12 листопада виповнюється 201 роки від дня народження Михайла Єгоровича Ващенко-Захарченка – ученого, педагога, який майже 40 років (з 1863 по 1902) присвятив науковій роботі та викладанню у Київському університеті Св. Володимира і залишив після себе яскравий слід в історії української математики.

Інформацію про життя та діяльність вченого представлено на сторінці «Ващенко-Захарченко Михайло Єгорович» електронного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу»;

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Петра Холодного (1876–1930), який у листопаді 1920 р. через більшовицьку навалу змушений був залишити Україну й у тяжких матеріальних умовах розгорнути культурно-освітню діяльність в еміграції. У Тарнові Холодний, очоливши Міністерство освіти, організовував лекції і курси в таборах для емігрантів; розробляв план щодо уможливлення навчання у військових вищих школах Польщі, добивався призначення стипендій для українського студентства, організації інтернату для нього у Варшаві. Під його керівництвом освітяни реставрували за чернетками й протоколами другий та третій томи Проєкту єдиної школи в Україні,

26 жовтня 2026 р. відбулося чергове засідання вченої ради Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України. Детальніше…

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Григорія Васьковича (1919–2008), який у 1944 р. емігрував до Австрії. Навчався в Мюнхені на філософському та правничому факультетах (1946–1952) Українського вільного університету, де протягом 1965–1995 рр. сам вів українознавчі й педагогічні курси (у 1980–1993 рр. – декан філософського факультету, у 1994–1995 рр. – проректор). Автор праць на педагогічні, психологічні та ідеологічні теми, зокрема фундаментального дослідження у двох частинах «Шкільництво в Україні. 1905–1920. Історична частина габілітаційної праці» (Мюнхен, 1969) і «Кершенштайнер і українська педагогіка.

22 жовтня  2026 р. в.о. заступника директора з наукової роботи, доктор педагогічних наук, професор Катерина Журба  взяла участь у тематичному засіданні Координаційної ради з питань утвердження української національної та громадянської ідентичності. У роботі Координаційної ради  взяли участь Міністр молоді та спорту Матвій Бідний, заступниця Керівника Офісу Президента України Олена Ковальська. Комітет Верховної Ради України з питань молоді і спорту представляв заступник Голови Комітету Василь Мокан.

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Надії Світличної (1936–2006), яка з 1978 р. жила в еміграції в США. За кордоном активно долучилася до громадського життя української діаспори: працювала перекладачкою в Гарвардському університеті, у 1980–1985 рр. – у Закордонному представництві Української Гельсінської групи, готувала та видавала «Вісник репресій в Україні», у 1983–1994 рр. – в Українській редакції Радіо «Свобода» редакторкою, авторкою та ведучою програм, зокрема авторського радіожурналу для жінок «Надія». Важливим напрямом її діяльності в США стала робота в українському Пласті.

Відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) продовжує онлайн проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: видання» у межах наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (науковий керівник – Березівська Лариса Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України).

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), який емігрував наприкінці 1939 р. За кордоном у різні роки Іван Павлович викладав у закладах освіти США [коледжі Ла Саль (1956–1967) і Брин Мавр (1964–1965), Американський університет у Вашингтоні (1967–1971)] та Канади [Альбертський університет (1971–1984)]. Був членом Наукового товариства ім. Шевченка, Української вільної академії наук і мистецтв у США.

Діяльність І. Лисяка-Рудницького мала важливе значення для становлення українознавчих досліджень за межами України. Великою мірою завдяки його зусиллям при Альбертському університеті в 1976 р.

21 жовтня 2026 року в Українському кризовому медіацентрі відбулася експертна розмова про освіту та науку за часів Української Народної Республіки та Гетьманату. У заході взяли участь учені Національної академії педагогічних наук України: Лариса Березівська, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, почесний директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського (ДНПБ), головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ, та Олександр Міхно, доктор педагогічних наук, директор Педагогічного музею України, головний науковий співробітник відділу педагогічного джерелознавства та біографістики ДНПБ.

Фонд Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України поповнився унікальним багатотомним виданням – семитомним зібранням творів Софії Федорівни Русової.
Щедрим дарувальником став Іван Васильович Зайченко – український педагог, доктор педагогічних наук, професор, автор відомих наукових праць, підручників і навчальних посібників для студентів закладів вищої педагогічної освіти. Цього разу вагомим науковим здобутком Івана Васильовича стало впорядкування семитомного видання, яке відкриває широкому читацькому загалу багату інтелектуальну спадщину видатної української просвітительки.