Культурно-мовний релятивізм як фундамент освіти для миру

Анотація

У статті представлені результати теоретико-педагогічного дослідження, метою якого було проаналізувати підходи до освіти для миру, підгрунтям яких є теорія складного мислення та культурно-лінгвістичний релятивізм. Автори встановили, що покладання у розбудові освіти для миру на культурно-лінгвістичний релятивізм передбачає гносеологічний підхід до освіти. Основним постулатом культурно-лінгвістичного релятивізму є рівномірна артикуляція різних сторін (часто полярних) одного цілого; така регуляція виключає існування центру-гегемону; тобто, має бути «дезінтегрована» так звана точка універсальності. Важливим є також визнання та прийняття відмінностей різних сторін один одним. За цією теорією, будь-яка практика будь-якої соціальної групи дає право на існування цієї групи лише через той факт, що вона вже існує. Педагогічні дії, спрямовані на розвиток в учнів культурно-лінгвістичного релятивізму у сфері освіти для миру, мають розвивати здібності логічного плюралізму та міжкультурної комунікації. Логічний плюралізм формується на бізі міжкультурної комунікації: взаємодії різноманітних соціальних, економічних, політичних, культурних світосприйнять, світобачень, практик, способів мислення тощо. Отже, володіння логічним плюралізмом та міжкультурною комунікацією як підгрунтями культурно-лінгвістичного релятивізму дозволяє правильно розуміти Іншого (чужого) шляхом інтерпретації культурних проявів, використання критеріїв адекватного тлумачення «чужої» культури; допомагає досягти внутрішньої та зовнішньої рівноваги (миру), участі у діалозі та співпраці, зміни моделей поведінки в конфліктах; підтримує повагу до життя та гідності кожної людини, без дискримінації чи забобонів; cприяє ефективному втіленню рівності прав людини (етнічних, класових, регійних, гендерних, сексуальних, економічних тощо); дозволяє також використовувати нетрадиційні, інноваційні способи прийняття рішень і розв´язання проблем (логічний плюралізм).