19–22 вересня 2018 р. у межах 25-го Форуму видавців у Львові відбувся IX Львівський міжнародний бібліотечний форум, участь в якому взяли близько 300 фахівців, серед яких – представники провідних бібліотек  майже з усіх регіонів України, бібліотечні працівники та викладачі закладів освіти, науковці, видавці, автори, читачі, провайдери інформаційних послуг й поціновувачі читання. Організатором Львівського бібліотечного форуму є Всеукраїнська громадська організація «Українська бібліотечна асоціація» та її  основний партнер – ГО «Форум видавців». Цьогорічна тема Бібліотечного форуму: «Бібліотек@ – творимо свободу».

За ініціативи Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Національної академії педагогічних наук України та секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації 22 вересня 2018 р. в рамках бібліотечного форуму було організовано роботу студії «Освіта», представлену двома заходами: панельною дискусією «Бібліотека Нової української школи: реалії та перспективи» та науково-методичним семінаром «Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи освітянських бібліотек». Активну участь в організації й проведені заходу взяла одна з провідних  книгозбірень мережі освітянських бібліотек – КЗ ЛОР «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека», на базі якої вони  відбулися.

Роботу студії «Освіта» було відкрито панельною дискусією «Бібліотека Нової української школи: реалії та перспективи».

У своєму вступному слові голова секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації, завідувач відділу науково-методичного забезпечення діяльності мережі освітянських бібліотек ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Ірина Хемчян передала вітання від директора ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, доктора педагогічних наук, професора, члена-кореспондента НАПН України Л. Д. Березівської та побажала плідної роботи. Виступаючи, доповідачка наголосила на тому, що актуальність обраної для обговорення теми зумовлена важливістю завдань із підвищення якості освіти відповідно до стратегічних напрямів розвитку Нової української школи. Якість освіти, на її думку, залежить не лише від процесу засвоєння знань, навичок і вмінь, а й процесу становлення школяра як суб’єкта різноманітних видів і форм розумової діяльності. Тому роль бібліотеки як сучасного інформаційного, освітнього та культурного центру закладу освіти у вік інформаційних технологій набирає нового значення. Шкільні бібліотеки, які за своєю сутністю покликані бути гарантами загальнодоступної інформації для всіх учасників освітнього процесу, завжди були, є і будуть його невід’ємною складовою.

Від колективу КЗ ЛОР «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» учасників дискусії привітала в. о. директора Надія Памфюк.

У панельній дискусії взяли участь   виконавчий директор Української бібліотечної асоціації Ярослава Сошинська, член президії Української бібліотечної асоціації, завідувач кафедри бібліотекознавства та інформології Київського університету імені Бориса Грінченка Олена Воскобойнікова-Гузєва,  заступник директора Державної бібліотеки України для юнацтва Тетяна Якушко, науковці ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського, Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, голови методичних об’єднань шкільних бібліотек, методисти з бібліотечних фондів, шкільні бібліотекарі, представники бібліотек інших систем і відомств – усього понад 50 фахівців.

Модератори панельної дискусії – голова секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації, завідувач відділу науково-методичного забезпечення діяльності мережі освітянських бібліотек ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Ірина Хемчян та завідувач відділу науково-методичної та консультативної роботи КЗ ЛОР «Львівська обласна науково-педагогічна бібліотека» Ярослава Сокольська – окреслили ключеві проблеми, навколо яких розгорнулася дискусія, зокрема щодо визначення місця й ролі шкільної бібліотеки в освітньому процесі в умовах реалізації Концепції Нової української школи, формування бібліотечного простру сучасного шкільного середовища, підняття іміджу шкільного бібліотекаря в суспільстві, стратегії розвитку шкільної бібліотеки як сучасного бібліотечно-інформаційного та культурно-просвітницького центру  закладу загальної середньої освіти. Для успішного проведення  дискусії модератор Ірина Хемчян  проінформувала про сучасний стан шкільних бібліотек, зупинилася на проблемах, що потребують невідкладного вирішення, ознайомила з ініціативами  ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського як головного науково-методичного центру мережі освітянських бібліотек МОН України та НАПН України щодо науково-методичного забезпечення діяльності шкільних бібліотек, а також презентувала діяльність секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації. Основними спікерами на панельній дискусії були заступник директора з упровадження Нової української школи Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Мирослава Товкало, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри історичної та громадянської освіти Київського університету імені Бориса Грінченка Оксана Матвійчук, завідувач бібліотеки Миколаївського муніципального колегіуму імені В. Д. Чайки Людмила Заінчковська, бренд-менеджер видавництва «Ранок» Анастасія Апенько.

У виступах спікерів  наголошувалося на тому, що шкільна бібліотека є обов’язковим структурним підрозділом Нової Української школи і важливим компонентом освітнього процесу. Вона залишається найбільш важливою інституцією у вихованні та розвитку високоосвічених, духовно збагачених молодих громадян нашої держави і, на відміну від інших бібліотек, має найтісніший зв’язок із учнями, вчителями, батьками, громадськістю. Шкільна бібліотека покликана надавати якісні бібліотечно-інформаційні послуги учасникам освітнього процесу та сприяти педагогам у всебічному розвитку особистості з глибоко усвідомленою громадянською й соціальною позицією, системою наукових знань відповідно до інтересів Української держави. Така бібліотека має бути не лише місцем для зберігання книжок, а й інтерактивним центром, що забезпечить усіх відвідувачів інформацією високої якості. Зарубіжний досвід свідчить про те, що сучасні бібліотечно-інформаційні центри є нормою в закладах освіти світу і мають стати орієнтиром для українських шкіл.

Під час дискусії її учасники зазначили, що потребують прискорення темпи перетворення шкільних бібліотек у мультиресурсні, мультисервісні центри інтегрування, опрацювання й цілеспрямованого поширення інформації, які здатні максимально повно задовольняти стрімко зростаючі інформаційні потреби учасників освітнього процесу. Також вони мають виконувати функції інформаційно-навчальних майданчиків нового покоління, де можна буде вчитися, грати та спілкуватися, використовуючи новітні технології.

Із метою сприяння у вирішенні визначених проблем учасники панельної дискусії «Бібліотека Нової української школи: реалії та перспективи, рекомендували :

ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України  спільно з  ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» МОН України (в рамках угоди про співпрацю)

• ініціювати створення робочої групи з розробки Концепції розвитку шкільних бібліотек;
• лобіювати перегляд застарілих нормативів з питань порядку формування штатів шкільних бібліотек, закладених у «Типові штатні нормативи закладів загальної середньої освіти» (затверджені наказом МОН України від 06.12.2010 р. №1205 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 р. за № 1308/18603), зокрема зняти наявні обмеження і, незалежно від кількості класів у навчальному закладі, увести повну ставку завідувача бібліотеки. Далі додаткові одиниці вводити залежно від діяльності бібліотеки та навантаження, яке розраховується на підставі відповідних норм;
• сприяти науково-методичному забезпеченню організації роботи шкільних бібліотек підготовкою практичного посібника «Сучасна шкільна бібліотека: організація роботи»;
• розробити «Інструкцію з організації роботи шкільної бібліотеки»;
• відкрити на порталі ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського на сторінці «Бібліотечному фахівцю», рубрику «Бібліотека Нової української школи»;
• провести Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек «Сучасна бібліотека Нової української школи – простір для освітніх можливостей кожного учня» в рамках Міжнародного місячника шкільних бібліотек (2019 р.);
• провести Всеукраїнський вебінар «Бібліотечний простір Нової української школи» (2019 р.);
• активізувати діяльність секції працівників шкільних бібліотек Української бібліотечної асоціації щодо лобіювання питань збереження та інноваційного розвитку шкільних бібліотек.

Методистам з бібліотечних фондів

• проаналізувати стан шкільних бібліотек (області, району) та виявити проблеми, що потребують вирішення;
• лобіювати перед управліннями освіти і науки обласних, районних, міських державних адміністрацій питання щодо створення сучасного бібліотечно-інформаційного простору Нової української школи – сучасного дизайну та інтер’єру приміщення бібліотеки, забезпечення сучасною комп’ютерною та мультимедійною технікою, підключення до Інтернету, автоматизації бібліотечних процесів, створення комфортних умов для обслуговування учасників освітнього процесу тощо;
• лобіювати питання створення в кожному районі області сучасної шкільної бібліотеки (бібліотечно-інформаційного центру), який виконуватиме функції школи передового досвіду і надавати значну допомогу в підвищенні професійної компетенції шкільних бібліотекарів;
• поширювати кращий досвід роботи шкільних бібліотек зарубіжжя та України;
• активізувати вступ шкільних бібліотекарів до Української бібліотечної асоціації та сприяти розвитку секції працівників шкільних бібліотек.

Шкільним бібліотекарям  

• стати активними учасниками процесу ремоделінгу (перетворення) бібліотеки із пасивних «книгосховищ книг» у бібліотечно-інформаційні та освітні центри з активною розробкою та впровадженням інновацій;
• провести опитування вчителів, учнів, батьків щодо сучасного бачення ролі шкільної бібліотеки в освітньому процесі;
• брати активну участь у Всеукраїнському місячнику шкільних бібліотек та висвітлювати його проведення на сайтах закладів загальної середньої освіти, в засобах масової інформації тощо;
• вступити до Української бібліотечної асоціації та стати активними членами секції працівників шкільних бібліотек.

Підводячи підсумки, Ярослава Сокольська зачитала проект звернення учасників панельної дискусії «Бібліотека Нової української школи: реалії та перспективи» та шкільних бібліотекарів України до Міністерства освіти і науки України щодо захисту інтересів шкільної бібліотеки, яка залишилась поза увагою держави.

Друга половина заходу була присвячена вшануванню пам’яті видатного українського  педагога-гуманіста В. О. Сухомлинського. У своєму виступі Ірина Хемчян зазначила, що  відповідно до рішення 39-ї сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО  про відзначення 28 вересня 2018 р. на рівні ЮНЕСКО 100-річчя  від дня народження Василя Сухомлинського та  Постанови Верховної Ради України  від 8 лютого 2018 р.  № 2287-VIII «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2018 році» Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек  – 2018 буде відбуватися під гаслом «Шкільна бібліотека – центр творчого розвитку дитини (до 100-річчя від дня народження В. О. Сухомлинського)». Доповідачка презентувала та передала до фонду книгозбірні дванадцятий випуск біобібліографічного покажчика серії «Видатні педагоги світу», приурочений до ювілею видатного українського педагога-гуманіста, підготовлений фахівцями ДНПБ  України ім. В. О. Сухомлинського.

За дорученням  доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України, головного наукового співробітника сектору сухомлиністики відділу історії освіти ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського Ольги Василівни Сухомлинської  до фонду Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки було передано два унікальних видання видатного педагога – «Серце віддаю дітям» та «Я розповім вам казку… Філософія для дітей».

Після завершення панельної дискусії відбувся науково-методичний семінар «Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи освітянських бібліотек». Модератор заходу завідувач відділу комплектування та наукового опрацювання документів Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського, член міжвідомчої Комісії з питань упровадження Універсальної десяткової класифікації в Україні, член Міжвідомчої робочої групи з лінгвістичного забезпечення бібліотечних інформаційно-пошукових систем Інна Лобановська виступила з ключовою доповіддю «Універсальна десяткова класифікація в освітянських бібліотеках: особливості впровадження», в якій висвітлила ряд актуальних питань, що стосуються науково-методичного забезпечення впровадження УДК в практику роботи освітянських бібліотек, організації роботи бібліотеки навчального закладу з переходу на Універсальну десяткову класифікацію, досвіду бібліотек з упровадження УДК та інших. Доповідачка презентувала методичні рекомендації «Упровадження Універсальної десяткової класифікації в практику роботи бібліотек  освітянських бібліотек закладів загальної середньої та професійно-технічної освіти», розроблені 2018 р. фахівцями ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського.

Роботу студії «Освіта» було завершено знайомством із діяльністю Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, яка цьогоріч відзначає своє 93-річчя. Бібліотеку було засновано в 1925 р. з ініціативи тодішньої Кураторії Львівської шкільної округи і відкрито для публічного користування 1 лютого 1926 р. Вона є центром інформаційного і комунікативного забезпечення потреб в освіті й самоосвіті, профорієнтації, духовного, емоційного та естетичного розвитку педагогічних працівників західноукраїнського регіону. Приміщення на вул. Зеленій, 24, в якому міститься бібліотека, є архітектурною пам’яткою XIX століття. Саме ім’я родини Шептицьких найчастіше згадується, коли йдеться про історію бібліотеки, бо з цією родиною насамперед пов’язують діяльність Митрополита Андрея Шептицького – видатного церковного, культурного та освітнього діяча. Колектив Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки пишається і вважає символічним, що в колишньому будинку родини Шептицьких міститься саме  педагогічна бібліотека – культурна установа, яка сама по собі є переконливим доказом пам’яті митрополиту А. Шептицькому, відомому своїм меценатством, зокрема в освітній галузі.

Учасники  студії «Освіта» висловили щиру вдячність організаторам за актуальність проведених заходів та високий організаційний рівень.

Хемчян І. І. Бібліотека Нової української школи: реалії та перспективи : презентація

Проект

Міністру освіти і науки України

 Гриневич Л. М.

ЗВЕРНЕННЯ

Шановна Ліліє Михайлівно!

Ми, шкільні бібліотекарі України, звертаємося до Вашого відчуття відповідальності за наших дітей та онуків.

Мільйони учнів і вчителів у різних куточках нашої країни як і в усьому світі звертаються до бібліотек, щоб здобувати знання, розвиватися інтелектуально, зростати морально. Крім звернення до навчальної, пізнавальної, художньої літератури, читачі шкільних бібліотек за допомогою комп’ютерних технологій отримують доступ до віддалених електронних інформаційних ресурсів.

Ми усвідомлюємо, що Україна не може бути розвиненою європейською країною без нового покоління, яке читає. Шкільна бібліотека завжди була важливою складовою частиною педагогічної системи школи,  осередком громадянського суспільства, де зважають на думку дитини та її прагнення до саморозкриття, учні мають свободу вибору книжок для читання, висловлювання своєї думки про прочитане, спілкування тощо.

Шкільні бібліотеки активно застосовують різноманітні форми і методи бібліотечної роботи, що сприяють формуванню в особистості гідності, поваги до прав, свобод, законних інтересів людини, патріотизму, поваги та дбайливого ставлення до національних, історичних, культурних цінностей, традицій і надбань українського народу, усвідомленої потреби в дотриманні Законів України, потреби захищати суверенітет і територіальну цілісність країни, поваги до державної мови та державних символів, навичок здорового способу життя, екологічної культури і дбайливого ставлення до довкілля, прагнення до взаєморозуміння, миру, злагоди між народами, почуттів доброти, милосердя, толерантності, терпимості, шанобливого ставлення до сім’ї, відповідальності за свої дії.

Шкільна бібліотека – це простір активного дозвілля в школі, де є можливість читати, грати, малювати, користуватися комп’ютером, дискутувати, займатися творчістю тощо.

 Шкільні бібліотекарі спільно з педагогами забезпечують єдність навчання, виховання й розвитку учнів у межах освітнього процесу, формують інформаційну культуру, сприяють формуванню й закріпленню навичок навчання протягом усього життя, соціалізації та індивідуальному розвитку особистості, організовують зручний для самоосвіти і спілкування фізичний простір бібліотеки, забезпечують доброзичливе ставлення до читачів.

Ми, шкільні бібліотекарі:

• несемо відповідальність за надання дітям якісної та безпечної інформації, нездатної з шкодити і направити на аморальні й протиправні дії;
• прагнемо змінити світ дитинства на краще засобами книги і читання, розвинути пізнавальну і творчу активність дітей, наповнити дитячі душі світлими думками та почуттями, протистояти аморальності, жорстокості та іншим людським порокам;
• спонукаємо учнів брати участь у конкурсах, олімпіадах, гуртках і клубах, надаємо допомогу в написанні рефератів, доповідей, у створенні проектів і виконанні інших шкільних завдань;
• піклуємося про мовленнєвий розвиток дітей, культуру їх міжособистісного спілкування, культурне словесне самовираження;
• сприяємо взаєморозумінню й шанобливому ставленню дітей один до одного незалежно від кольору шкіри, національності, віросповідання, успішності в навчанні, стану здоров’я, інших особливостей;
• спонукаємо батьків до спільної діяльності, спрямованої на розвиток і виховання дітей задля забезпечення їхніх можливостей бути гідними громадянами – патріотами України.

Усвідомлюючи свою відповідальну роль в освітній діяльності Нової української школи, звертаємося до Вас, шановна Лілія Михайлівна, стати на захист інтересів шкільної бібліотеки, що залишилась поза увагою держави, і сприяти розв’язанню таких питань:

• у процесі створення сучасного освітнього простору Нової Української школи враховувати потреби шкільної бібліотеки, що має бути обов’язковим структурним підрозділом навчального закладу – інтерактивним центром з якісними інформаційними ресурсами, сучасною комп’ютерною технікою, медіатекою, сучасним дизайном приміщення, компетентними бібліотечними фахівцями;
• розв’язати проблему з комп’ютерним забезпеченням і підключенням до Інтернету шкільних бібліотек, особливо в сільській місцевості (з 14599 шкільних бібліотек нині забезпечено комп’ютерною технікою 43% і лише 33% підключено до Інтернету);
• сприяти поповненню фондів шкільних бібліотек сучасною літературою;
• переглянути застарілі нормативи щодо формування штатів шкільних бібліотек, закладені в „Типових штатних нормативах закладів загальної середньої освіти” (затверджені наказом МОН України 06.12.2010 р. № 1205 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 22.12.2010 р. № 1308/18603), зокрема ввести повну ставку завідувача бібліотеки незалежно від кількості класів у навчальному закладі; додаткові одиниці вводити залежно від обсягів роботи і навантаження бібліотекарів, розрахованих за відповідними нормами.

Просимо звернути особливу увагу на неправомірність об’єднання шкільних бібліотек з публічними, оскільки вони належать різним відомствам і покликані виконувати різні функції  та скорочення посад шкільних бібліотекарів органами місцевого самоврядування, що відбувається останнім часом.

Сподіваємось на розуміння та підтримку в розв’язанні зазначених вище проблем.

Матеріал підготувала
завідувач відділу науково-методичного забезпечення  діяльності
мережі освітянських бібліотек ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського
Хемчян І. І.

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Загальні збори трудового колективу і звітна науково-практична конференція ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського «Інформаційне забезпечення сфери освіти та науки України в умовах воєнного стану»

Виставки

З нагоди ювілею Юрія Івановича Мальованого

Наші видання

Освіта і педагогічна наука України і Польщі. 2005–2024 = Edukacja i nauka pedagogiczna Ukrainy i Polski. 2005–2024 : бібліогр. покажчик