Бібліографічна база даних як джерело наукометричних досліджень

Abstract

У статті констатовано, що однією із найважливіших характеристик якості наукової публікації є її бібліографічний апарат, а це – бібліографічні посилання та прикнижкові й пристатейні списки. Автором встановлено, що бібліографічні відомості дають можливість визначити джерелознавчу базу дослідження, показати зв’язок нової публікації з попередніми, скласти уявлення про наукові позиції автора, перевірити достовірність наведених даних, розкрити пріоритет і наукову цінність здобутих результатів, захистити авторські права, боротися з плагіатом. Доведено, що в оцінюванні результативності наукової діяльності важливе місце відводять наукометрії – напряму досліджень, що вивчає когнітивні комунікації в науці за частотою посилань і цитувань наукових публікацій та їхніх авторів. На основі аналізу публікацій вітчизняної та зарубіжної літератури висвітлено питання, пов’язані з бібліографічним забезпеченням наукометричних досліджень використаних джерел до наукових праць, обґрунтовано його актуальність і недостатню розробленість, окреслено основні підходи до ліквідування „білих плям” щодо складання прикнижкових й пристатейних списків. Акцентовано, що прикнижкові й пристатейні списки були б ще ефективнішими, якби їх складали на більш якісному рівні й використовували стандартизовані бібліографічні записи. Це давало б можливість застосовувати ці списки в довідкових апаратах різних інформаційних установ і бібліотек, вводити в бази даних автоматизованих інформаційно-пошукових систем без додаткових перевірок точності зазначених відомостей. Доведено, що бібліографічний список до наукової праці сприяє підвищенню компетентності й умінь авторів з добору й аналізування джерельної бази дослідження, уніфікування бібліографічного описування документів різних видів, що полегшує авторам роботу зі стандартами та іншими нормативними і методичними документами для бібліографічної бази даних їхніх наукових праць.