Освітянка модерної доби в Україні: чисельність, фаховість, візуальний образ у фокусі гендеру

Оксана Драч; Інна Губенко

doi:10.32405/2663-5739-2025-9-47-69

Оксана Драч доктор історичних наук, професор, професор кафедри всесвітньої історії Київського столичного університету імені Бориса Грінченка
Інна Губенко доктор філософії (кандидат медичних наук), професор, ректор, професор кафедри фундаментальних дисциплін Черкаської медичної академіЇ

DOI: https://doi.org/10.32405/2663-5739-2025-9-47-69

Ключові слова: історія освіти, освітянка, жіночі гімназії, педагогічна фаховість, гендер, модерна доба, візуальний образ.

Анотація

У статті досліджено формування контингенту освітянок в Україні на початку ХХ ст. Актуальність обґрунтовано важливістю з’ясування ретроспективи гендерних аспектів персоналу освітньої сфери модерної доби в контексті сучасних трансформацій. Джерелами складових портрету освітянок слугують матеріали діловодного листування попечителя Київського навчального округу з начальниками підвідомчих закладів освіти.

Доведено, що розширення початкової і середньої школи в Україні модерної доби зумовило суттєве збільшення контингенту освітянок, зайнятих на посадах учительок і класних доглядачок. Фемінізація шкільництва стала соціальним феноменом за збереження на чолі адміністрації закладів винятково чоловіків. Фаховість підлеглих освітянок керівники оцінювали загалом позитивно. Імпонували працездатність, терплячість, виховний і культурний потенціал службовиць. Зауваги зумовлював молодий вік кандидаток, який прагнули оптимізувати 25 роками чи набуттям педагогічного досвіду. Оптимальною професійною компетенцією освітянок визнали «вміння керувати класом» учнів, тобто практичне опанування методів навчання і розвиток власних педагогічних здібностей. Зміну сімейного стану освітянки, зокрема її заміжжя, розглядали як потенційну заваду службовій справності. Начальники констатували низку порушень трудової дисципліни заміжніми педагогинями, що дезорганізувало навчально-виховний процес у закладах.

З’ясовано, що актуалізована на початку ХХ ст. ідея гендерної рівності прав і обов’язків суб’єктів, покликаних навчати, ще не стала домінантною серед посадовців. Чимало керівників (під)свідомо сприймали освітянок передусім за візуальним образом (зовнішність, убрання, манери), яким зумовлювали їхню моральність і ставлення до службових завдань. Взірцем була самовіддана шкільній справі, високоморальна і політично благонадійна освітянка, представницька з себе.

Посилання

Andriychuk, N.M. (2011). Training of public school teachers in teachers’ seminaries in Ukraine (1860-1917). Vyd-vo ZhDU. http://eprints.zu.edu.ua/6378/1/10anmpvn.pdf [in Ukrainian].

Varanytsa, A.O. (2017). Elementary School Teachers in Galicia in the second half of the 19th and early 20th centuries (Extended Abstract of Candidate’s thesis). Instytut ukrainoznavstva im. I. Krypiakevycha NAN Ukrainy. Lviv [in Ukrainian].

Drach, O. (2022). The behavior of students as a social and educational tool: on the basis on the materials of the warsaw women’s progymnasium at the beginning of the 20th century. Kyiv Historical Studies, 2 (15), 38-47. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2022.24 [in Ukrainian].

Drach, O. (2023). The Uniform of Women’s Gymnasium Employees in the Vision of the Heads of Institutions in Kyiv Educational District (late 19th – early 20th century). Kyiv Historical Studies, 2 (17), 54-63. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2023.27 [in Ukrainian].

Drach, O. (2024)а. Could the Marriage of a Female Educator Be Grounds for Dismissal? Opinions of Educational Institution Administrators at Kyiv Educational District in the Early 20th Century. Kyiv Historical Studies, 1 (18), 6-19. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2024.11 [in Ukrainian].

Drach, O. (2024)б. Gender Aspects of the Professionalism of Female Teachers in Ukraine within the Context of Expanding Employment Rights at the Beginning of the 20th Century. Kyiv Historical Studies, 2 (19), 14-22. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2024.22 [in Ukrainian].

Kremen, V. G., Lugovyi V. I., & Gurzhiy A. M. (Eds.). (2016). National Report on the State and Prospects for the Development of Education in Ukraine. To the 25th Anniversary of Ukraine’s Independence. Pedahohichna dumka [in Ukrainian].

Kremen, V. G., Lugovyi, V. I., & Topuzov, O. M. (Eds.). (2021). National Report on the State and Prospects for the Development of Education in Ukraine. To the 30th Anniversary of Ukraine’s Independence. KONVI PRINT. https://doi.org/10.37472/NAES-2021-ua [in Ukrainian].

Makhinko, A.І. (2022). Social and legal status of teaching in the Dnipro Ukraine (19th – early 20th centuries). History pages, 55, 45-59. DOI https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269755 [in Ukrainian].

Oryshchenko, I. (2019). V. Ya. Shulhin and O. Ya. Yefymenko: new ways of looking at teaching history at school in the middle of the 19th and early 20th centuries (based on the materials kept in the holdings of V. O. Sukhomlynskyi state scientific and pedagogical library of Ukraine. Research and Educational Studies, 3(3), 73-85. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2019-3-73-85 [in Ukrainian].

Ostapchuk, S. (2015). Assessment of students’ academic achievements in domestic general educational institutions of the late 19th - early 20th centuries. Educational History Review, 2, 48-52. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ipa_2015_2_12 [in Ukrainian].

Savchenko, S., Demus, Y. (2023). Professional portrait of a primary school teacher of the early XX y XX century. Image of the Modern Pedagogue, (1(196), 19–21. https://doi.org/10.33272/2522-9729-2021-1(196)-19-21 [in Ukrainian].

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv]. F. 707. Op. 69. Spr. 106. 58 аrk.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv]. F. 707. Op. 69. Spr. 131. 11 аrk.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv]. F. 707. Op. 66. Spr. 9. 558 аrk.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy v m. Kyievi [Central State Historical Archive of Ukraine in Kyiv]. F. 707. Op. 65. Spr. 65. 41 аrk.

Abrams, L. (2002). The making of modern woman: Europe 1789-1918. Longman.

Engel, B. A. (2011). Breaking the Ties That Bound: The Politics of Marital Strife in Late Imperial Russia. Cornell University Press. https://doi.org/10.7591/cornell/9780801449512.001.0001

McCulloch, G. (2006). Education and the Middle Classes: The Case of the English Grammar Schools, 1868–1944. History of Education, 35(6), 689–704. https://doi.org/10.1080/00467600600967585

McCulloch, G., & Woodin, T. (2010). Towards a social history of learners and learning. Oxford Review of Education, 36(2), 133–140. https://doi.org/10.1080/03054981003696614

Otchet popechitelya Kievskogo uchebnogo okruga o sostoyanii zhenskikh gimnaziy i progimnaziy za 1904 god [Report of the trustee of the Kyiv educational district on the state of girls’ gymnasiums and progymnasiums for 1904]. (1905). Tip. I.N. Kushnareva [in Russian].

Otchet popechitelya Kievskogo uchebnogo okruga o sostoyanii zhenskikh gimnaziy i progimnaziy za 1905 god [Report of the trustee of the Kyiv educational district on the state of girls’ gymnasiums and progymnasiums for 1905]. (1906). Tip. I.N. Kushnareva [in Russian].

Otchet popechitelya Kievskogo uchebnogo okruga o sostoyanii zhenskikh gimnaziy i progimnaziy za 1914 god [Report of the trustee of the Kyiv educational district on the state of girls’ gymnasiums and progymnasiums for 1914]. (1915). Tip. I.N. Kushnareva [in Russian].

Pietrow-Ennker, B. (1999). Rußlands „neue Menschen“. Die Entwicklung der Frauenbewegung von den Anfängen bis zur Oktoberrevolution. Campus, Frankfurt am Main und New York. https://51.158.55.104/download/0016/7810/04/L-G-0016781004-0073337065.pdf?__cpo=aHR0cHM6Ly9kb3dubG9hZC5lLWJvb2tzaGVsZi5kZQ

Stites, R. (1990). The Nihilist Response. In The Women’s Liberation Movement in Russia: Feminism, Nihilsm, and Bolshevism, 1860-1930 - Expanded Edition (pp. 89–114). Princeton University Press. https://doi.org/10.2307/j.ctv1m5922h.10

Valdes, A. (2016). ‘“For you seem principally to indulge in brain work pure and simple”: Utilizing Life History Methods to Connect Women’s Education and Agency in Nineteenth-Century America’, History of Education Researcher 97, 14–30. https://hes-exelibris.org.uk/Article/View?articleID=5786

Westberg, J., & Primus, F. (2023). Rethinking the history of education: considerations for a new social history of education. Paedagogica Historica, 59(1), 1–18. https://doi.org/10.1080/00309230.2022.2161321