Формування соціокультурної компетентності молодших школярів на уроках української мови

Анотація

У статті розглянуто сутність поняття соціокультурної компетентності, з’ясовано її структуру, схарактеризовано основні компоненти. На основі аналізу наукових праць представлено визначення поняття соціокультурної компетентності, яка трактується як якісна характеристика особистості, що ґрунтується на сукупності набутих знань соціальних та культурних сфер життя, його ціннісних орієнтацій. Проаналізовано погляди вітчизняних вчених на сутність та структуру соціокультурної компетентності. Відзначено що соціокультурна компетентність розглядається вченими як складова комунікативної компетентності, тісно взаємопов’язаної з такими компонентами структури, як соціальна та загальнокультурна. Наголошено на необхідності використання вчителями на уроках української мови краєзнавчого та лінгвокраєзнавчого матеріалу з метою вивчення ними історичного минулого свого рідного села чи міста, походження його назви, відомих земляків тощо. Зосереджено увагу на доцільності вибору тематики, пов’язаної з рідною місцевістю, для побудови зв’язних висловлювань. Зроблено акцент на важливості роботи на уроках української мови над місцевими діалектами, спонукання дітей до вживання їх під час усного спілкування із земляками. Підкреслено значення пропонування дітям порівнювати традиційні правила поведінки в родині із сучасними змінами у стосунках між членами сім’ї, спонукання їх до підтримування добрих та мудрих традицій і звичаїв у сучасних українських сім’ях. Встановлено, що загальнокультурна складова соціокультурної компетентності молодшого школяра передбачає володіння знаннями про особливості української національної культури, звичаї, традиції, свята і використання цих знань у мовленнєвій практиці, вживання у власному мовленні найбільш відомих малих українських фольклорних форм; сформованість морально-етичних якостей. Одним із ефективних шляхів формування соціокультурної компетентності виділено пошуково-творчу діяльність молодших школярів, яка може бути реалізована через впровадження в навчальний процес початкової школи системи репродуктивних завдань аналітико-синтетичного характеру.