ПРОБЛЕМАТИКА ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ В НАУКОВОМУ ДОРОБКУ УКРАЇНСЬКИХ ДОСЛІДНИКІВ

Анотація

У контексті виконання наукового дослідження «Інформаційно-аналітичний супровід освіти і педагогіки: вітчизняний і зарубіжний досвід» (2023–2025 рр.) відділом наукового інформаційноаналітичного супроводу освіти ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського проаналізовано науковий доробок українських дослідників щодо проблематики формування й розвитку цифрової компетентності суб’єктів освітньої діяльності (наукових і педагогічних працівників, здобувачів освіти тощо). Розглянуто сучасні тенденції розвитку інформаційного суспільства та зумовлені ними ключові проблеми впровадження інформаційнокомунікаційних і цифрових технологій в українську освіту, що потребують невідкладного розв’язання.
Розглянуто мотиваційний, когнітивний, діяльнісний та коригувальний аспекти формування цифрової компетентності майбутніх педагогів. Зокрема, за показниками, що свідчать про позитивні мотиви, які забезпечують активність всіх суб’єктів освітнього процесу у формуванні їх цифрової компетентності, є усвідомлене розуміння ними необхідності розвивати здатності, пов’язані з цифровою компетентністю, прагнення до вивчення технік застосування засобів мультимедіа та ІКТ.
У статті йдеться про вагому характеристику становлення майбутнього фахівця в галузі освіти – цифрову компетентність, яка є складовою десяти основних компетентностей, прописаних у Концепції «Нова українська школа» (2016). Цифрову компетентність визнано однією з ключових компетентностей сучасної людини, яка займає провідне місце у їх переліку. Розкрито компоненти цифрової компетентності та узагальнено бачення складових цифрової компетентності. Розглянуто рамку цифрової компетентності для педагогічних та науково-педагогічних працівників, яка
має п’ять сфер компетентності (цифрова грамотність, професійна залученість, цифрові освітні та наукові ресурси, освітня діяльність та цифрова компетентність здобувачів освіти).