Роберт Зейдель народився 23 листопада 1850 р. в м. Кірхберг (Саксонія, Німеччина) в дуже бідній родині. В 1865 р. після закінчення народної школи, де з 1-го до 8-го класу завжди був першим учнем, почав працювати простим робітником на ткацькому заводі в м. Кріммічау. Його робочий день тривав 14–16 годин, але він знаходив час на самоосвіту. З 17 років долучився до організованого робітничого руху. У 1868 р. став заступником голови робочої групи самоосвіти та керівником курсів для робітників у великому робітничому районі Кріммічау. Тоді ж почав ґрунтовно вивчати праці К. Маркса. Брав участь у Айзенахському соціалістичному конгресі (1869) як представник споживчого товариства Кріммічау.

В 1870 р. емігрував у Швейцарію, де спочатку працював ткачем (у Фельдбаху, Хоргені, Менедорфі, Цюріху), а потім пройшов комерційне навчання і став керуючим директором друкарні й книжкового магазину.

У 1879 р. вступив до вчительської семінарії в м. Кюснахт. Після її закінчення в 1881 р. отримав сертифікат учителя початкових класів і почав вчителювати в м. Дітіконі. В той же час почав вивчати політичну економію. Написав наукову працю з політичної економії, яку було премійовано.

У 1882–1884 рр. як вільний слухач студіювався в Цюріхському університеті. Протягом 1884–1890 рр. працював учителем середньої школи в м. Молісі (кантон Гларус). У 1890–1899 рр. викладав в реальному училищі в Цюріху. З 1900 р. – вчитель середньої школи в Цюріху-Аусеріхлі.

З 1905 р. – викладач соціальної педагогіки, приват-доцент Швейцарського федерального технологічного інституту (Цюріхського політехнікуму), з 1923 – титулярний професор. З 1908 р. – приват-доцент Цюрихського університету по кафедрі педагогіки, а з 1910 р. – професор цієї ж кафедри. В обох закладах викладав до 1929 р.

У 1890–1898 рр. був редактором газети «Робітничий голос», у 1898–1899 – головним редактором журналу «Народне право». З 1896 р. займав ряд громадських посад у Цюріхському кантоні, вступив у члени соціал-демократичної партії і був президентом робочого секретаріату Цюріхського уніону.

У 1895 р. опублікував 1-й том своїх віршів під назвою «Пісні боротьби й самотності», а в 1907 р. – 2-й том: «Віра у світло – сонце майбутнього». Зміст цих віршів – переважно – пісні боротьби, праці та надії. Більше 50 пісень і віршів з цих збірок перекладені на музику й чимало з них стали народними піснями.

У 1880-х рр. Р. Зейдель висунув ідею про трудову школу, що могла, на його думку, здійснитися лише тоді, коли суспільство визнає працю основою всієї культури. Пропагував ідею поєднання навчання з продуктивною працею учнів як умову гармонійного розвитку молодої людини та усунення класових суперечностей. Намагався розробити систему пролетарської педагогіки, проте не пішов далі ручної праці в школі та загальної декларації про необхідність перетворення шкіл у «трудові об’єднання». Ігнорував необхідність ознайомлювати дітей з індустріальним виробництвом, обмежуючись ремісничою та сільськогосподарською працею. В 20-ті рр. ХХ ст. Зейдель пропонував ідеї громадянського виховання, що ґрунтувалися на загальнолюдській моралі. Був одним з ініціаторів розробки соціальної педагогіки.

Свої педагогічні ідеї та погляди виклав у працях: «Трудове виховання як соціальна та педагогічна необхідність» (1885), «Ручна праця як основа гармонійного виховання особистості» (1901), «Школа майбутнього – трудова школа» (1908), «Невідомий Песталоцці: соціальний політик і соціальний педагог» (1909), «Трудова школа, трудовий принцип і трудовий метод» (1910) та ін.

Роберт Зейдель був одружений з Елізою Матільдою Шварц (1878). Вони мали одного сина – Курта.

Помер Р. Зейдель 19 липня 1933 р. в Цюриху.

Світлина: https://www.bild-video-ton.ch/bestand/objekt/Sozarch_F_Ka-0002-157

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання в контексті цифровізації і цифрової трансформації освіти

Виставки

Наші видання

Науково-педагогічні студії. 2024, вип. 8