Оригінальні німецькомовні видання як джерело знань про розвиток педагогічної науки в німеччині в кінці XIX – на початку XX ст.

Abstract

У статті висвітлено роль автентичних літературних джерел у формуванні цілісного наукового знання про розвиток історико-педагогічного процесу з урахуванням суспільних тенденцій та соціально-економічних умов досліджуваної країни. Акцентовано увагу на тому, що формування джерельної бази історико-педагогічного дослідження дає змогу забезпечити достовірність, змістовність і аргументованість його результатів. Зазначено, що у вивченні особливостей розвитку педагогічної науки в Німеччині кінця ХІХ – початку ХХ ст. важливим є формування джерельної бази з педагогічних видань німецькою мовою. Метою статті визначено актуалізацію історико-педагогічного знання про розвиток педагогічної науки в Німеччині в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. засобами джерелознавства. Для досягнення мети статті проаналізовано педагогічні видання німецькою мовою цього періоду в колекції «Видання
іноземними мовами ХVII – початку ХХ ст.» фонду Державної науковопедагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського. Джерельну базу класифіковано за формально-змістовим принципом. Такий підхід уможливив визначення окремих груп джерел: 1) автентичні твори вчених-педагогів; 2) дисертаційні та монографічні дослідження; 3) навчально-методична література; 4) статейні публікації і матеріали конференцій; 5) довідкові та бібліографічні видання тощо.
На основі аналізу змісту педагогічних видань німецькою мовою кінця ХІХ – початку ХХ ст. з фонду Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського зроблено такі висновки: 1) цей історичний період ознаменувався значними реформаційними перетвореннями у системі освіти
Німеччини; 2) терміносистеми німецької педагогічної науки і практики є відображенням суспільних тенденцій, що визначили тогочасний розвиток освіти в країні; 3) значного розвитку набули нові галузі педагогіки, виникли нові напрями й поняття, зокрема експериментальна педагогіка, школа дії,
громадянське виховання, корисний громадянин, трудова школа та ін.; 4) період кінця ХІХ – початку ХХ ст. мав вирішальне значення для подальшого розвитку педагогіки як науки та окремих її галузей, що сприяло розвитку концепції вільного виховання, дидактики.