Знання в системі цінностей: минуле і майбутнє
Abstract
У статті здійснено аналіз проблеми знань у системі цінностей людини та суспільства. Схарактеризовано змістову структуру знання як центрального елемента інтегрального мислення, що передбачає урахування різних аспектів досліджуваного явища й водночас бачення його з позиції соціальної цілісності.
Проаналізовано дидактичні закономірності конструювання системи цінностей особистості, що відображають знання як необхідну умову прийняття нею суспільного ідеалу та інтеріоризації відповідної ціннісної ієрархії.
За результатами аналізу наукових розвідок українських (О. Вишневський, О. Сухомлинська, Н. Ткачова, Є. Хриков) та зарубіжних (Г. Ровід (H. Rovid), Ш. Матусяк (Sh. Matusiak), Дж. Берджес-Пуйо (J. Berges-Puyo), А. Гернандо (A. Hernando), А. Тейлор (A. Taylor)) учених визначено тенденції розвитку сучасного наукового знання в контексті викликів ХХІ сторіччя (глобалізація, інформатизація, нові теорії). Йдеться про позиціонування знання як окремої вартості в системі цінностей майбутніх фахівців, особистості в цілому; а також спроби впровадження нових форм знання шляхом інтегрального мислення як методологічної основи вирішення актуальних проблем людини й суспільства.
Обґрунтовано, що потенціал знання навіть у форматі інноваційних концепцій, теорій, не може замінювати фундаментальних цінностей морального змісту, які апріорі здатні забезпечити регулювання наукової, інформаційної та інших сфер заради інтересів людини та людства.
Підсумовано, що війна проти України актуалізувала проблему захисту системи цінностей, пов’язаних з обізнаністю (історія України, української культури, історія педагогіки тощо), національним самоусвідомленням, збереженням національної ідентичності, захистом правди, справедливості, людяності. До того ж, в освітньому контексті масове дистанційне навчання детермінує пошук фахівцями нових дидактичних закономірностей, які сприятимуть збереженню якості вітчизняної освіти, впровадження системи цінностей, релевантних потребам перемоги й успішної відбудови України.
The article analyzes the problem of knowledge in the system of values of a person and society. The article describes the content structure of knowledge as a central element of Integral thinking which involves taking into account various aspects of the phenomenon under study and at the same time seeing it from the point of view of social integrity. The article investigates the didactic regularities of constructing a system of personal values, reflecting knowledge as a necessary condition for its acceptance of the social ideal and interiorization of the corresponding value hierarchy.
Based on the results of the analysis of scientific researches of Ukrainian (O. Vyshnevskyi, O. Sukhomlynska, N. Tkachova, Ye. Khrykov) and foreign (H. Rovid, Sh. Matusiak, J. Berges-Puyó, A. Hernando, A. Taylor) scholars, the tendencies of development of modern scientific knowledge in the context of the challenges of the XXI century (globalization, informatization, new theories) are determined. The authors of the article have identified trends in the development of modern scientific knowledge in the context of the challenges of the XXI century (globalization, informatization, new theories (sustainable development, gender), wars, etc.). This refers to the positioning of knowledge as a separate
value in the system of values of future professionals and the individual as a whole; as well as attempts to introduce new forms of knowledge through integral thinking as a methodological basis for solving urgent problems of man and society. The authors substantiate the thesis that the potential of knowledge, even in the format of innovative concepts and theories, cannot replace the fundamental values of moral content, which a priori are able to ensure the regulation of scientific, information, and other spheres for the sake of human and humanity's interests.
It is summarized that war against Ukraine has actualized the problem of protecting the system of values related to awareness of current issues of history, national identity, preservation of national identity, protection of truth, justice, and humanity. In addition, in the educational context, massive distance learning determines the search for new didactic patterns by specialists that will help preserve the quality of national education, and introduce a system of values relevant to the needs of victory and successful reconstruction of Ukraine. The article analyses little-known facts about the system of values in the early twentieth century, and the factors that influenced the development of didactic systems.
