Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Надії Світличної (1936–2006), яка з 1978 р. жила в еміграції в США. За кордоном активно долучилася до громадського життя української діаспори: працювала перекладачкою в Гарвардському університеті, у 1980–1985 рр. – у Закордонному представництві Української Гельсінської групи, готувала та видавала «Вісник репресій в Україні», у 1983–1994 рр. – в Українській редакції Радіо «Свобода» редакторкою, авторкою та ведучою програм, зокрема авторського радіожурналу для жінок «Надія». Важливим напрямом її діяльності в США стала робота в українському Пласті.

Відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) продовжує онлайн проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: видання» у межах наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (науковий керівник – Березівська Лариса Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України).

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Івана Лисяка-Рудницького (1919–1984), який емігрував наприкінці 1939 р. За кордоном у різні роки Іван Павлович викладав у закладах освіти США [коледжі Ла Саль (1956–1967) і Брин Мавр (1964–1965), Американський університет у Вашингтоні (1967–1971)] та Канади [Альбертський університет (1971–1984)]. Був членом Наукового товариства ім. Шевченка, Української вільної академії наук і мистецтв у США.

Діяльність І. Лисяка-Рудницького мала важливе значення для становлення українознавчих досліджень за межами України. Великою мірою завдяки його зусиллям при Альбертському університеті в 1976 р.