Психолого-педагогічні умови ефективної організації методичної роботи в новій українській школі

Abstract

У статті розглянуто умови ефективної організації методичної роботи в Новій українській школі. Зазначено, що в наш час важливого значення набуває питання організації методичної роботи в закладах загальної середньої освіти, розкрито поняття «умови», визначено психолого-педагогічні умови ефективної організації методичної роботи, сутність інноваційної діяльності в ЗЗСО. Виявлено найбільш поширені напрями у створенні педагогічних умов ефективної діяльності вчителів засобами методичної роботи. Перший напрям передбачає пріоритетну роль наукового дослідження в підвищенні педагогічної культури. Другий напрям полягає в акцентуванні уваги на плануванні методичної роботи й контролі за її виконанням, аналізі педагогічної діяльності вчителів, практичному спрямуванні та наданні конкретної допомоги педагогам у підвищенні професійної кваліфікації та педагогічної майстерності. Третій напрям зорієнтований на педагогічні умови, ґрунтується на використанні форм методичної роботи; застосуванні форм методичної роботи з розвитку педагогічної освіченості та саморозвитку особистості педагога, творчій методичній роботі, максимальній активізації діяльності педагогів. Четвертий напрям визначено як формування змісту методичної роботи. Особливу увагу привертають праці вчених, у яких висвітлено проблему виявлення і вибору оптимальних психолого-педагогічних умов з питань підвищення кваліфікації педагогічних кадрів. Зроблено теоретичний аналіз сутнісних якостей («сутнісних сил») особистості та запропонованих психологопедагогічних умов. Наголошено, що виконання комплексу психологопедагогічних умов сприятиме удосконаленню педагогічної діяльності вчителів ЗЗСО. У висвітленні дослідниками проблеми виявлення і вибору оптимальних психолого-педагогічних умов у підвищенні кваліфікації педагогічних кадрів і поняття «умови» немає однозначного трактування. У словнику зміст поняття «умови» тлумачать як те, від чого залежить інше, як суттєвий компонент комплексу об’єктів (речей, стану, взаємодії), за наявності якого можливим є існування даного явища. Увесь цей комплекс називають «достатньою умовою явища».