Олександр Григорович Дзеверін (1908–1978): штрихи до наукового портрета

  • Олександр Міхно Педагогічний музей України
Ключові слова: Олександр Дзеверін; історія педагогіки; радянський педагог; педагогічна персоналія; біографія; бібліографія; біографістика.

Анотація

У статті акцентовано на важливості переосмислення радянського минулого, зокрема через дослідження життєвого шляху та творчої спадщини педагогічних персоналій того часу. Подано біографію історика педагогіки Олександра Дзеверіна, окреслено його внесок у педагогічну науку шляхом висвітлення наукових зацікавлень ученого впродовж роботи в Українському науководослідному інституті педагогіки (УНДІП) протягом 1930–1970 років, де він як співробітник інституту, окрім історії педагогіки, займався дослідженням питання про продуктивну працю учнів старших класів середньої школи та теоретичним обґрунтуванням запровадження політехнічного навчання в загальноосвітній школі. Відзначено, що перша наукова публікація О. Дзеверіна датується 1932 р., коли в СРСР відбувся форсований наступ на гуманітарну сферу і розпочалося реформування освіти та педагогічної науки за радянськими канонами, а історія педагогіки мала дати теоретичне обґрунтування радянської моделі освіти, знайти її історичні корені. Доведено, що у працях ученого 1930– 1950-х років наскрізною є тема керівної ролі комуністичної партії у розвитку педагогічної науки; подано періодизацію історії педагогіки в радянській Україні у баченні О. Дзеверіна. Підкреслено, що з другої половини 1950-х років, з початком «відлиги» та десталінізації до дослідницького поля вченого входить творча спадщина видатних українських педагогів минулого. Стаття містить складену автором бібліографію праць О. Дзеверіна з 37 позицій. На основі бібліографії та аналізу декількох праць педагога зроблено висновок про еволюцію педагогічного світогляду вченого від висвітлення ролі комуністичної партії і В. Леніна в розвитку педагогічної науки та шкільництва до зацікавлення педагогічною спадщиною Тимофія Лубенця, Івана Франка, Григорія Сковороди, Христини Алчевської і видання 5-томника праць Василя Сухомлинського (Київ, 1976–1977), у якому О. Дзеверін відіграв ключову роль як голова редакційної колегії та автор розлогої вступної статті.

Біографія автора

Олександр Міхно, Педагогічний музей України

кандидат педагогічних наук, директор Педагогічного музею України, старший науковий співробітник сектору сухомлиністики відділу педагогічного джерелознавства та біографістики Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В. О. Сухомлинського

Опубліковано
2024-08-18
Як цитувати
Міхно, О. (2024). Олександр Григорович Дзеверін (1908–1978): штрихи до наукового портрета. Науково-педагогічні студії, 4(4), 33-44. https://doi.org/10.32405/2663-5739-2020-4-33-44
Розділ
Історико-педагогічні студії