25–26 червня 2019 р. за запрошенням кафедри педагогіки філософського факультету університету Чорногорії директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лариса Дмитрівна Березівська взяла участь у Міжнародній науковій конференції, присвяченій 130-річчю викладання історії педагогіки як навчального предмета в Чорногорії (м. Никшич). На заході вона виступила з доповіддю «Підручники з історії педагогіки в структурі педагогічної освіти незалежної України (1991–2018)».

Організатори обґрунтували мету конференції:  вивчити та розглянути найбільш важливі факти, а також проаналізувати виникнення, сучасний стан і перспективи розвитку історії освіти як педагогічної дисципліни та навчального предмета в деяких країнах Центральної, Південної та Південно-Східної Європи.

У дружній атмосфері вчені з 16 країн світу обговорювали актуальні питання: виникнення, розвиток і сучасні проблеми історії освіти як педагогічної дисципліни; представлення й статус предмета «Історія освіти» у навчальних програмах з педагогіки, підготовки педагогічних кадрів, зокрема вчителів дошкільної освіти, а також у неспоріднених навчальних програмах; зв’язок предмета «Історія освіти» з іншими навчальними дисциплінами; функції предмета «Історія освіти» як педагогічної дисципліни та навчального предмета; приклади зловживання предметом «Історія освіти» з ідеологічною, політичною та ін. метою; журнали та підручники з історії освіти; вплив Болонської декларації на предмет «Історія освіти» як на педагогічну дисципліну та навчальний предмет; перспективи розвитку предмета «Історія освіти» як педагогічної дисципліни та навчального предмета.

Цікавими були доповіді таких зарубіжних науковців, як: професор Марк Депайп (Бельгія, Льовенський католицький університет) «Чому навіть сьогодні історія освіти не є зайвою розкішшю»;  професор Егренгард Шкіера (Німеччина) «Про диктатуру діалектики в теорії та історіографії “Духовнонаукової педагогіки” – на прикладі концепції освіти та історичної реконструкції “Реформаторської педагогіки”»; професор Сімонетта Поленгі (Італія, Католицький університет Святого серця) «Історія освіти: дисципліна під загрозою? (італійський досвід)»; ад’юнкт-професор Андрей Райский (Словаччина, Трнавський університет) «Історія ідей освіти – проблема наступності»; канд. наук, ад’юнкт-проф. Томаш Каспер та Дана Касперова (Чеська республіка, Ліберецький технічний університет) «Історія освіти як наукова освітня дисципліна, як навчальний предмет та як сфера педагогічних досліджень на Чеських землях і в Чеській Республіці: історичне порівняння та сучасний стан»; професор Едвард Протнер (Словенія, Маріборський університет) «Розвиток історії педагогіки як шкільного та навчального курсу в Словенії крізь призму бачення І. Ф. Гербарта»; професор Андрас Немес (Угорщина,  Будапештський університет імені Лоранда Етвеша) «Періоди угорської освітньої науки у ХХ столітті»; професор Бланка Кудлачова (Словаччина, Трнавський університет) «Історія освіти як навчальна та наукова дисципліна у Словаччині (історичний розвиток та сучасні проблеми)»; ад’юнкт-проф. Антоніо Франциско Каналес Серрано (Іспанія, Мадридський університет Комплутенсе) «Історія освіти як дисциплінарної області в Іспанії: проблеми та стратегії виживання»; професор Панагіотіс Кімоурціс (Греція, Егейський університет) та ад’юнкт-проф. Іоаніс Бецас (Греція, Університет Арістотеля в Салоніках) «Історія освіти в Греції: навчальна необхідність та боротьба за науково-дослідний заклад»; професор Алізада Гікмат та Алізада Шабіна (Азербайджан, Азербайджанський державний педагогічний університет) «Розвиток історії педагогіки як науки та навчальної дисципліни в Азербайджані»; ад’юнкт-проф. Катя Грундіх де Вазкез (Німеччина, Університет Дуйсбурга-Ессена) «Доступ до міжнаціональної та транснаціональної історіографії освіти: педагогічне листування та мережі Вільгельма Райна (1847–1929)»; професор Естгер Бернер (Швейцарія, Університет Гельмута Шмідта) «Історія освіти в багатомовній Швейцарії: лінії розвитку з кінця XIX століття»; Славомір Штобрін (Польща) «Польська історіографія освіти – методологічні передумови, дисциплінарний статус, проблеми»; професор Албена Чавдарова (Болгарія, Софійський університет «Св. Климент Охридський») «Історія освіти як педагогічна дисципліна та наукова сфера дослідження в Болгарії (1878–1944)»; ад’юнкт-проф. Маріяна Ільєва (Болгарія, Софійський університет «Св. Климент Охридський») «Історія педагогіки як навчальний курс та наука в Софійському університеті «Св. Климента Охридського» в період 1944–1989 рр.»; ад’юнкт-проф. Снєжана Шушняра (Боснія та Герцоговина, Сараєвський університет) «Історія освіти як навчальний предмет в Боснії та Герцеговині у різні історичні періоди»; професор Сюзана Міовська Шпасева (Республіка Північна Македонія, Університет Кирила та Мефодія в Скоп’є) «Історія педагогіки як навчальна дисципліна: македонські шляхи та перехрестя»; Вучіна Зоріч (Чорногорія, Університет Чорногорії) «Історія освіти як науково-педагогічна дисципліна та навчальний предмет в Чорногорії: минуле, сьогодення та перспективи».

Історики освіти з різних країн світу в доповідях і під час дискусії обґрунтовували необхідність розвитку історії педагогіки як науки та її важливість як навчальної дисципліни в структурі педагогічної освіти. Ключові ідеї зарубіжних учених висвітлені в опублікованих за результатами конференції тезах доповідей.

Анонси та оголошення

Наша анкета

Вебінар

Заходи

Інформаційне забезпечення національно-патріотичного виховання в контексті цифровізації і цифрової трансформації освіти

Виставки

До 100-річчя від дня народження Ігоря Івановича Корнєйчика (1924–1974)

Наші видання

Науково-педагогічні студії. 2024, вип. 8