Традиційні та електронні ресурси біобібліографічної інформації: характеристика, порівняння, значення

Анотація

У статті висвітлено теоретичні та практичні аспекти формування біобібліографічних ресурсів у контексті сучасних інформаційних викликів. Акцентовано увагу на типології джерел біобібліографічної інформації: від традиційних персональних покажчиків до електронних платформ і баз даних. Розглянуто особливості створення, структури й функціонального призначення біобібліографічних видань як джерел наукового та педагогічного дослідження. Аналізується стан термінології у сфері бібліографознавства, визначено проблеми дублювання понять та нестачі уніфікованого підходу до визначення термінів. Акцентовано увагу на потребі гармонізації терміносистеми, централізованої координації біобібліографічної діяльності та підвищення якості контенту в електронному середовищі.

Представлено практичний досвід Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського у підготовці серій біобібліографічних покажчиків, зокрема видань серії «Академіки НАПН України», які мають цінність не лише як довідкові, а й як науково-аналітичні ресурси. Розкрито аналітичний потенціал таких ресурсів на різних етапах педагогічного дослідження: пошуковому, аналітичному, бібліографічному, наукометричному. Зазначено на важливості включення DOI та гіперпосилань у бібліографічні записи. Проаналізовано сучасні електронні платформи (Google Scholar, ORCID, ResearchGate тощо) з погляду ефективності інтеграції біографічних і наукових даних. Запропоновано схему взаємодії трьох ключових компонентів – бібліотек, біобібліографії та біографістики – у контексті дослідження педагогічної постаті. Охарактеризовано переваги традиційних (друкованих) та електронних (цифрових) ресурсів біобібліографії.

Підкреслено актуальність створення єдиного національного біобібліографічного ресурсу, що відповідатиме запитам освітньої, наукової та інформаційної спільноти України в умовах відкритої науки.