Уніфікація побудови каталогів електронних ресурсів бібліотеки на основі онтологічного підходу

Abstract

Дослідження присвячено питанням впровадження сучасного онтологічного підходу в діяльність бібліотечних організацій. Виявлено, що електронним каталогом у сучасному розумінні є не простий перелік наявних у книгосховищі видань, розташований на цифровому носії. Фактично, зараз говорячи «електронний каталог» ми розуміємо досить складну інформаційну систему управління знаннями, що обслуговується відповідним програмним забезпеченням, має визначені протоколи взаємодії із користувачами та персоналом, який обслуговує, використовує певний інтерфейс доступу, систему пошуку інформації, технологію доставки результатів запитів даних до користувача тощо. Викладений в дослідженні матеріал дозволяє стверджувати, що онтологічний підхід може бути використано для уніфікації побудови електронних каталогів. Така уніфікація забезпечується поєднанням наявних баз даних із масивами неструктурованої та слабоструктурованої інформації, шляхом семантичного анотування (створення метаданих). Використання онтологій дає змогу перебороти проблему семантичної гетерогенності та може забезпечити подачу об’єктів каталогізації так, що вони стають придатними для машинної обробки. Крім того, у статті розкриті основні проблеми впровадження онтологічного підходу для роботи із електронними каталогами, вирішення яких потребує подальших досліджень. Це: проблема автоматичного створення онтології з наявних масивів даних; вибір методики моделювання предметної області для забезпечення узгодженості розробки нових і вже створених онтологій; проблема узагальнення онтології, побудова метаонтологій, що об’єднують різні дані і знання; проблема об’єднання представлення й інформаційного пошуку; з’єднання запитів користувачів і прив’язки даних до деякої позиції в каталозі. Остаточна мета полягає в тому, щоб виявляти інформаційну потребу протягом обробки запиту на пошук інформації. Таким чином означається, що онтологічний підхід є одним із найбільш перспективних для забезпечення потреб користувачів, проте вимагає додаткових наукових досліджень.