ГЕОРГ КЕРШЕНШТЕЙНЕР

(1854–1932)

У 1988-му році, згідно з рішенням ЮНЕСКО, були названі чотири педагога, які визначили спосіб педагогічного мислення в ХХ ст. Це Джон Дьюї, Георг Кершенштейнер, Марія Монтессорі та Антон Макаренко.

Георг Кершенштейнер – німецький педагог. Закінчив Мюнхенський університет (1883), працював викладачем в комерційних училищах і гімназіях у Нюрнберзі, Швайнфурті й Мюнхені, у 1895–1918 рр. був шкільним радником в міській управі Мюнхена, з 1912 до 1918 р. обирався депутатом німецького парламенту (Рейхстагу) в Берліні, з 1918 до 1930 р. обіймав посаду професора педагогіки в Мюнхенському університеті.

Георг Кершенштейнер розробив систему професійних шкіл у Мюнхені. На переконання педагога завдання школи – забезпечити учнів робочою спеціальністю, а також виховати в них патріотів. Для реалізації цих ідей Кершенштейнер запропонував організувати роботу школи по типу трудової громади. Він ввів активні методи навчання з широким використанням наочності, практичних робіт, екскурсій. Свої педагогічні погляди виклав у творах: «Професійне виховання німецького юнацтва», «Основна аксіома освітнього процесу», «Державно‑громадське виховання німецької молоді», «Що таке трудова школа?» та ін.

Реформаторські ідеї вченого мали істотний вплив на розвиток педагогічної теорії і шкільної практики в багатьох країнах світу у перших десятиріччях ХХ ст. Вони надали потужного імпульсу розвиткові уявлень про громадянське виховання та роль професійної підготовки в житті кожного члена суспільства.

Матеріал підготувала
Демида Є. Ф.,
мол. наук. співробітник
відділу науково‑документного забезпечення,
соціокультурної діяльності та міжнародних зв’язків
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Оновили:
Демида Є. Ф.,
Деревянко Т. М.,
мол. наук. співробітники
відділу педагогічного джерелознавства та біографістики
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

© Державна науково-педагогічна бібліотека імені В. О. Сухомлинського, 2019, 2024

Анонси та оголошення

Виставки

До Дня Української Державності

Заходи

Круглий стіл «Роль освітянських бібліотек у забезпеченні сталого розвитку освіти та науки» (До всеукраїнського фестивалю науки – 2026 та Дня науки)

Наші видання

Актуалізація науково-аналітичного супроводу єдиного інформаційного простору відкритої освіти