Біографія Н. Й. Волошиної
Волошина Ніла Йосипівна – докторка педагогічних наук, професорка, членкиня-кореспондентка Національної академії педагогічних наук України, заслужена діячка науки і техніки України. Усе життя цієї відомої і шанованої в Україні людини було пов’язано з літературною освітою, методикою навчання української літератури в школі.
Народилася Ніла Йосипівна 2 січня 1940 р. в селі Думанів Кам’янець-Подільського району Хмельницької області (на той час Оринінський район Кам’янець-Подільської області) в сім’ї Йосипа і Марії Волошиних. Татів двоюрідний брат назвав її Нілою. Коли їй виповнилося рік і 3 місяці, батько пішов на війну захищати Вітчизну від фашистських окупантів, загинув на фронті. Духовною, людяною, доброю Нілу виховали мама і бабуся. Вони й прищепили дівчині жагу до пізнання. Шестилітня Н. Волошина разом із двоюрідною сестрою Женею, взявши якісь аркушики і олівець, розламаний на дві частини, самостійно вирушили до школи, що була неподалік. Ніла знайшла вчительку, котра колись вчила її маму, і попросила, дозволу побути на уроках. Учителька не відмовила, посадила за першу парту, але не записала дівчат до класного журналу. А їхнім мама сказала: «Нехай дівчата вчаться, коли стане зовсім зимно, не витримають і повернуться додому». Проте наполеглива Ніла успішно провчилася аж до Нового року. Відтак вчителька зарахувала її до списку першокласників. Дівчинку це надзвичайно мотивувало, вона вчилася лише на відмінно.
Тринадцятилітньою, після семирічки, відразу вступила у Кам’янець-Подільське педагогічне училище. Н. Волошина з дитинства буквально марила вчителюванням. Тож і в училищі мали успіхи, як в науках, так і в громадському житті, брала участь у художній самодіяльності.
У 1957 р. закінчила педагогічне училище у Славуті, бо до цього міста заклад перевели з Кам’янця-Подільського. Завдяки енергії та високій працездатності Н. Волошина в 17 років стала педагогом.
Уже в перші роки роботи вчителем української мови і літератури 5–7 класів Великозаліської восьмирічної школи Надія Йосипівна показала високі знання з предмета, професійну майстерність і уміння знаходити індивідуальний підхід до учнів. У цій школі Волошина працювала і керувала художньою самодіяльністю протягом десяти років, з 1957 р. до 1967 р. У 1960 р., прагнучи збагатити свої знання, підвищити кваліфікацію, поєднала роботу з навчанням – вступила на історико-філологічний факультет Кам’янець-Подільського державного педагогічного інституту, який закінчила 1966 року.
Нілу Волошину як педагогиню і майбутню науковицю передовсім цікавили засоби естетичного виховання, виховання словом. Аналізуючи навчально-педагогічну діяльність Волошиної-студентки, доцент С. Білецький завважив її успішність і високу результативність, уміння надихнути учнів вивчати українську мову та літературу. Це відзначали у Велиликозаліській восьмирічці на Хмельниччині, а згодом і у ЗОШ № 1 м. Вишневого Київської області, де Ніла Йосипівна протягом шести років викладала українську мову і літературу. Всіх, без перебільшення, і колег, і учнів Волошина полонила майстерністю, знаннями, вишуканою українською мовою.
У 1972 р. відомий український академік О. Мазуркевич, почувши на Всеукраїнській конференції з естетичного виховання учнів ЗЗСО (Київ, 1971 р.) доповідь Н. Волошиної про те, «як красою слова виховувати своїх учнів у класній і позакласній роботі», запросив молоду вчительку на роботу у відділ методики літератури НДІ педагогіки УРСР. Розпочався новий етап науково-педагогічної та творчої діяльності Ніли Йосипівни. В Інституті педагогіки АПН України на посаді молодшого наукового співробітника лабораторії методики літератури НДІ педагогіки Волошина працювала, водночас вчителюючи в школі.
У 1977 р. після закінчення навчання в аспірантурі Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького успішно захистила кандидатську дисертацію на тему: «Естетичне виховання учнів у процесі вивчення української літератури в старших класах». Але на цьому не полишила наукових студій. Мала певні цікаві напрацювання, опублікувала низку статей і наукових доповідей з цієї тематики, апробованих на авторитетних наукових форумах міжнародного та всеукраїнського рівнів. Згодом, за підсумками багаторічного вивчення проблем естетичного виховання учнів засобами літературного слова, Н. Волошина за двома спеціальностями («Теорія та історія педагогіки» і «Методика викладання») у 1995 р. захистила докторську дисертацію: «Теоретичні і методичні засади естетичного виховання учнів у процесі вивчення української літератури в середній школі». На думку вченого А. Градовського основою для докторської дисертації Н. Волошиної слугували кілька її важливих праць з проблеми естетичного виховання молоді, зокрема «Естетичне виховання засобами художньої літератури» (1976), «Позакласна робота з літератури й естетичне виховання учнів» (1973), «Виховання почуття прекрасного на уроках читання» (1974) , «Літературні екскурсії як засіб естетичного і патріотичного виховання учнів» (1976), «Виховання почуття краси» у співавторстві з О. Мазуркевичем (1972), «Естетичне виховання в процесі вивчення «Слова о полку Ігоревім» (1986), «Підручник літератури і морально-естетичне виховання учнів» (1983), «Виховна сила слова» у співавторстві.
Варто зазначити, що на вибір засад науково-педагогічної діяльності Н. Волошиної дуже вплинув В. Сухомлинський, на ідеї якого вона покликалася. У своїх текстах учена-педагогиня неодноразово зверталася до педагогічних тверджень Василя Олександровича, власне продовжувала його справу у царині естетичного виховання, про що свідчить праця Н.Й. Волошиної «Естетичне виховання засобами художньої літератури».
Надзвичайно плідним для Ніли Йосипівни видався 1985 р, коли в країні під гаслом перебудови почалися кардинальні зміни. Поволі суспільство почало відкривати те, що впродовж багатьох десятиліть було під забороною, таврувалося, знищувалося, зокрема і стосовно історико-педагогічного процесу. Гостро постала потреба національно-культурного відродження, для якого рідна мова і література були засадничим. І саме тоді Н. Волошина разом із методистом О. Бандурою активно працювали над створенням програм з української мови («Програма з української мови для шкіл /класів/ з поглибленим вивченням української мови». 8–11 класи, 1989 р.; Проект програм для шкіл і класів з поглибленим вивченням української літератури. 8–11 класи, 1989 р. ; Проект програм середньої загальноосвітньої школи. Українська література /5–11 кл./, 1989 р.). Це красномовно свідчить про україноцентричність Н.Й. Волошиної.
Коли Україна проголосила свою незалежність (1991 р.), розвиток національної науки і школи офіційно утвердився як державницький напрям. Відбувалося осмислення минулого, почалася докорінна трансформація педагогічної науки, орієнтація на національне виховання молоді, творення національної системи освіти з новими структурою і змістом, осмислення вітчизняних явищ, фактів, подій, персоналій, повернутих із забуття. Тоді розробили і прийняли закон України «Про освіту» (введено в дію Постановою ВР №o 1144-XII від 04.06.1991 р.) та Державну національну програму «Освіта» (Україна ХХІ століття), яку затвердив І з’їзд освітян України у грудні 1992 р. Ця доба для Н. Й Волошиної була особливо плідною. Адже все своє життя вона сповідувала принцип виховання особистості на ґрунті національному. Про це йдеться у її численних працях, зокрема таких: «Виховання учнів засобами художнього слова» (1995 р.), «Виховання національної самосвідомості особистості у процесі вивчення творчості Івана Багряного» (1997 р.), «На тернистих шляхах націй і народностей» (1997 р.) та ін.
Н. Волошина працювала над методичним обґрунтуванням програми формування спільного національно-патріотичного світогляду, а також над належною теоретичною та практичною підготовкою педагогів-словесників, які мали реалізувати універсальну освітню програму в незалежній українській державі.
У 1999 р. Н. Волошину обрали членкинею-кореспонденткою АПН України. А невдовзі і заступницею голови спеціалізованої вченої ради із захисту дисертацій з теорії і методики навчання української мови, української та зарубіжної літератури, заступником директора з експериментальної роботи (2006–2007 рр.). У 2008 р. її призначили головним науковим співробітником лабораторії літературної освіти в Інституті педагогіки НАПН України.
Під керівництвом Н. Й. Волошиної було захищено 38 кандидатських і 4 докторські дисертації з напряму 13.00.02. «Теорія та методика навчання» (українська література, зарубіжна література).
Нілі Йосипівні пропонували місце на кафедрах престижних столичних вишів, але вона віддано служила в Науково- дослідному інституті педагогіки АПН України. Вчилася у відомих методистів – О. Мазуркевича, Н. Падалки, О. Бандури, згодом працювала з ними пліч-о-пліч. Завдяки творчій наполегливій праці Н. Волошина здобула авторитет провідної вченої-методистки з української літератури. Вона досліджувала проблеми естетичного виховання учнів засобами художньої літератури, розробляла наукові засади підручникотворення, працювала над методикою викладання літературних курсів за вибором у профільній школі, була однією із співавторів Концепції літературної освіти та державних освітніх стандартів з літератури. Праці Н. Волошиної, як зазначають вчені Н. Логвіненко, С. Паламар, С. Жила, В. Шуляр та ін., – це цілий напрям в українській методиці літератури. Нілу Йосипівну за правом вважають фундатором сучасної методичної школи.
Н. Й. Волошина мала велике громадське навантаження як членкиня-експертка вищої атестаційної комісії України; редакторка науково-педагогічних журналів «Дивослово», «Зарубіжна література в школах України», «Проблеми сучасного підручника» «Українська мова і література в школі»; була членкинею конкурсної комісії Інституту педагогіки АПН України тощо. Вчена-методистка, вона спланувала й успішно реалізувала проєкт створення (згодом вельми популярного у фахівців) журналу «Українська література в загальноосвітній школі», в якому публікували літературознавчі тексти.
За багаторічну наукову діяльність і навчально-виховну роботу Н. Й. Волошину нагороджено медалями «К. Д. Ушинський», «В пам’ять 1500-ліття Києва», «За вагомий внесок у розвиток освіти та науки Кам’янець-Подільського Державного університету», нагрудним знаком «А. С. Макаренко», «Відмінник народної освіти України», присвоєно Почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України».
Померла Ніла Йосипівна Волошина після тяжкої хвороби 15 червня 2010 р. О. Хорошковська зазначає: «Пішла Н. Волошина з життя українкою, якій боліло своє, рідне, яка утверджувала національну гордість і гідність не словом, а ділом; вона пішла з життя християнкою, яка прагнула прожити життя за Божими заповідями, несла людям Правду і Добро, дбала про побудову нових церков і реставрацію старих храмів».
Література
- Бачинська М. В. Педагогічна і науково-методична діяльність Н. Й. Волошиної (1940–2010 рр.) : дис. … канд. пед. наук : спец. 13.00.01 : захищена 08.05.2019 / Бачинська Марина Володимирівна ; наук. керівник Кучинська І. О. ; Хмельн. гуманітарно-пед. академія. – Хмельницький , 2019. – 377 арк. – Бібліогр.: арк. 211– 244 (284 назви). – Текст доступний в Інтернеті: https://drive.google.com/file/d/1COOdq1DCBuH_4qczATZuclE3AmeyTZjG/view
- Бачинська М. В. Педагогічний потенціал наукових розробок Ніли Волошиної в контексті компетентнісно орієнтованої освіти / М. В. Бачинська // Вісн. Глухів. нац. пед. у-ту ім. Олександра Довженка : зб. наук. пр. – Глухів : РВВ Глухівського НПУ ім. О. Довженка, 2018. – Вип. 2 (37). – Ч. 1. – С. 112–118. – (Серія «Педагогічні науки»).
- Ніла Йосипівна Волошина : біобібліогр. покажч. / НАПН України, Держ. наук.-пед. б-ка України ім. В. О. Сухомлинського; [упоряд.: Павленко Т. С., Кирій С. В., Бондаренко В. В. ; наук. ред. Рогова П. І. ; наук. рец. Логвіненко Н. М. ; бібліогр. ред. Пономаренко JI. О. ; літ. ред. Зозул С. М.]. – Київ : Задруга, – 200 с. – (Серія «Ювіляри НАНН України» ; вип. 28).
- Градовський А. Науковий портрет Н. Й. Волошиної / А. Градовський, Ю. Тимошенко // Укр. літ. в загальноосвіт. шк. – – № 1. – С. 5–6.
Анонси та оголошення
12.02.2025
Шановні колеги та користувачі бібліотеки!
У межах відзначення 14 лютого Міжнародного дня дарування книг запрошуємо взяти участь в акції «Подаруй бібліотеці книгу».
Будемо вдячні за актуальні книжки українських і закордонних авторів з питань освіти, педагогіки, психології та споріднених галузей українською мовою (нові або в хорошому стані).
Долучитися до акції можна протягом 11–14 лютого в приміщенні Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України.
Читаймо українською!
