ГЕНЕЗА КОМУНІКАТИВНИХ ІДЕЙ У ПЕДАГОГІЧНІЙ ДУМЦІ УКРАЇНИ (90-ТІ РОКИ ХХ ст.)

Микола Прищак

doi:10.32405/2663-5739-2023-7-114-131

Микола Прищак Вінницький національний технічний університет

DOI: https://doi.org/10.32405/2663-5739-2023-7-114-131

Ключові слова: освіта, педагогіка, історія педагогіки, педагогічна думка, комунікативність, комунікативні ідеї, комунікативний підхід

Анотація

У статті визначено комунікативні ідеї в педагогічній думці
України (90-ті роки ХХ ст.), які впливали на становлення комунікативного
підходу в освіті та досліджено їхню генезу (означення, соціально-історичні
умови виникнення, становлення, розвиток, взаємовплив).
Доведено, що становлення комунікативного підходу в 90-ті роки ХХ
ст. визначали два ключові чинники: соціально-політичний і науковопедагогічний. Соціально-політичний чинник, зумовлений процесами
відновлення незалежності української держави, привів до зміни ціннісних,
духовно-смислових орієнтирів освіти та педагогіки, а основою науковопедагогічного чинника були комунікативні ідеї «толерантності»,
«діалогічного спілкування», «взаємодії» і «комунікації».
Дослідження генези комунікативних ідей 90-х років ХХ ст. засвідчує
усвідомлення педагогами ролі комунікативності як онтологічної,
телеологічної та аксіологічної основи розвитку особистості і важливого
методологічного принципу розвитку педагогіки та освіти загалом. Ідеї
«толерантності», «діалогічного спілкування», «взаємодії» і «комунікації»
стали тими науково-комунікативними каталізаторами, які стимулювали
науковий прорив у подальших дослідженнях, зокрема процесу пошуку
системоутворювального поняття комунікативного підходу та розробки теорії
комунікативного підходу в освіті.