Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Івана Мірчука (1891–1961), який після Першої світової війни перебував в еміграції. У 1921 р. в Українському вільному університеті захистив габілітаційну працю «Метагеометрія та гносеологія». Відтоді його науково-педагогічна діяльність була тісно пов’язана з цим закладом освіти: викладач (1921), доцент (1922–24), надзвичайний професор (1925–30), з 1930 р. – звичайний професор філософії. Із 1926 р. учений працював також в Українському науковому інституті в Берліні, а впродовж 1931–45 рр. очолював його. Заходами інституту за редакцією І. Мірчука було видано німецькомовну енциклопедію українознавства «Handbuch der Ukraine» (1941).

Після Другої світової війни став одним з ініціаторів відродження Українського вільного університету в Мюнхені, у якому обіймав посади ректора (1947–48, 1950–54 та 1958–61), проректора та декана філософічного факультету. Водночас І. Мірчук був головою Української вільної академії наук (1946), головою історично-філософської секції Наукового товариства імені Тараса Шевченка (1949–61), редактором журналу «Sovietstudien» та ін. 1949 р. учений став першим іноземцем, обраним членом Баварської академії наук.

І. Мірчук – автор численних праць із філософії та історії української культури. Його діяльність стала вагомим внеском у збереження і розвиток української науки, освіти та культури за межами Батьківщини.

Довідково про проєкт

Однією з умов успішної боротьби українського народу проти геноцидної російської агресії є консолідація світового українства. Як ніколи нам потрібна всіляка підтримка наших братів і сестер, яких доля розкидала по всій планеті Земля. Ми також пам’ятаємо тих, хто в чужих краях не забув своє етнічне коріння, хто з гордістю ніс у свідомості свою належність до української нації, хто доклав зусилля, щоб світ знав і поважав наш народ. Особливо шануємо педагогів, котрі на чужині щиро працювали для формування в молоді почуття зв’язку зі своєю далекою Батьківщиною.

На підтвердження цього відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України реалізує онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» як форму впровадження результатів наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» [керівник – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України Лариса Березівська]. До вашої уваги пропонуємо інформацію про педагогів-емігрантів, із чиїм доробком запрошуємо ознайомитися в нашій бібліотеці.

Виконавці: Лариса Березівська (керівник),
Наталія Антонець, Тетяна Гавриленко, Олександр Міхно, Тетяна Деревянко

Анонси та оголошення

Заходи

Відкрита освіта і наука без кордонів. Інформаційно-аналітичні тренди глобальної відкритої освіти і науки» (IAT-GEOS 2026). Друга Міжнародна науково-практична конференція

Виставки

До Всесвітнього дня науки в ім’я миру та розвитку

Наші видання

Актуалізація науково-аналітичного супроводу єдиного інформаційного простору відкритої освіти