ТЕМА ВІЙНИ В КНИЗІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО «ЯК ВИХОВАТИ СПРАВЖНЮ ЛЮДИНУ»: ДІАЛОГ ІЗ ТЕПЕРІШНІМ І МАЙБУТНІМ

Олександр Міхно

doi:10.32405/2663-5739-2023-7-85-99

Олександр Міхно Pedagogical Museum of Ukraine, Department of Pedagogical Source Studies and Biographical Studies of the V.O. Sukhomlynskyi State Scientific and Educational Library of Ukraine

DOI: https://doi.org/10.32405/2663-5739-2023-7-85-99

Ключові слова: Василь Сухомлинський, феномен війни, етичні бесіди, моральні цінності, патріотичне виховання, громадянська освіта, російськоукраїнська війна

Анотація

Анотація. У статті розглянуто тему війни у виховному аспекті.
Аргументовано, що звернення до історичного досвіду дасть змогу не лише
глибше осмислити трагедію Другої світової війни, а й сприятиме розумінню
сучасної російської військової агресії проти України, осягненню феномену
війни в його глобальному антигуманному сенсі. Доведено, що в книзі
Василя Сухомлинського «Як виховати справжню людину» тема війни
постає як один із ключових елементів, що впливають на виховання
молодого покоління. Подано стислі відомості про публікацію книги та
особливості її структури. Зазначено, що й сама назва "Як виховати
справжню людину", і назви розділів книги віддаляють її від офіційної
радянської педагогіки, яка займалася конструюванням «радянської
людини», а зміст книги, незважаючи на наявність радянської риторики,
суперечить тогочасним тенденціям у сфері освіти. З’ясовано, що
В. Сухомлинський використав власний досвід осмислення війни з виховною
метою: в етичних бесідах тема війни застосовується для формування в
учнів – майбутніх громадян історичної пам’яті, патріотизму, усвідомлення
злочинної суті зрадництва, розуміння смерті, відповідальності за теперішнє
й прийдешнє Вітчизни, норм поведінки в часи, коли країна переживає лихо і
горе. Виявлено, що особливої уваги педагог надає вихованню майбутнього
воїна – захисника рідної землі, визначаючи необхідність реалізації трьох
взаємопов’язаних педагогічних завдань: 1) дати освіту, потрібну для
володіння сучасною зброєю, 2) утвердити почуття ненависті до ворога,
3) виховати духовну готовність до бойової співдружності й братерства.
Акцентовано, що в умовах повномасштабної російсько-української війни
думки й поради В. Сухомлинського щодо сутності війни як найбільшого
людського горя й використання теми війни в освітньому процесі не лише є
актуальними, а й становлять прогностичний інтерес, зокрема в оновленні
змісту національно-патріотичного виховання в сучасних закладах освіти та
під час викладання навчального предмета «Захист України».