Шановна наукова спільното! Раді повідомити, що відповідно до наказу МОН України «Про включення наукових періодичних видань до Переліку наукових фахових видань України» від 11 червня 2026 року № 928 електронний науковий фаховий журнал «Науково-педагогічні студії» [головний редактор – доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України, директор Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського Лариса Березівська; співзасновник – Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія] включено до Переліку наукових фахових видань України в межах кластеру «Розвиток людського капіталу,

З вірою у Перемогу, заради підтримки наукової, освітянської і бібліотечної спільноти ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України (відділ педагогічного джерелознавства та біографістики) продовжує популяризувати онлайн-проєкт «Ми стоїмо на плечах наших попередників: Видатні педагоги-ювіляри».

25 червня – 140 років від дня народження Крип’якевича Івана Петровича (1841–1920) – українського історика, археографа, педагога, мовознавця, письменника, бібліотекознавця, громадсько-освітнього діяча, журналіста, доктора філософії (1911), доктора історичних наук (1941), професора (1941), академіка Академії наук (АН) УРСР (1958),

25 червня виповнюється 92 рік від дня народження Мирослава Гнатовича Стельмаховича – українського педагога, філолога, викладача, дослідника етнопедагогіки та традиційного родинного виховання.

Інформацію про життя та діяльність М.Г. Стельмаховича представлено на сторінці «Стельмахович Мирослав Гнатович» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу»,  у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук. ред. Березівська Л.

25 червня виповнюється 140 років від дня народження Івана Петровича Крип’якевича – українського історика, науковця, педагога, бібліографа, археографа, освітнього і громадського діяча.

Інформацію про життя та діяльність І. П. Крип’якевича представлено на сторінці «Крип’якевич Іван Петрович» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу»,  у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук. ред.

25 червня виповнюється 128 років від дня народження Тетяни Федорівни Бугайко – української педагогині, літературознавиці, ученої‑методистки, першої в Україні жінки – доктора педагогічних наук.

Інформацію про життя та діяльність Т.Ф. Бугайко представлено на сторінці «Бугайко Тетяна Федорівна» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу»,  у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук.

У конкурсі можуть брати участь громадяни України, які вільно володіють державною мовою, мають науковий ступінь доктора наук або доктора філософії (кандидата наук), стаж роботи на посадах наукових та (або) науково-педагогічних працівників не менше як 10 років, а також високі моральні якості та організаторські здібності.

24 червня виповнюється 153 роки від дня народження Івана Матвійовича Стешенка – українського освітнього, громадського і політичного діяча, педагога, письменника, літературознавця та перекладача.

Інформацію про життя та діяльність І. М. Стешенка представлено на сторінці «Стешенко Іван Матвійович» електронного інформаційно-бібліографічного ресурсу ДНПБ «Педагоги України та світу»,  у довідковому виданні «Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник» (наук.

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю В’ячеслава Прокоповича (1881–1942), який емігрував спочатку до Польщі, наприкінці 1923 р. разом із С. Петлюрою виїхав до Будапешта, потім – до Відня, Женеви й Парижа. Обіймав ключові посади в уряді УНР в екзилі: 1924–39 рр. – голова Ради Міністрів УНР, жовтень 1939 р. – травень 1940 р. – заступник голови Директорії та Головного отамана УНР. 1925 р. В. Прокопович став головним редактором видавництва «Тризуб», організованого С. Петлюрою задля консолідації української еміграції.

Онлайн-проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: портрети» продовжуємо постаттю Івана Мірчука (1891–1961), який після Першої світової війни перебував в еміграції. У 1921 р. в Українському вільному університеті захистив габілітаційну працю «Метагеометрія та гносеологія». Відтоді його науково-педагогічна діяльність була тісно пов’язана з цим закладом освіти: викладач (1921), доцент (1922–24), надзвичайний професор (1925–30), з 1930 р. – звичайний професор філософії. Із 1926 р. учений працював також в Українському науковому інституті в Берліні, а впродовж 1931–45 рр. очолював його. Заходами інституту за редакцією І. 

Відділ педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського НАПН України (далі – ДНПБ) продовжує онлайн проєкт «Українська педагогічна діаспоріана: видання» у межах наукового дослідження «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (науковий керівник – Березівська Лариса Дмитрівна, доктор педагогічних наук, професор, дійсний член (академік) НАПН України).