Біографіка освітня як дієвий інструмент збереження і творення історичної пам’яті нації: деякі теоретичні зауваги із практичних студій
Ключові слова:
біографіка, освітня біографіка, інтелектуальна історія, історична пам’ять, освітня галузь, суб’єктність, інтерсуб’єктність, комеморативні практики.
Анотація
Висвітлено підходи автора до теоретичних обґрунтувань осучаснення біографічних студій, зокрема біографій вчених і представників освітньої сфери незалежної України. Окреслено погляди зарубіжних дослідників у царині інтелектуальної біографістики, яку визнають і відносять до міждисциплінарних і багатопрофільних досліджень, що забезпечують предмету біографії його власний належний простір.
На підставі дискурсивного аналізу численних українських та зарубіжних джерел, теоретичні підвалини щодо феномену «історична пам’ять» автор основує на ідеях американських дослідників, згідно з якими поняття «історична пам’ять» відображає спосіб, у який групи, колективи та нації конструюють (творять) спеціальні наративи про історичні періоди чи події та ідентифікують себе з конкретними людьми; історичні меморії лежать в основі соціальної та політичної ідентичності особистості.
Мета статті – висвітлення деяких теоретичних і практичних узагальнень, здобутих у процесі творення наукових біографій сучасних учених-освітян та обґрунтування доцільності ширшого використання потенціалу масових меморіально-біографічних заходів в освітній сфері як одного із шляхів формування історичної пам’яті в дітей та молоді, що є важливим складником національної самоідентифікації як питомого елемента сучасної політики національної безпеки України в умовах агресії рф та інформаційної війни.
Обстоюється думка, що в межах реконструкції в біографічній студії основних віх творчого шляху персоналії необхідно розкривати й аргументувати її суб’єктність у «категоріях особистісної свободи» (Г. Балл), індивідуально особистісні, певні психоемоційні особливості, схарактеризовувати властиві особі інтерсуб’єктні відносини, що істотно впливають на творчі досягнення. Доводиться, що доцільним є визначення інобуття особистості в житті інших людей, впливи на долю сучасників.
Посилання
Балл, Г. А. (2008). Орієнтири сучасного гуманізму (в суспільній, освітній, психологічній сферах). Вид. друге, доп. (с. 85–97). Рута, Волинь.
Волянюк, О. (2015). Персоніфіковане минуле у сучасному політичному житті України та Росії. Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 1(175), 265–276.
Воропаєва, Т. С. (2016). Роль особистості в українській історії крізь призму біографістики. Українська біографістика, (14), 50–70.
Жижко, О., & Бельтран, Г.-А. (2024). Культурно-мовний релятивізм як фундамент освіти для миру. Науково-педагогічні студії, 6(6), 46–55. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2022-6-46-55.
Зашкільняк, Л. (2015). Про історичне мислення та роль історика у сучасному світі. Україна-Європа-Світ: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, 16 (1), 174–180.
Кабінет Міністрів України. (2024, 30 липня). Державна цільова соціальна програма з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року: постанова КМ України № 864. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/864-2024-%D0%BF#Text
Киридон, А. (2009). Концепт «історична пам’ять»: варіативність дефініювання. Україна – Європа – Світ: Міжнародний зб. наук. пр. Серія: Історія, міжнародні відносини, (3), 112–116.
Киридон, А. М. (2017). Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал, 4, 150–161.
Ковальська-Павелко, І. (2022). «Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні. Krakowskie Studia Malopolskie, 3 (35), 27–44.
Критерії національної безпеки в освітній сфері: зарубіжний досвід та висновки для України. Аналітична записка (2016). https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/kriterii-nacionalnoi-bezpeki-v-osvitniy-sferi-zarubizhniy (National security criteria in the educational sphere: foreign experience and conclusions for Ukraine. https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/kriterii-nacionalnoi-bezpeki-v-osvitniy-sferi-zarubizhniy ).
Кротюк, В. А. (ред.) (2021). Війни інформаційної епохи: міждисциплінарний дискурс: монографія. Харків: Федорко М. Ю.
Кудряченко, А. І. (кер. автор. кол.) (2021). Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945– 2015 рр.): монографія. ДУ «Ін-т всесв. історії Нац. акад. наук України».
Михайлова, О. (2022). Персоніфікація як стратегія історичної політики в Україні. Стратегічна панорама, 1, 8–25.
Нагорна, Л. П. (2012). Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії. ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Попик, В. І. (2024). Українська біографіка ХХІ століття: нові виміри. Biography. Біографіка. Біографістика, 3, 20–25. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004960
Татаркевич (Татаркєвич), В. (2001). Історія шести понять. Юніверс.
Яблонський, В. М., Лозовий, В. С., Валевський, О. Л., Здіорук, С.І., Зубченко, С. О., Іщенко, А. Ю., Карпенко, М. М., Литвиненко, О. М., Степико, М. Т., Токман, В. В., & Черненко, Т. В. (2019). Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналіт. доповідь. НІСД. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/dopovid_polityka_druk_03.pdf.
Biography Studies (Brill). (2025). https://www.rug.nl/research/biografie-instituut/biography-studies?lang=en.
Bueno, О. Р. (2018). Biographical Approach in Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3.
Dausien, B ., & Alheit, P. (2019). Biographical Approach in Education in Germany. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519
https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519.
Hite, K. Historical Memory. St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events . (дата звернення: 19.03.2024).
Kendall, P. M. (2009). Biography. In: Encyclopaedia Britannica. https://www.britannica.com/art/biography-narrative-genre/Renaissance.
King, S. P., & Mason, B. A. (2020). Myers Briggs Type Indicator. In B. J. Carducci & C. S. Nave (Eds.). Wiley encyclopedia of personality and individual differences: Vol. II. Measurement and assessment. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. https://online.vitalsource.com/#/books/9781119793922/epubcfi/6/116%5B%3Bvnd.vst.id ref%3DAc123%5D!/4/2/2/2/6%400:0.
Le Goff, J. (1992). History and Memory / Transl. by S. Rendall, E. Claman. Columbia University Press.
St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
Stewart, E., & Roy, A. D. (2014). Subjectification. In: Teo, T. (Eds.). Encyclopedia of Critical Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_358.
Wengraf, T. (2006). Interviewing for life-histories, lived situations and personal experience: The Biographic-Narrative Interpretive Method (BNIM) on its own and as part of a multi-method full spectrum psycho-societal methodology. https://uel.ac.uk/sites/default/files/interviewing-for-life-histories-lived-situations-and-personal-experience-the-biographic-narrative-interpretive-method-bnim-on-its-own-and-as-part-of-a-multi-method-full-spectrum-psycho-societal-methodology.pdf.
Whatmore R., & Young B. (Eds.) (2015). A Companion to Intellectual History. 10.1002/9781118508091.
References
Ball, H. A. (2008). Oriientyry suchasnoho humanizmu (v suspilnii, osvitnii, psykholohichnii sferakh). Vyd. druhe, dop. (p. 85–97). Ruta, Volyn. [in Ukrainian].
Volianiuk, O. (2015). Personifikovane mynule u suchasnomu politychnomu zhytti Ukrainy ta Rosii [The personified past in the contemporary political life of Ukraine and Russia]. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [Proceedings of Ivan Kuras Institute of the Political and ethnic studies of the National Academy of Sciences of Ukraine], 1(175), 265–276. [in Ukrainian].
Voropaieva, T. S. (2016). Rol osobystosti v ukrainskii istorii kriz pryzmu biohrafistyky. Ukrainska biohrafistyka [Biographistica Ukrainica], (14), 50–70. [in Ukrainian]
Zhyzhko, O., & Beltran, H.-A. (2024). Kulturno-movnyi reliatyvizm yak fundament osvity dlia myru [Cultural-linguistic relativism as the foundation of peace education]. Research and Educational Studies, 6(6), 46–55. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2022-6-46-55 [in Ukrainian].
Zashkilniak, L. (2015). Pro istorychne myslennia ta rol istoryka u suchasnomu sviti [About historical thinking and the role of historian in the modern world]. Ukraina-Yevropa-Svit: Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia [Ukraine - Europe – World: International collection of scientific papers: Series: History], 16 (1), 174–180. [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine (2024, July 30). Derzhavna tsilova sotsialna prohrama z utverdzhennia ukrainskoi natsionalnoi ta hromadianskoi identychnosti na period do 2028 roku: postanova KM Ukrainy № 864. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/864-2024-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Kyrydon, A. (2009). Kontsept «istorychna pamiat»: variatyvnist definiiuvannia [The concept of "historical memory": variability of definition]. Ukraina – Yevropa – Svit: Mizhnarodnyi zb. nauk. pr. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny [Ukraine - Europe - World International collection of scientific papers: Series: History, international relations], (3), 112–116. [in Ukrainian].
Kyrydon, A. M. (2017). Studii pamiati u suchasnii humanitarystytsi: istoriia stanovlennia [Studies of memory in modern humanitarianism: history of formation]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical Journal], 4, 150–161. [in Ukrainian].
Kovalska-Pavelko, I. (2022). «Viiny pamiati» yak kliuchovyi chynnyk formuvannia derzhavnoi polityky pamiati v suchasnii Ukraini ["Memory wars" as a key factor in the formation of state memory policy in modern Ukraine]. Krakowskie Studia Malopolskie, 3 (35), 27–44. [in Ukrainian].
Kryterii natsionalnoi bezpeky v osvitnii sferi: zarubizhnyi dosvid ta vysnovky dlia Ukrainy. Analitychna zapyska [National security criteria in the educational sphere: foreign experience and conclusions for Ukraine] (2016). https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/kriterii-nacionalnoi-bezpeki-v-osvitniy-sferi-zarubizhniy [in Ukrainian].
Krotiuk, V. A. (red.) (2021). Viiny informatsiinoi epokhy: mizhdystsyplinarnyi dyskurs: monohrafiia [Wars of the information age: an interdisciplinary discours]. Fedorko M. Yu. [in Ukrainian].
Kudriachenko, A. I. (ker. avtor. kol.) (2021). Problema istorychnoi pamiati u vsesvitno-istorychnomu dyskursi (1945– 2015 rr.): monohrafiia [The problem of historical memory in the world-historical discourse (1945–2015): monograph]. State Institution "Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine". [in Ukrainian].
Mykhailova, O. (2022). Personifikatsiia yak stratehiia istorychnoi polityky v Ukraini [Personification as a strategy of historical politics in Ukraine]. Stratehichna panorama [Strategic panorama], 1, 8–25. [in Ukrainian].
Nahorna, L. P. (2012). Istorychna pamiat: teorii, dyskursy, refleksii [Historical memory: theories, discourses, reflection]. Institute of the Political and ethnic studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].
Popyk, V. I. (2024). Ukrainska biohrafika XXI stolittia: novi vymiry [Ukrainian biography of the XXI century: new dimensions]. Biography. Biohrafika. Biohrafistyka, 3, 20–25). http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004960 [in Ukrainian].
Tatarkevych (Tatarkievych), V. (2001). Istoriia shesty poniat [The history of six concepts]. Yunivers.
Yablonskyi, V. M., Lozovyi, V. S., Valevskyi, O. L., Zdioruk, S.I., Zubchenko, S. O., Ishchenko, A. Yu., Karpenko, M. M., Lytvynenko, O. M., Stepyko, M. T., Tokman, V. V., & Chernenko, T. V. (2019). Polityka istorychnoi pamiati v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy: analit. dopovid [The policy of historical memory in the context of national security of Ukraine: Analytical Report]. National Institute for Strategic Studies. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/dopovid_polityka_druk_03.pdf [in Ukrainian].
Biography Studies (Brill) (2025). https://www.rug.nl/research/biografie-instituut/biography-studies?lang=en.
Bueno, О. Р. (2018). Biographical Approach in Education https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3.
Dausien, B ., & Alheit, P. (2019). Biographical Approach in Education in Germany. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519.
Hite, K. (n. d.). Historical Memory. St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
Kendall, P. M. (2009). Biography. In: Encyclopaedia Britannica. https://www.britannica.com/art/biography-narrative-genre/Renaissance.
King, S. P., & Mason, B. A. (2020). Myers Briggs Type Indicator. In B. J. Carducci & C. S. Nave (Eds.). Wiley encyclopedia of personality and individual differences: Vol. II. Measurement and assessment. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. https://online.vitalsource.com/#/books/9781119793922/epubcfi/6/116%5B%3Bvnd.vst.id ref%3DAc123%5D!/4/2/2/2/6%400:0.
Le Goff, J. (1992). History and Memory / Transl. by S. Rendall, E. Claman. Columbia University Press.
St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
Stewart, E., & Roy, A. D. (2014). Subjectification. In: Teo, T. (Eds.). Encyclopedia of Critical Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_358.
Wengraf, T. (2006). Interviewing for life-histories, lived situations and personal experience: The Biographic-Narrative Interpretive Method (BNIM) on its own and as part of a multi-method full spectrum psycho-societal methodology. https://uel.ac.uk/sites/default/files/interviewing-for-life-histories-lived-situations-and-personal-experience-the-biographic-narrative-interpretive-method-bnim-on-its-own-and-as-part-of-a-multi-method-full-spectrum-psycho-societal-methodology.pdf.
Whatmore R., & Young B. (Eds.) (2015). A Companion to Intellectual History. 10.1002/9781118508091.
Волянюк, О. (2015). Персоніфіковане минуле у сучасному політичному житті України та Росії. Наукові записки ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 1(175), 265–276.
Воропаєва, Т. С. (2016). Роль особистості в українській історії крізь призму біографістики. Українська біографістика, (14), 50–70.
Жижко, О., & Бельтран, Г.-А. (2024). Культурно-мовний релятивізм як фундамент освіти для миру. Науково-педагогічні студії, 6(6), 46–55. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2022-6-46-55.
Зашкільняк, Л. (2015). Про історичне мислення та роль історика у сучасному світі. Україна-Європа-Світ: Міжнародний збірник наукових праць. Серія: Історія, 16 (1), 174–180.
Кабінет Міністрів України. (2024, 30 липня). Державна цільова соціальна програма з утвердження української національної та громадянської ідентичності на період до 2028 року: постанова КМ України № 864. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/864-2024-%D0%BF#Text
Киридон, А. (2009). Концепт «історична пам’ять»: варіативність дефініювання. Україна – Європа – Світ: Міжнародний зб. наук. пр. Серія: Історія, міжнародні відносини, (3), 112–116.
Киридон, А. М. (2017). Студії пам’яті у сучасній гуманітаристиці: історія становлення. Український історичний журнал, 4, 150–161.
Ковальська-Павелко, І. (2022). «Війни пам’яті» як ключовий чинник формування державної політики пам’яті в сучасній Україні. Krakowskie Studia Malopolskie, 3 (35), 27–44.
Критерії національної безпеки в освітній сфері: зарубіжний досвід та висновки для України. Аналітична записка (2016). https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/kriterii-nacionalnoi-bezpeki-v-osvitniy-sferi-zarubizhniy (National security criteria in the educational sphere: foreign experience and conclusions for Ukraine. https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/kriterii-nacionalnoi-bezpeki-v-osvitniy-sferi-zarubizhniy ).
Кротюк, В. А. (ред.) (2021). Війни інформаційної епохи: міждисциплінарний дискурс: монографія. Харків: Федорко М. Ю.
Кудряченко, А. І. (кер. автор. кол.) (2021). Проблема історичної пам’яті у всесвітньо-історичному дискурсі (1945– 2015 рр.): монографія. ДУ «Ін-т всесв. історії Нац. акад. наук України».
Михайлова, О. (2022). Персоніфікація як стратегія історичної політики в Україні. Стратегічна панорама, 1, 8–25.
Нагорна, Л. П. (2012). Історична пам’ять: теорії, дискурси, рефлексії. ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України.
Попик, В. І. (2024). Українська біографіка ХХІ століття: нові виміри. Biography. Біографіка. Біографістика, 3, 20–25. http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004960
Татаркевич (Татаркєвич), В. (2001). Історія шести понять. Юніверс.
Яблонський, В. М., Лозовий, В. С., Валевський, О. Л., Здіорук, С.І., Зубченко, С. О., Іщенко, А. Ю., Карпенко, М. М., Литвиненко, О. М., Степико, М. Т., Токман, В. В., & Черненко, Т. В. (2019). Політика історичної пам’яті в контексті національної безпеки України: аналіт. доповідь. НІСД. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/dopovid_polityka_druk_03.pdf.
Biography Studies (Brill). (2025). https://www.rug.nl/research/biografie-instituut/biography-studies?lang=en.
Bueno, О. Р. (2018). Biographical Approach in Education. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3.
Dausien, B ., & Alheit, P. (2019). Biographical Approach in Education in Germany. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519
https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519.
Hite, K. Historical Memory. St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events . (дата звернення: 19.03.2024).
Kendall, P. M. (2009). Biography. In: Encyclopaedia Britannica. https://www.britannica.com/art/biography-narrative-genre/Renaissance.
King, S. P., & Mason, B. A. (2020). Myers Briggs Type Indicator. In B. J. Carducci & C. S. Nave (Eds.). Wiley encyclopedia of personality and individual differences: Vol. II. Measurement and assessment. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. https://online.vitalsource.com/#/books/9781119793922/epubcfi/6/116%5B%3Bvnd.vst.id ref%3DAc123%5D!/4/2/2/2/6%400:0.
Le Goff, J. (1992). History and Memory / Transl. by S. Rendall, E. Claman. Columbia University Press.
St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
Stewart, E., & Roy, A. D. (2014). Subjectification. In: Teo, T. (Eds.). Encyclopedia of Critical Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_358.
Wengraf, T. (2006). Interviewing for life-histories, lived situations and personal experience: The Biographic-Narrative Interpretive Method (BNIM) on its own and as part of a multi-method full spectrum psycho-societal methodology. https://uel.ac.uk/sites/default/files/interviewing-for-life-histories-lived-situations-and-personal-experience-the-biographic-narrative-interpretive-method-bnim-on-its-own-and-as-part-of-a-multi-method-full-spectrum-psycho-societal-methodology.pdf.
Whatmore R., & Young B. (Eds.) (2015). A Companion to Intellectual History. 10.1002/9781118508091.
References
Ball, H. A. (2008). Oriientyry suchasnoho humanizmu (v suspilnii, osvitnii, psykholohichnii sferakh). Vyd. druhe, dop. (p. 85–97). Ruta, Volyn. [in Ukrainian].
Volianiuk, O. (2015). Personifikovane mynule u suchasnomu politychnomu zhytti Ukrainy ta Rosii [The personified past in the contemporary political life of Ukraine and Russia]. Naukovi zapysky IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [Proceedings of Ivan Kuras Institute of the Political and ethnic studies of the National Academy of Sciences of Ukraine], 1(175), 265–276. [in Ukrainian].
Voropaieva, T. S. (2016). Rol osobystosti v ukrainskii istorii kriz pryzmu biohrafistyky. Ukrainska biohrafistyka [Biographistica Ukrainica], (14), 50–70. [in Ukrainian]
Zhyzhko, O., & Beltran, H.-A. (2024). Kulturno-movnyi reliatyvizm yak fundament osvity dlia myru [Cultural-linguistic relativism as the foundation of peace education]. Research and Educational Studies, 6(6), 46–55. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2022-6-46-55 [in Ukrainian].
Zashkilniak, L. (2015). Pro istorychne myslennia ta rol istoryka u suchasnomu sviti [About historical thinking and the role of historian in the modern world]. Ukraina-Yevropa-Svit: Mizhnarodnyi zbirnyk naukovykh prats. Seriia: Istoriia [Ukraine - Europe – World: International collection of scientific papers: Series: History], 16 (1), 174–180. [in Ukrainian].
Cabinet of Ministers of Ukraine (2024, July 30). Derzhavna tsilova sotsialna prohrama z utverdzhennia ukrainskoi natsionalnoi ta hromadianskoi identychnosti na period do 2028 roku: postanova KM Ukrainy № 864. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/864-2024-%D0%BF#Text [in Ukrainian].
Kyrydon, A. (2009). Kontsept «istorychna pamiat»: variatyvnist definiiuvannia [The concept of "historical memory": variability of definition]. Ukraina – Yevropa – Svit: Mizhnarodnyi zb. nauk. pr. Seriia: Istoriia, mizhnarodni vidnosyny [Ukraine - Europe - World International collection of scientific papers: Series: History, international relations], (3), 112–116. [in Ukrainian].
Kyrydon, A. M. (2017). Studii pamiati u suchasnii humanitarystytsi: istoriia stanovlennia [Studies of memory in modern humanitarianism: history of formation]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal [Ukrainian historical Journal], 4, 150–161. [in Ukrainian].
Kovalska-Pavelko, I. (2022). «Viiny pamiati» yak kliuchovyi chynnyk formuvannia derzhavnoi polityky pamiati v suchasnii Ukraini ["Memory wars" as a key factor in the formation of state memory policy in modern Ukraine]. Krakowskie Studia Malopolskie, 3 (35), 27–44. [in Ukrainian].
Kryterii natsionalnoi bezpeky v osvitnii sferi: zarubizhnyi dosvid ta vysnovky dlia Ukrainy. Analitychna zapyska [National security criteria in the educational sphere: foreign experience and conclusions for Ukraine] (2016). https://niss.gov.ua/doslidzhennya/gumanitarniy-rozvitok/kriterii-nacionalnoi-bezpeki-v-osvitniy-sferi-zarubizhniy [in Ukrainian].
Krotiuk, V. A. (red.) (2021). Viiny informatsiinoi epokhy: mizhdystsyplinarnyi dyskurs: monohrafiia [Wars of the information age: an interdisciplinary discours]. Fedorko M. Yu. [in Ukrainian].
Kudriachenko, A. I. (ker. avtor. kol.) (2021). Problema istorychnoi pamiati u vsesvitno-istorychnomu dyskursi (1945– 2015 rr.): monohrafiia [The problem of historical memory in the world-historical discourse (1945–2015): monograph]. State Institution "Institute of World History of the National Academy of Sciences of Ukraine". [in Ukrainian].
Mykhailova, O. (2022). Personifikatsiia yak stratehiia istorychnoi polityky v Ukraini [Personification as a strategy of historical politics in Ukraine]. Stratehichna panorama [Strategic panorama], 1, 8–25. [in Ukrainian].
Nahorna, L. P. (2012). Istorychna pamiat: teorii, dyskursy, refleksii [Historical memory: theories, discourses, reflection]. Institute of the Political and ethnic studies of the National Academy of Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].
Popyk, V. I. (2024). Ukrainska biohrafika XXI stolittia: novi vymiry [Ukrainian biography of the XXI century: new dimensions]. Biography. Biohrafika. Biohrafistyka, 3, 20–25). http://irbis-nbuv.gov.ua/everlib/item/er-0004960 [in Ukrainian].
Tatarkevych (Tatarkievych), V. (2001). Istoriia shesty poniat [The history of six concepts]. Yunivers.
Yablonskyi, V. M., Lozovyi, V. S., Valevskyi, O. L., Zdioruk, S.I., Zubchenko, S. O., Ishchenko, A. Yu., Karpenko, M. M., Lytvynenko, O. M., Stepyko, M. T., Tokman, V. V., & Chernenko, T. V. (2019). Polityka istorychnoi pamiati v konteksti natsionalnoi bezpeky Ukrainy: analit. dopovid [The policy of historical memory in the context of national security of Ukraine: Analytical Report]. National Institute for Strategic Studies. https://niss.gov.ua/sites/default/files/2019-09/dopovid_polityka_druk_03.pdf [in Ukrainian].
Biography Studies (Brill) (2025). https://www.rug.nl/research/biografie-instituut/biography-studies?lang=en.
Bueno, О. Р. (2018). Biographical Approach in Education https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.3.
Dausien, B ., & Alheit, P. (2019). Biographical Approach in Education in Germany. https://doi.org/10.1093/acrefore/9780190264093.013.519.
Hite, K. (n. d.). Historical Memory. St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
Kendall, P. M. (2009). Biography. In: Encyclopaedia Britannica. https://www.britannica.com/art/biography-narrative-genre/Renaissance.
King, S. P., & Mason, B. A. (2020). Myers Briggs Type Indicator. In B. J. Carducci & C. S. Nave (Eds.). Wiley encyclopedia of personality and individual differences: Vol. II. Measurement and assessment. Hoboken, NJ: John Wiley & Sons. https://online.vitalsource.com/#/books/9781119793922/epubcfi/6/116%5B%3Bvnd.vst.id ref%3DAc123%5D!/4/2/2/2/6%400:0.
Le Goff, J. (1992). History and Memory / Transl. by S. Rendall, E. Claman. Columbia University Press.
St. Lowrence University. https://www.stlawu.edu/offices/ciis/historical-memory#:~:text=%22The%20concept%20of%20%E2%80%9Chistorical%20memory,about%20historical%20periods%20or%20events.
Stewart, E., & Roy, A. D. (2014). Subjectification. In: Teo, T. (Eds.). Encyclopedia of Critical Psychology. Springer, New York, NY. https://doi.org/10.1007/978-1-4614-5583-7_358.
Wengraf, T. (2006). Interviewing for life-histories, lived situations and personal experience: The Biographic-Narrative Interpretive Method (BNIM) on its own and as part of a multi-method full spectrum psycho-societal methodology. https://uel.ac.uk/sites/default/files/interviewing-for-life-histories-lived-situations-and-personal-experience-the-biographic-narrative-interpretive-method-bnim-on-its-own-and-as-part-of-a-multi-method-full-spectrum-psycho-societal-methodology.pdf.
Whatmore R., & Young B. (Eds.) (2015). A Companion to Intellectual History. 10.1002/9781118508091.
Опубліковано
2025-07-06
Як цитувати
Дічек, Н. (2025). Біографіка освітня як дієвий інструмент збереження і творення історичної пам’яті нації: деякі теоретичні зауваги із практичних студій. Науково-педагогічні студії, (9), 28-46. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2025-9-28-46
Розділ
Історико-освітні студії
Авторське право (c) 2025 Наталія Дічек
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
