ВИХОВНІ АСПЕКТИ ПЕДАГОГІЧНОЇ РЕФЛЕКСІЇ ЩОДО ФОРМУВАННЯ ОСОБИСТОСТІ МАЙБУТНЬОГО ВИКЛАДАЧА В УМОВАХ ВІЙНИ І ТРАНСФОРМАЦІЇ ВИЩОЇ ШКОЛИ
Анотація
Анотація. У дослідженні схарактеризовано авторське бачення
педагогічної рефлексії сучасного викладача, який здійснює свою
професійну діяльність в умовах війни й трансформації у вищій освіті.
Назріла необхідність перегляду традиційної програми підготовки магістрів
із професійного навчання щодо її гнучкості й розвитку загальних
компетентностей, адже випускникам доводиться дедалі частіше працювати
в непередбачуваних умовах, спираючись на свої особистісні якості.
У статті наголошено на виховних аспектах педагогічної рефлексії, які
передбачають психологію життєтворчості молодої людини, адаптацію до
нових вимог стейкхолдерів, розвинені гнучкі навички, гармонію
особистісних і професійних якостей або компетентностей, формування
ціннісних орієнтирів. Педагогічна рефлексія викладача, який здійснює
професійну підготовку магістрів-майбутніх викладачів, є важливим
структурним компонентом його діяльності.
Мета – розкрити виховні аспекти педагогічної рефлексії щодо
формування особистості майбутнього викладача в умовах війни і
трансформації вищої школи, актуалізувати виховну цінність
загальнокультурних компетентностей здобувачів вищої освіти, наголосити
на оновленні освітнього середовища й виховної системи університету, де
формується студент як особистість.
Методи та методики. Основними методами дослідження є аналіз
психолого-педагогічної літератури, аналітичні матеріали про стан вищої
світи, осмислення матеріалів Першого українського педагогічного
конгресу (1935р.) щодо актуальності виховних аспектів педагогічної
рефлексії з сучасною українською педагогікою; синтез, узагальнення,
систематизація трансформаційних процесів у вищій освіті через педагогічну
рефлексію викладача.
Результат. Розвиток магістра з професійної освіти - це процес
психолого-педагогічної підтримки особистості студента. Розвиток стає
частиною системи виховання студента й перетворюється на його
особистісну систему свідомої педагогічної дії й морального вибору.
Теоретичне значення дослідження полягає в оновленні духовнокультурного змісту освітнього середовища університету, де, крім навчання,
відбувається формування особистості здобувачів вищої освіти завдяки
умовам життєтворчості та педагогічної рефлексії викладача.
Практичне значення дослідження - це результат педагогічного
експерименту щодо розвитку загальнокультурних компетентностей
майбутніх викладачів з професійного навчання й використання їх в
освітньому процесі.
