Міжнародні системи ідентифікації вчених як показник іміджу науковця
Анотація
У статті визначено поняття іміджу вченого. Проаналізовано й виокремлено певні критеріальні особливості та функціональні можливості міжнародних систем ідентифікації науковців. Встановлено, що реєстрація та створення профілів у таких комунікаційних системах є бажаною умовою ідентифікації вченого, дієвим фактором підвищення його фахової компетентності. З'ясовано, що згадані системи уможливлюють ефективний пошук як паралельних розробників наукової проблематики, потенціальних співавторів та опонентів, так і передбачуваних споживачів наукової продукції. В той же час це й розширений пошук джерел фінансування науково-дослідної діяльності. Акцент зроблено й на популяризації власних досліджень, налагодженні міжнародних зв’язків з метою входження українських науковців та репрезентованих ними установ у світовий науковий простір. Автор наголошує про актуальність просування наукового доробку вітчизняних учених до міжнародних і світових наукометричних баз даних, що дає змогу не тільки ділитися досвідом, а й враховувати думку зарубіжних дослідників задля об'єктивності отримання проміжних і кінцевих результатів дисертаційної діяльності і планових НДР. Автор наводить стислу характеристику більш популярних ідентифікаторів (систем ідентифікаторів), що нині є найбільш важливими для діяльності ученого сьогодення, таких, як: Scopus Author ID ResearcherID Open Researcher and Contributor ID (ORCID) Google Scholar Research Gate; зосереджує увагу на необхідності присвоєння реєстраційним Crossref агентством ідентифікаторів DOI (Digital Object Identifier) кожній авторськійпублікації. У статті говориться й про те, що демонстрація та популяризація наукової діяльності ученого відбувається засобами соціальних мереж таких, як: Facebook, LinkedIn, Twitter та ін.
Авторське право (c) 2018 Науково-педагогічні студії
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.