Михайло Іванович Демков народився 12 березня 1859 на хуторі Скринному Прилуцького повіту Полтавської губернії (тепер Прилуцький район Чернігівщини) у дворянській сім’ї. Початкову освіту здобував вдома, а у 1870 вступив до 2-го класу Ніжинської гімназії при історико-філологічному інституті князя Безбородька, яку закінчив у 1877 зі срібною медаллю. Випускник фізико-математичного факультету Університету Св.  Володимира (1882). У серпні 1882 Михайла Івановича призначають викладачем фізики та природничої історії в Чернігівську жіночу гімназію. З 1885 педагог працює викладачем фізики та природничих наук у Глухівському учительському інституті.

У 1887 вчений розпочинає велику працю «Історія російської педагогіки», яка була видана у 1896. Наукова діяльність педагога було перервано у 1900 у зв’язку з призначенням на посаду директора народних училищ спочатку Вологодської губернії (1900–1901), а згодом – Нижегородської. Ця робота поглинала весь час. Ситуація змінилася із призначенням педагога у січні 1905 директором Московського учительського інституту, де М. Демков одночасно читав лекції з педагогіки та історії. Плідною була його видавнича діяльність. У 1909 М. Демков опублікував третю, останню частину фундаментальної праці «Історія російської педагогіки», згодом «Нариси з історії російської педагогіки» (1909), праці «Коротка історія педагогіки» (1910), «Педагогіка західноєвропейська і російська. Педагогічна хрестоматія» (1911), «Історія західноєвропейської педагогіки» (1912

Історико-педагогічні праці М. Демкова не втратили свого значення й нині, вирізняючись з-поміж інших великим фактологічним матеріалом та оригінальними висновками автора. Окрему групу історико-педагогічних досліджень Михайла Івановича становлять праці, в яких висвітлюються життя та діяльність видатних педагогів. Серед них – М. Смотрицький, І. Гізель, Л. Баранович, І. Галятовський, Є.  Славинецький, С.  Полоцький, Г. Сковорода, К.  Ушинський, М. Пирогов й ін.

У 1919 вчений повертається в Україну, бере участь в організації Народного університету ім. Т. Шевченка у Ніжині. Стає деканом словесно-історичного факультету цього університету, а згодом виконує обов’язки його завідувача. Тут читає лекції з педагогіки та історії педагогіки. У 1920 переїздить до Прилук і починає працювати в учительській семінарії, пізніше реорганізованій у педагогічну школу, а відтак – у педагогічний технікум. Тут поряд з Михайлом Івановичем працюють його син Сергій (викладач хімії) і дочка Тетяна (вчителька німецької мови).

Помер Михайло Демков 27 березня 1939 р.

Література:

Міхно, О. Педагогічний календар. Березень 2019. Постаті / Олександр Міхно // Освіта і суспільство – 2019. – № 3. – С. 10. – Текст також доступний: http://tinyurl.com/5hx5c448.

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання в контексті цифровізації і цифрової трансформації освіти

Виставки

Наші видання

Науково-педагогічні студії. 2024, вип. 8