Розвиток партнерського підходу в школі В. О. Сухомлинського
Анотація
У статті розглядається освітнє середовище Павлиської школи, шо сприяло розвиткові партнерського підходу. Розкрито такі поняття: «освітнє середовище» «педагогіка партнерства», «партнерський підхід». Висвітлено педагогічну діяльність В. О. Сухомлинського в контексті розвитку партнерського підходу в освіті 50–60-х рр. ХХ століття. Встановлено особливості формування всебічно розвиненої особистості школяра на засадах партнерського підходу в Павлиській школі. З’ясовано, що матеріальна база школи, яка розглядається в єдності з обстановкою, це необхідна умова повноцінного педагогічного процесу; засіб впливу на духовний світ школярів, формування їх поглядів, переконань та звичок. Проаналізовано деякі аспекти організації освітнього процесу в школі В. О. Сухомлинського. В дослідженні використано такі методи: персоналістично-біографічний, історико-генетичний, історично-порівняльний. Мета – виявити розвиток партнерського підходу в школі В. О. Сухомлинського. Досліджено освітнє середовище Павлиської школи, що сприяло доцільній реалізації партнерського підходу.
Розглянуто оптимальне освітнє середовище, яке уможливлювало втілення партнерського підходу. Встановлено, що у Павлиській школі утверджувались такі принципи: любов і повага до кожного школяра; розвиток творчих сил особистості в умовах колективної співдружності; формування морально-естетичних переконань в освітньому процесі. Крім того, розглянуто окремі ідеї В. О. Сухомлинського, які віддзеркалені в концепції «Нова українська школа» (2016). Також, відповідно до результатів дослідження уточнено, педагогічні ідеї В. О. Сухомлинського мають практично-смислове значення в реалізації освітніх завдань сьогодення.
Авторське право (c) 2022 Науково-педагогічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.