Оксана Петрівна Рудницька народилася 1 грудня 1946 року у Києві. Її батько – Петро Васильович Рудницький – був доктором економічних наук, мати – Олександра Василівна – вчителькою. У цій родині справжніх українських інтелігентів бере початок любов Оксани Петрівни до педагогічної та наукової праці.

У 1965 р., після закінчення Київської середньої спеціальної школи імені М. Лисенка, вона вступила на фортепіанний факультет Київської державної консерваторії імені П. І. Чайковського за спеціальністю «виконавець, концертмейстер, соліст камерного ансамблю, викладач».

Після закінчення у 1970 р. з відзнакою консерваторії працювала на кафедрі теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Київського державного педагогічного інституту ім. О. М. Горького (сьогодні – Інститут мистецтв Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова) на посадах від концертмейстера, викладача до завідувачки кафедри.

З 1973 р. по 1976 р. навчалася в аспірантурі КДПІ ім. О. М. Горького. У 1977 р. захистила кандидатську дисертацію за спеціальністю «методика викладання музики і співів». У 1983 році отримала вчене звання «доцент». Окрім педагогічної роботи, займалася виконавською діяльністю – виступала із сольними програмами та у складі фортепіанного дуету у концертах і відкритих творчих звітах.

Новий етап у житті Оксани Петрівни розпочався у 1991 р., після вступу до докторантури за науковим напрямом «психолого-педагогічні основи всебічного розвитку особистості на різних етапах навчання і виховання». У 1994 р. успішно захистила докторську дисертацію, а у 1995 р. стала професором і завідувачем кафедри теорії, історії музики та гри на музичних інструментах Українського державного педагогічного  університету імені М. П. Драгоманова.

У тому ж 1995 р. очолила новостворену лабораторію педагогіки і психології мистецької освіти Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (нині – Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих НАПН України), якою керувала до останнього дня.

Оксана Петрівна Рудницька заснувала власну наукову школу. Вона активно працювала з аспірантами та докторантами: керувала написанням дисертацій, виступала опонентом на захистах, рецензувала монографії та наукові роботи, була членом експертної ради ВАКу України. Досліджувала проблеми загальної та мистецької педагогіки; методології, теорії і методики  мистецької освіти; теорії музичного сприймання; художньо-естетичного розвитку особистості;  інтеграції мистецтв  у контексті художньої освіти; художньої культури і мистецтва України; підготовки вчителя до викладання мистецьких дисциплін і предметів освітньої галузі «Культурознавство»; методології науково-педагогічних досліджень; етики науковця тощо.

13 червня 2002 р. перестало битися серце Оксани Петрівни Рудницької. Однак вона залишила після себе понад 200 наукових праць, у тому числі 15 монографій, навчальних та навчально-методичних посібників; 9 навчальних програм та методичних рекомендацій, велику кількість наукових статей у журналах та збірниках наукових праць, матеріалах конференцій. За навчальний посібник «Педагогіка: загальна та мистецька» у 2003 р. посмертно удостоєна Першої премії АПН України у номінації «За кращу науково-методичну роботу для вчителів, викладачів» з врученням диплома І-го ступеня.

Джерело:

Педагогіка: загальна та мистецька: навч. посіб. / О. П. Рудницька. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан. – 2005. – С. – 340−341.

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання в контексті цифровізації і цифрової трансформації освіти

Виставки

Наші видання

Науково-педагогічні студії. 2024, вип. 8