З Одесою тісно пов’язані життя та діяльність двох яскравих зірок української культури кінця ХІХ – початку XX ст., видатних просвітян Михайла Комарова (11.I.1844,с. Дмитрівка, Дніпропетровська обл. – 6.VІІІ. 1913, Одеса) та Івана Липи (24.II.1865, Керч – 13.XI.1923, Винники, Львівська обл.).

     М. Комаров переїхав разом з родиною з Умані до Одеси восени 1887 р. Одразу ж він увійшов до складу Старої Громади, в якій, став разом з Леонідом Смоленським (1844-1905) одним з лідерів першої нелегальної української культурологічної організації в Одесі. З 1905 р. брав активну участь у діяльнос-ті одеської “Просвіти”, хоч і не увійшов до складу першого тимчасового прав-ління цієї першої, вже легальної, української організації в нашому місті. До складу того правління було обрано І. Луценка, С. Шелухина, І. Бондаренка та Е. Клюге.

     На одеський період творчої діяльності М. Комарова припадає найактивніша його праця над українською бібліографією, укладанням разом з громаді-вцями російсько-українського словника, перекладами, біографіями українсь-ких діячів тощо. Творча спадщина М. Комарова, що складається не тільки з окремих видань, але з великої кількості статей, оглядів, заміток, повідомлень про українську літературу, культурне і громадське життя Одеси, розкиданих по періодиці тих часів, досі не втратила свого значення для історії української культури і, безумовно, чекає на видання хоча б в одному солідному за обсягом томі чи у двох.

     Про М. Комарова, його життєвий та творчий шлях існує велика кількість статей, розкиданих по різних виданнях – від наукових збірників до газетних шпальт. Чого вартий, наприклад, тільки творчий доробок Григорія Зленка, оде-ського дослідника історії української культури, присвячений М. Комарову. Да-вно стоїть на черзі ідея видання великого збірника до якого увійшли б дослі-дження, статті, публікації, присвячені “адвокатові українського слова” з Оде-си, бо через сім років мине 100 років з дня його смерті, а, згодом, через рік і 170-річчя з дня його народження.
Тому і не ставимо перед собою завдання подати в цій публікації розши-рену біографію М. Комарова, а звернемо лише певну увагу на його бібліотеку, більша частина якої зберігається нині у фондах Одеської державної наукової бібліотеки ім. М. Горького.

     М. Комаров активно збирав українські видання ХIХ – початку ХХ ст. Йо-го унікальна бібліотека, як пише досвідчений знавець життєвого та творчого шляху М. Комарова Григорій Зленко, була каталогізована просвітянами моло-дшого покоління Андрієм Ніковським та Григорієм Саливоном. Цей каталог зберігається в Одеській державній науковій бібліотеці ім. М. Горького разом з більшою частиною самої бібліотеки М. Комарова. На наш погляд, цей реєстр заслуговує на окреме видання. На сьогодні вийшов опис тільки частини бібліотеки М. Комарова – “Книги з автографами у фондах Одеської державної біб-ліотеки імені М. Горького. Збірка М.Ф. Комарова” (1996).

     В цьому каталозі, який упорядкували Л. Арюпіна та Г. Зленко, описано тільки сто п’ять книг з дарчими написами авторів одеському бібліографові. На наш погляд, подібних книг чи інших видань, наприклад, окремих відбитків з дарчими написами М. Комарову повинно бути хоча б в два рази більше. Тому праця по виявленню таких раритетів одеської Україніки повинна тривати і на-далі. А зараз додамо до каталогу “Книги з автографами. Збірка М.Ф.Комарова” ще одне видання, яке походить з цієї збірки,

     На початку 1930-х pp. після арешту і висилки за межі України директора “Української Державної бібліотеки ім. Т.Г.Шевченка” (так вона значиться в “Довідниковій й адресовій книзі ВСЯ УКРАЇНА та АМСРР на 1930 рік.” Рік видання п’ятий, Одеса, 1930) Богдана Комарова (сина М.Ф. Комарова), части-на бібліотеки його батька розпорошилась по Одесі, бо поодинокі примірники видань з цієї бібліотеки продавались в букіністичних книгарнях та на різних книжкових базарах Одеси. Цілком можливо, що щось було вивезено і за межі міста. Таким чином до збірки українського культурологічного музейно-виставкового центру в Одесі “Тарасів Дім”, основу якого складає приватна збі-рка Україніки Т. Максим’юка, потрапило кілька видань з бібліотеки М. Кома-рова.

     Серед цих видань є знаменитий український альманах “Багаття”, упоря-дкований Іваном Липою та виданий О.Л.С. (Одеською Літературною Спілкою) у 1905 р. “Багаття” було надруковане в Одесі в друкарні Штабу /!/ Одеського воєнного (чи “військового”, Т.М.) округу. Це видання ще пройшло цензуру, бо на звороті титульного аркуша надруковано: 2Дозволено цензурой. Одесса. 14 марта 1905 года”, і воно, можливо, було одним з останніх одеських українсь-ких видань, якому цензура давала дозвіл на вихід у світ. Невдовзі після рево-люції 1905 р. цензурний комітет був скасований і відновлений тільки з почат-ком Першої світової війни. Книжка має розмір блоку 23,0 x 15,6 см, а кількість сторінок – 265+III. Була вона придбана за 30 карбованців 15.VIII. 1977 р. в ма-газині № 16 Одеського облкниготоргу. Примірник оправлений в тверду палі-турку з сіро-чорними розводами та смугами та має шкіряний, пофарбований чорною фарбою, корінець. Збереглась також рідна видавнича сіруватого ко-льору паперова обкладинка, (передній аркуш), яка майже повністю повторює титульну сторінку альманаху, Саме на обкладинці вказано хто видав цей збір-ник: “Видання О.Л.С”, а на титульній сторінці ці слова відсутні. Задній аркуш обкладинки, на жаль, відсутній.

     На титульній сторінці в верхній правій частині розташована окраса цього примірника українського альманаху “Багаття” – дарчий напис в чотири рядки: “Щирошановному /Михайлу Федоровичу/ Комарові /від Івана Липи”. Напис зроблений ручкою та чорний чорнилом. На превеликий жаль, дарчий напис не датовано, але його можна віднести тільки до 1905 р., коли цей альманах поба-чив світ. Інших позначок, які б мали відношення до руки І.Липи – ні вписаних слів, ні виправлених помилок, ні чогось іншого на сторінках книжки немає.

     Приналежність цього примірника “Багаття” саме Михайлові Комарову означена кількома способами. Всі чи майже всі книжки з його бібліотеки по-значені на обкладинці літерами М.К., написаними олівцем. Більшість книжок з бібліотеки М. Комарова мають відбитки печатки:

Бібліотека М. КОМАРОВА

№ ________

     Примірник “Багаття” має номер 19/1920 теж вписаний олівцем. Відбитки печатки на нашому примірнику розташовані на внутрішній стороні перед-ньої кришки обкладинки, на м’якій видавничій обкладинці, на титульній сто-рінці. На корінці твердої обкладинки в верхній частині вибито золотими бук-вами назву альманаху – БАГАТТЯ , а в самому низу дві букви: М.K. Золотого кольору парні паралельні лінії знаходяться вгорі та в самому низу корінця, а також виділяють зверху і знизу назву збірника.

     Наш примірник “Багаття” має відбитки ще двох печаток: Української Державної Бібліотеки в Одесі, з абревіатурою УСРР (Українська Соціалістична Радянська Республіка) та гербом УСРР (відбитки розташовані на титульній сторінці, сторінках 3, 63, 219, 257) та печатки-екслібрису з написом: “ЗБІРКА ТАРАСА МАКСИМЮКА2, де кульковою ручкою внизу дописано – “Одеса-77”, тобто придбана у 1977 р.

     Цікаву для історії української видавничої справи в Одесі несе друга сто-рінка обкладинки, що збереглася в нашому примірнику альманаху “Багаття”. Наведемо рекламний текст на цій сторінці обкладинки, бо він дає можливість майже точно встановити рік виникнення “О.Л.С.” тобто Одеської Літературної спілки. Попередні дослідники цього питання (Л. Грищенко, Є. Нахлік та Г. Зленко) відносять виникнення О.Л.С. до 1911 р. Рекламний текст на другій сторінці альманаху “Багаття” подає зовсім іншу дату заснування О.Л.С., а саме – як мінімум 1903!!! Ось що на ній надруковано: “На складі у д-ра І.М. Луцен-ка /Одесса, Херсонская, 52/ можно добуты попередни выдання О.Л.С. Украин-ськый альманах “Зъ-надъ хмаръ и зъ долынъ” /Збирныкъ творивъ сьогочасныхъ авторивъ). Впорядкувавъ М.Вороный. Одесса. Р. 1903. Цина 1 р.20 к., а на веленовому папери 1 р.60 к. Хто купує зъ складу не меншь 10 прымирны-кив, мае скидкы 10% и пересылку на кошты складу.” Нижче під розділовою лінією надрукована назва ще одної книжки яку видала Одеська Літературна Спілка, а саме “Хлопець та море. Листоноша. Розумный коваль. Оповидання. Цена 3 коп.” Автор чи автори цих оповідань не зазначені. Таким чином, наш примірник “Багаття” дозволив встановити, що Одеська Літературна Спілка виникла не пізніше 1903 р., що на 1905 р. вона видала три книжки і що до неї пряме відношення мали Микола Вороний, Іван Липа та Іван Луценко.

Т. Максимюк

Джерело:

http://www.history.odessa.ua/publication3/stat41.htm