Педагогічна спадщина Марії Монтессорі (1870–1952): лінгвістичні та культурні контексти
Анотація
У статті аналізується вплив педагогічної спадщини Марії Монтессорі (1870–1952) на розвиток світової освіти крізь призму міжкультурного та мовного різноманіття. Особливу увагу зосереджено на тому, як ідеї ученої інтерпретуються та впроваджуються в освітню практику в різних національних контекстах. Аналізується, як історичні обставини, ідеологічні приписи та освітні традиції формують різні образи педагогині, впливаючи на зміст і способи реалізації її методу. Зокрема, в Італії її постать набула статусу національного символу, що поєднує педагогічну інноваційність, феміністичну позицію та громадянську активність. В англомовному середовищі акценти зміщуються на практичну ефективність її методу у формуванні самостійності, креативності й критичного мислення. У німецькомовних країнах Монтессорі-педагогіку осмислюють крізь призму філософської спадщини й порівнюють з концепціями Ж.-Ж. Руссо, Й.Г. Песталоцці, Ф. Фребеля. Франкомовна академічна спільнота останнім часом досліджує менш відомі духовно-антропологічні аспекти її поглядів. В Україні, де в радянський період ідеї Марії Монтессорі були витіснені з наукового та освітнього дискурсу, з 1990-х років спостерігається їх активне повернення – як частина процесу реінтерпретації національної педагогічної традиції. В Азії Монтессорі-педагогіка адаптується до локальних соціокультурних умов і державних реформ, зокрема в Китаї, Індії, Японії та Південній Кореї. Компаративний аналіз показав, що реалізація Монтессорі-педагогіки значною мірою залежить від контекстуальних чинників. Це відкриває ширше методологічне питання: яким чином універсалістські педагогічні концепції трансформуються у процесі міжкультурної рецепції.
Посилання
Babini, V. (2000). Science, feminism and education: The early work of Maria Montessori. History Workshop Journal, 49(1), 44–67. https://doi.org/10.1093/hwj/2000.49.44
Baligadoo, P. D. (2020). Learning for Peace: The Montessori Way. In W. J. Morgan, A. Guilherme (Еds.), Peace and War. Palgrave Macmillan, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-030-48671-6_9
Berezivska, L. (2023). Pedagogical discourse on the new Ukrainian school 1917–1921: using newly gained independence to reach out to the world’s ideas after the fall of the Russian Empire. History of Education, 52 (1), 17–31. https://doi.org/10.1080/0046760X.2022.2126532
Bosna, V. (2015). Maria Montessori uno sguardo diverso sull’infanzia. Foro de Educación, 13 (18), 37–50. http://dx.doi.org/10.14516/fde.2015.013.018.002
Cadei, L., & Sità, C. (2020). Maria Montessori : Penser l’éducation des jeunes enfants. Revue internationale d’éducation de Sèvres, (79). http://journals.openedition.org/ries/7162. https://doi.org/10.4000/ries.7162
Chen, Amber & Guo, Shu. (2024). The Spread of Montessori Education in Mainland China. Journal of Montessori Research, 10. https://doi.org/10.17161/jomr.v10i2.22573
Chistolini, S. (2020). The Turning Point of Italian Scientific Pedagogy in The School of Maria Montessori and Giuseppina Pizzigoni. European Journal of Educational Sciences, 7 (3), 160–171. https://doi.org/10.19044/ejes.v7no3a10
Durdas, A. (2023). Educational ideas of Maria Montessori on the pages of foreign periodicals. Continuing Professional Education: Theory and Practice, 3 (76), 84–90. https://doi.org/10.28925/1609-8595.2023.3.8
Frierson, P. (2021). The Moral Philosophy of Maria Montessori. Journal of the American Philosophical Association, 7 (2), 133–154. https://doi.org/10.1017/apa.2019.41
Langlois, J., & Richard, A.-S. (2021). La face cachée de Maria Montessori. LeVerbe. https://leverbe.com/articles/culture/la-face-cachee-de-maria-montessori
Lillard, A. S. (2011). Montessori: The science behind the genius (2nd ed.). Oxford University Press.
Pavlenko, T. (2024). Postat Marii Montessori (1870–1952) u vidkrytykh dovidkovykh elektronnykh vydanniakh [The figure of Maria Montessori (1870–1952) in open-access reference electronic publications]. Scientific and Pedagogical Studies, 7 (7), 167–179. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2023-7-167-179 [in Ukrainian]
Pironi, T., Gallerani, M. (2021). Montessori thought and work between past and present. Ricerche di Pedagogia e Didattica – Journal of Theories and Research in Education. Special Issue. Intersections between human sciences and natural sciences in Maria Montessori’s thought and work, 16 (2), 1–22. https://doi.org/10.6092/issn.1970-2221/13469
Schäfer, G. (2003). Einführung in die Pädagogik der frühen Kindheit. Beltz.
Williams M. P. Becoming an international public intellectual: Maria Montessori before the Montessori method, 1882–1912. British Journal of Educational Studies, 2022, 70 (5), 575–590. https://doi.org/10.1080/00071005.2022.2108757
Yonezu, Mika. (2018). History of the Reception of Montessori Education in Japan. Espacio, Tiempo y Educación, 5(2), 77-100. https://espaciotiempoyeducacion.com/ojs/index.php/ete/article/view/176
Zhebrovskyi, B. M. (2014). Naisuchasnisha klasyka [The most modern classic]. Doszkilne Vykhovannia, (8), 2–6. [in Ukrainian].
Zhu, J., & Zhang, J. (2012). Montessori education in China: Early childhood teachers’ perceptions and classroom practices. Australasian Journal of Early Childhood, 37(4), 72–79
Zhu, Jiaxiong. (2015). Early Childhood Education and Relative Policies in China. International Journal of Child Care and Education Policy, 3, 51-60. https://doi.org/10.1007/2288-6729-3-1-51
Авторське право (c) 2025 Алла Дурдас, Тетяна Гавриленко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
