Видатний вітчизняний лікар і вчений, педагог і громадський діяч; фундатор оперативної хірургії та топографічної анатомії; зробив значний внесок у розвиток теорії і практики військово-польової хірургії, організації тактики медичного забезпечення військ.

Випускник медичного факультету Московського університету (1828) та професорського інституту в Дерпті (нині м. Тарту, Естонія; 1832). 1832 захистив докторську дисертацію. Стажувався у німецьких і французьких університетах та клініках. 1832–1841 – професор кафедри хірургії й керівник хірургічної клініки Дерптського університету. 1841–1856 – професор кафедри госпітальної хірургії Петербурзької медико-хірургічної академії. Один із засновників медичного факультету Університету Св. Володимира в Києві (1841).

Автор низки фундаментальних праць з хірургії та патологічної анатомії. Був почесним членом і почесним доктором багатьох вітчизняних та іноземних університетів і медичних товариств. Керував навчанням молодих російських лікарів за кордоном (1862–1866).

Учасник 4-х воєн, особисто приймав активну участь в наданні пораненим кваліфікованої і спеціалізованої хірургічної допомоги.

1856 в журналі «Морський збірник» надрукував статтю «Питання життя», присвячену проблемам виховання підростаючого покоління, критиці існуючої системи освіти. Стаття набула широкого розголосу в колах демократичної інтелігенції і поклала початок педагогічної діяльності Пирогова.

Із жовтня 1856 по липень 1858 був попечителем Одеського, із липня 1858 по березень 1861 – Київського навчальних округів. У своїй педагогічній діяльності, відзначеній новаторством, всіляко сприяв демократизації освіти: піклувався про всенародне початкове навчання, можливість навчання рідною мовою, про підготовку вчительських кадрів для шкіл та гімназій шляхом організації вчительських семінарій. У реформі вищої школи виступав за автономію університетів, заміщення вакантних посад професорів шляхом конкурсу, за розширення можливостей для вступу в університети різних верств населення тощо, готував новий університетський статут. Сприяв організації недільних шкіл для дорослих у Києві (1859). За його ініціативою Рішельєвський ліцей в Одесі перетворено на Новоросійський університет (1863), що нині – Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова.

Матеріал підготовлено

Покусовою О.С.,
м.н.с. відділу науково-документного забезпечення
Державної науково-педагогічної бібліотеки України
імені В. О. Сухомлинськогo
та фахівцями Національної наукової  медичної бібліотеки

оновлено
Демидою Є. Ф.,
наук. співробітником
відділу педагогічного джерелознавства та біографістики
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

 Світлина:
https://xn--90aw5c.xn--c1avg/index.php/Пирогов_Николай_Иванович

© Державна науково-педагогічна бібліотека України
імені В. О. Сухомлинського, 2010, 2020