – травень 1940 р. – заступник голови Директорії та Головного отамана УНР. 1925 р. В. Прокопович став головним редактором видавництва «Тризуб», організованого С. Петлюрою задля консолідації української еміграції.

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Івана Мірчука (1891–1961), який після Першої світової війни перебував в еміграції. У 1921 р. в Українському вільному університеті захистив габілітаційну працю «Метагеометрія та гносеологія». Відтоді його науково-педагогічна діяльність була тісно пов’язана з цим закладом освіти: викладач (1921), доцент (1922–24), надзвичайний професор (1925–30), з 1930 р. – звичайний професор філософії. Із 1926 р. учений працював також в Українському науковому інституті в Берліні, а впродовж 1931–45 рр. очолював його. Заходами інституту за редакцією І. 

Відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) продовжує онлайн проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: видання» у межах наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (науковий керівник – Березівська Лариса Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України).

11 червня 2026 р. відбулося урочисте підписання угоди про співпрацю між Державною науково-педагогічною бібліотекою України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ) НАПН України  та Державною науково-технічною бібліотекою України (ДНТБ).

Угоду підписали: директор  ДНПБ, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України Лариса БЕРЕЗІВСЬКА та в.о. директора ДНТБ України, доктор економічних наук, професор Алла ЖАРІНОВА.

Відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) продовжує онлайн проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: видання» у межах наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (науковий керівникт – Березівська Лариса Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України).

7 червня виповнюється 184 роки від дня народження Івана Олексійовича Сікорського – психіатра, психолога, педагога, доктора медицини, одного із основоположників дитячої психології та психопатології, фахівця із питань шкільної гігієни, педагогічної патології, психології дошкільного віку.

Інформацію про життя та діяльність І.О. Сікорського представлено на сторінці «Сікорський Іван Олексійович» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу», у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук.

8 червня виповнюється 179 років від дня народження Олександра Григоровича Барвінського – українського громадсько-політичного діяча, історика, педагога.

Інформацію про життя та діяльність О.Г. Барвінського представлено на сторінці «Барвінський Олександр Григорович» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу», у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук. ред. Березівська Л. Д., 2025. https://lib.iitta.gov.ua/id/eprint/745951/.

Наукові співробітники відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України в межах виконання наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (2026–2028, керівник – академік Лариса Березівська) взяли участь у ХХІІ Біографічних читаннях «Біографічне знання в суспільному, інтелектуальному і духовному просторі сучасної України», присвячених пам’яті засновника й першого директора Інституту біографічних досліджень Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (далі – НБУВ) доктора історичних наук,

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Бориса Мартоса (1879–1977), який емігрував наприкінці 1919 р. За кордоном долучився до створення в Подєбрадах Української господарської академії та Українського технічно-господарського інституту, який очолював протягом 1936–1938 рр.; став засновником і ректором Української вищої школи економіки в Мюнхені (1945–1949). Сприяв налагодженню навчального процесу в цих закладах вищої освіти, підготував і видав низку підручників: «Теорія кооперації» (1924), «Кооперативна ревізія» (1928), «Організація й ведення зібрань» (1947).

Дізнатися більше про цього педагога ви можете в довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник».