НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНА БІБЛІОТЕКА УКРАЇНИ
ІМЕНІ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО

Бібліотека це дзеркало і джерело духовної культури

Image
04060, Київ, М.Берлинського, 9 380 (44) 467-22-14 dnpb@i.ua Мапа проїзду
A A A

Біографія

Лев Юстимович Биковський народився 10 квітня 1895 р. у с. Вільхівці Звенигородського повіту Київської губернії. Його батько був лісничим. Після початкової домашньої освіти став учнем реальної школи у Києві (1904 р.). У 1905–1912 рр. навчався у Звенигородській семи­річній комерційній школі; закінчив її зі срібною медаллю. У ті роки він входив до        місцевого українського гуртка, перебуваючи під впливом сина видатного українського антрополога Федора Вовка – Юрія, виявляв у ранніх формах свою національну самосвідомість. У 1912–1914 pp. здобував вищу освіту на металургійному факультеті Петербурзького політехнічного інституту, брав активну участь у житті української громади північної столиці Росії. Познайомився і близько зійшовся з такими відомими діячами, як В. Садовський, П. Стебницький, П. Зайцев, Ф. Вовк, О. Лотоцький тощо. Працював бібліотекарем (за іншими даними, помічником бібліотекаря) Української студентської громади, що функціонувала у політехнічному інституті1. Як стверджує відомий історик Любомир Винар, вже тоді Л. Биковський “правдоподібно прислужився “Службі українській книжці” і українській книжній культурі, яку уважав основою української національної культури”2.

Восени 1914 р. Л. Биковський перейшов на навчання до Петроградського лісного інституту, став членом таємного україн­ського студентського “Інформаційного бюро”, що координувало роботу українських студентських громад різних навчаль­них закладів Петрограда. Згодом його мобілізували до російської армії. Спочатку у 1915–1916 pp. був десятником воєнно-дорожного відділу Міністерства внутрішніх справ Росії, а потім довелося переміститися аж на Кавказький фронт, де у 1916–1918 pp. обіймав посаду інженера будівельного відділу 5-го Кавказького армійського корпусу (м. Трапезунд; провінція Анталія в Туреччині). Перебуваючи у Трапезунді, разом з іншими молодими українцями зорганізував українську громаду. У 1917 р. почав друкуватися у “Вістях Української Громади м. Трапезунда” (редактор – стар­шина Грицько Хоменко), а також в “Україн­ських Вістях на Закавказзі” (Тбілісі) (редактор – військовий урядовець Артем Дражевський)3.

Після укладення Брестського миру Л. Биковський повертається на батьківщину. У столиці УНР він зайняв посаду інспектора філій та інструктора-організатора у видавничому товаристві “Друкар” (керівник — П. Балицький), заснував філії книгарні цього товариства у Житомирі, Ніжині, Севастополі. У 1918–1919 академічному році навчався у Київському географічному інституті при університеті св. Воло­димира4. Наприкінці 1918 р. влаштувався урядовцем у Міністерстві закордонних справ УНР. Тут він захопився бібліотекарством і періодично працював у Національній, а згодом Всенародній бібліотеці України при Українській Академії наук. Тоді познайомився і співпрацював з академіками С. Єфремовим, П. Тутковським, А. Кримським, професором О. Грушевським та іншими вченими. У 1919 р. зблизився з Ю. Меженком – першим теоретиком нау­кової бібліографії в Україні, що вплинуло на його подальшу професійну і життєву долю5.

Після того, як наприкінці серпня 1919 р. Київ зайняли денікінські війська, вирішив перебратися до спокійного, але далекого Кам’янця-Подільського, що виконував роль державного і політичного центру УHP. Тут працював другим помічником бібліотекаря. Восени 1919 р. вступив до “Кам’янець-Подільського бібліотечного товариства”, яке очолював C. O. Сірополко. Коли Київ знову став столицею УНР в результаті наступу польського і українського війська, Лев Юстимович вирішив повернутися до роботи у Всенародній бібліотеці при УАН, в якій пропрацював до1921 р., був першим редактором журналу «Хроніка», який видавала  бібліотека. Книгознавчу діяльність Биковського схвально оцінено в працях Ю. Меженка, Д. Балики, М. Ясинського 20-х рр.

Від осені 1921 він на еміграції в Польщі, де 1921-1922 рр. навчався у Варшавському університеті й закінчив курси бібліотеко­знавства при Варшавській публічній бібліотеці. Від кінця 1922-го – у Чехо-Словаччині. Закінчив Українську господарську академію у Подєбрадах (1927), отримав диплом інженера-економіста. Пра­цював в установах, пов’язаних з книговидавництвом; редагував та видав три збірники «Українського книгознавства» (1922). У 30-ті pp. в Україні його ім’я було заборонене, а книжки опинилися у спецфондах. Перебування в Польщі в період 1928 – осені 1944 рр. стало головним етапом у науково-дослідній бібліологічній діяльності Л. Ю. Биковського. Він працював у Варшавській міській публічній бібліотеці зав. відділу комплектування (1928-1944рр.), одночасно редактором бібліотечного журналу (1929-38); директором, викладачем Вищих курсів бібліотекознавства (1942-44). Разом з Ю. Липою у 1938–1939 рр. заснував Український Чорноморський інститут у Варшаві, сприяв створенню Українського Суходолового, морського та океанічного інституту. Згодом був зайнятий журна­лістською працею, перевидав низку своїх книгознавчих робіт. Брав участь у розбудові УВАН, у якій очолив книгознавчу комісію. Від січня 1945 р. він – в Німеччині, в різних таборах для переміщених осіб.

Влітку 1949 р. Л. Ю. Биковський емігрував до США. В Нью-Йорку він – член управи УВАН, секретар книгознавчої секції й Чорноморської комісії, заступник голови. 1954 р. переїхав до Денвера, працював у місцевій публічній бібліотеці (1954-63), секретарем Денверської групи УВАН; разом із Л. Винаром відновив діяльність Українського бібліологічного інституту. Від 1963 р. – співробітник журналу «Український історик», один із засновників Українського історичного товариства. Від 1971 р. працює асистентом професора Українського техніко-економічного інституту в Мюн­хені. 1971 р. Биковському присвоєно ступінь доцента в галузі книгознавства. Помер 11 січня 1992 р. у м. Денвері, шт. Колорадо, США.

Його творча спадщина – понад 500 праць, частина з них надру­кована і зберігається в архівах України і США. Друкувався у часописах «Бібліологічні вісті», «Бібліотечний журнал», «Українське книгознавство», «Українська книга», «Книголюб», «Bibliotekarz», «Самостійна Україна», «Український історик», «Визвольний шлях». Автор теоретичних розвідок з проблем книгознавства «Замітки про книгознавство та книговживання» (1923), «Книжна справа в Чехо-Словаччині» (1926), «Книгознавство, бібліографія та бібліотекознавство: Програма» (1933), «Департамент книги України:Проект» (1942), «Українські книгознавчі періодики і збірники 1-ї пол. 20 ст.» (1978). Переклав з чеської працю Л. Жівного «Нове завдання книгозбірень та інформаційні установи» (1936).

Основні теоретичні праці: «Бібліографія: Що таке бібліографія» (1920), «Замітки про чеську бібліографію» (1927) та бібліографічні покажчики «Materialy do slownika biobibliograficznego bibliotekarzy polskich і obcych Dymitro Balyka» (1934-35), «Туреччина: Бібліографічні матеріали» (1940), «Іван Опанасович Шовгенів. 1874-1943: Біобібліографічні матеріали» (1943; 1947; 1948), «Матеріали до бібліографії Юрія Липи (1917-1948)» (1947), «Соломон Ізраїльович Гольдельман. 1885-1974: Біобібліографічні матеріали» (1976), «У службах українській книжці: Біобібліографія» (Денвер, ч. 1,1972; ч. 2, 1981; Л.; Нью-Йорк, 1997).

Питанням теорії та історії бібліотечної справи присвячено праці «Національна бібліотека української держави» (1918; Берлін, 1922; 1923; 1947), «Бібліотечна справа в Чехо-Словаччині» (1927), «Бібліотечна педагогіка» (1938), «Варшавські бібліотеки в серпні, вересні і жовтні 1944 р.» (1947), «Книгарні – бібліотеки – академія: Спомини» (Мюнхен; Денвер, 1971).

Становлять інтерес публікації, присвячені геополітичній ситуації України та питанням новітньої історії: «Чорноморський простор: Атлас» (1941), «Великодержавні проблеми України» (1942), «Україна над океаном» (1945; 1946), «Шестиліття діяльності Українського Суходолового, морського та океанічного інституту» (1946), «Апостол новітнього українства: Юрій Липа» (1947), «Двадцять літ науково-організаційних зусиль на заході ЗСА (Денверська група УВАН) 1954-1974» (Денвер, 1974).

Л. Биковському належать також науково-публіцистичні праці про діячів української науки та культури: М. Ветухова, В. Дубровського, С Єфремова, А. Кримського, В. Кузева, М. Міллера, В. Міяковського, О. Лотоцького, В. Проходу, С. Рудницького, В. Тимошенка, К. Широцького. У серії мемуарів відбився понад 50-річний життєвий та творчий шлях автора.: «В Петрограді: Спогади з 1912-1915» (1964), «На Північ­ному фронті» (1965), «На Кавказько-турецькому фронті» (1968), «Ваймарські часи. Спомини з 1945» (Денвер, 1970), «З Гене­ральної губернії до Вартегау» (1973). Окремі твори Биковського видані англійською, німецькою, чеською, французькою та італійською мовами. З нагоди 100-річчя Биковського в Україні відбулися науково-практичні конференції у Києві. 5 жовтня 1995 в урочищі Привороття (Черкаська обл.) встановлено пам’ятний камінь Биковському.

Примітки

1Винар Л. Лев Юстимович Биковський // Український історик: журнал Українського Історичного Товариства. – Рік XXX. – Нью-Йорк – Торонто – Київ – Львів – Мюнхен. – 1993. – Ч. 1-4 (116-119). – С 201; Його ж. Лев Биковський: життя і діяльність (1895-1992). (Біографічний нарис) // Биковський Л. У службах українській книжці / Упоряд. Л. Винар, Я. Ісаєвич ; УІТ, НАН Укр., Ін-т українознавства ім. І. Крип’якевича, Міжнар. Асоціація україністів, Комісія бібліографії і інформатики. – Львів – Нью-Йорк : б.в., 1997. – С. 14–16; Баран М. Биковський Лев // Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника / за ред. М. М. Романюка. – Львів, 2003. – Вип. 10. – С. 27; Його ж. Биковський Лев // Там само. – Львів, 2004. – Вип. 11. – С. 483.

2Винар Л. Лев Юстимович Биковський. – С. 201.

3Баран М. Зазначені праці. – С. 27, 483–484; Винар Л. Лев Юстимович Биковський.– С. 201–202.

4Баран М. Зазначені праці. – С 27, 483–484.

5Винар Л. Лев Юстимович Биковський. – С 202.

Джерела: Герасимова Г. П. Биковський Лев Юстимович / Г. П. Герасимова, Н. В. Казакова //  Енциклопедія Сучасної України / Коорд. бюро Енциклопедії Сучасної України НАН України, Наук. т-во ім. Шевченка ; [чл. Ред. Колегії : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, О. М. Романів та ін.]. – Київ :[б. в.], 2003.Т. 2. Б-Біо. – С. 599–600;

Завальнюк О.М.  Биковський Лев Юстимович / О.М. Завальнюк // Історія Кам’янець-Подільського  державного   українського університету в іменах (1918-1921 рр.) / О.М. Завальнюк. – Кам’янець-Подільський, 2006. – С. 339-344.


Анонси та оголошення

03.03.2022

06.02.2021

Шановні колеги!

Звертаємо вашу увагу на можливість налаштування для вчених НАПН України віддаленого доступу до наукометричних баз Scopus  та Web of Science.

Всі матеріали

Наша анкета

Шановні користувачі!

ДНПБ України
імені В. О. Сухомлинського НАПН України прагне створити сучасний науково-освітній та культурний простір, що сприятиме якісному забезпеченню Ваших інформаційних потреб.

Просимо взяти участь в анонімному анкетуванні! 

Ваші відповіді допоможуть нам покращити бібліотечно-інформаційне обслуговування користувачів і слугуватимуть удосконаленню науково-інформаційного забезпечення сфери освіти, педагогіки, психології.

Вебінар

No meeting rooms are currently available to join.

Заходи

Всі матеріали

Виставки

Всі матеріали

Наші видання

Всі матеріали