Нотатки з антропології українського шкільництва в Бразилії та Канаді Марини Гримич
7 вересня 2017 року в ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського НАПН України відбулася творча зустріч із відомою українською письменницею та антропологом Мариною Віллівною Гримич, на яку були запрошені педагоги, студенти Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, науковці Науково-дослідного інституту українознавства, працівники та користувачі книгозбірні.
Марина Віллівна Гримич – прозаїк, доктор історичних наук, кандидат філологічних наук, директор видавництва «Дуліби», продюсер літературного проекту Люба Клименко, член Спілки письменників України, член Національної спілки краєзнавців України.
Зустріч відкрила директор ДНПБ України ім. В.О. Сухомлинського НАПН України, доктор педагогічних наук, професор, член-кореспондент НАПН України Лариса Дмитрівна Березівська, яка звернулася з вітальним словом до аудиторії та презентувала доповідачу пам`ятні подарунки.
Марина Гримич познайомила аудиторію з антропологічним виміром шкільництва українських емігрантів у Канаді та Бразилії: як жили та працювали вчителі у ХІХ – початку ХХ сторіччя, як виглядали «однокімнатні школи», що спільного та які відмінності існували в освіті в цих двох країнах.
У кінці ХІХ сторіччя велика хвиля української еміграції розділилася на дві частини, одна була спрямована до Бразиліїї, інша – до Канади. В обох країнах початок шкільництва пов`язують із діяльністю місіонерів, які, приїжджаючи до нового Світу, засновували школи, де навчали дітей україномовних переселенців.
Як у Канаді, так і в Бразилії діти навчалися в так званих «однокімнатних» школах, що являли собою будинок на одну кімнату, в якій учні розміщувалися рядами за віком. На перших рядах сідали молодші школяри, а на останніх – найстарші. Урок проводився одночасно для всіх: спочатку вчитель давав завдання першому ряду, потім другому і так далі.
Особливістю освіти українських емігрантів в обох країнах була білінгвальність. У 20-х роках у Канаді викладання велося виключно англійською мовою, що з одного боку значно прискорило процес асиміляції переселенців, порівняно з Бразилією, в якій він затягнувся до 90 років ХІХ сторіччя. З іншого – діти виростали пам`ятаючи так звану «дитячу мову», якою спілкувалися з родиною. Складніші «дорослі» теми їм зручніше було обговорювати англійською.
Сьогодні ситуація з викладанням виключно англійською мовою кардинально змінилася і уряд Канади активно фінансує програми підтримки та розвитку культур і мов різних національностей.
Наприкінці зустрічі Марина Гримич презентувала свій новий роман «Падре Балтазар на прізвисько Тойво».
Матеріал підготувала
н. с. відділу науково-документного
забезпечення та соціокультурної діяльності
С. М. Глазунова
 |
 |
 |
|
Анонси та оголошення
05.03.2026
Щиро вітаємо
ЖУРБУ КАТЕРИНУ ОЛЕКСАНДРІВНУ
Бажаємо здоров’я, весни в душі, яскравого сонця, щастя, творчого натхнення, незмінно-позитивнвого настрою, затишку й тепла в колі Вашої родини, серед друзів і колег!
Директор та колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Л. Д. Березівська17.02.2026
Шановні колеги!
Запрошуємо до участі у Всеукраїнському круглому столі «ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ НАУКИ В КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ ВІДКРИТОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ» 25 березня 2026 року (об 12.30)
Мета і завдання: створення дискусійного майданчика для обговорення проблематики інформаційного забезпечення психологічної науки і освіти на засадах відкритої науки – обмін досвідом і кращими освітніми практиками щодо впровадження принципів відкритої науки, академічної доброчесності, доступності та інтероперабельності наукової інформації, обговорення констатувально-порівняльних аспектів вдосконалення інформаційно-аналітичного супроводу підготовки військових психологів (український і зарубіжний досвід)
Реєстрація: https://docs.google.com/forms/d/1YVVHsVJYyMqv7OtgByCe4WxuN3KB_lJG8TfPq_jubOo/preview Формат проведення: онлайн (посилання надається учасникам за фактом реєстрації) Докладніше в інформаційному листі.
