Методологічні основи створення науково-інформаційного хабу бібліотеки у Smart Ecosystem на платформі Microsoft Teams

Анотація

У статті розкрито методологічні основи створення науково-інформаційного ХАБу науково-педагогічної бібліотеки в умовах цифрової трансформації освіти і науки. Актуальність дослідження зумовлена стрімким зростанням обсягів наукової інформації, розвитком відкритої науки, поширенням цифрових форм наукової комунікації та необхідністю формування сучасної інформаційно-аналітичної інфраструктури, здатної забезпечити ефективну підтримку дослідницької діяльності, інформаційний супровід освітнього процесу й ухвалення управлінських рішень у сфері освіти. Обґрунтовано концептуальні засади функціонування наукового інформаційно-аналітичного ХАБу бібліотеки як інтегрованого цифрового середовища, що поєднує інформаційні ресурси, аналітичні інструменти, комунікаційні сервіси та технології підтримки досліджень. Особливу увагу приділено використанню платформи Microsoft Teams як цифрової основи для формування колабораційного простору, організації мережевої взаємодії дослідників, проведення наукових комунікацій, спільної роботи з документами та інтеграції інформаційно-аналітичних сервісів бібліотеки. Розкрито структурні компоненти науково-інформаційного ХАБу, серед яких інформаційно-ресурсний, цифрово-технологічний, аналітично-експертний, комунікаційно-колабораційний та освітньо-консультаційний сегменти. Визначено основні етапи створення та розвитку ХАБу в межах Smart EcoSystem, що охоплюють аналіз потреб користувачів, проєктування цифрової архітектури, інтеграцію інформаційних ресурсів, упровадження аналітичних сервісів, організацію комунікаційних каналів і розвиток сервісів підтримки наукових досліджень. Показано, що створення науково-інформаційного ХАБу бібліотеки на платформі Microsoft Teams сприяє формуванню сучасного цифрового дослідницького середовища, підвищенню доступності наукової інформації, розвитку відкритої науки, зміцненню міжінституційної співпраці та розширенню можливостей бібліотеки як активного суб’єкта наукової комунікації. Отримані результати можуть бути використані науковими бібліотеками, освітніми установами та дослідницькими центрами для модернізації інформаційно-аналітичної інфраструктури науки й освіти.