ВАЩЕНКО-ЗАХАРЧЕНКО МИХАЙЛО ЄГОРОВИЧ

(12.11.1825 ‒ 27.08.1912)

Український учений, педагог, який майже 40 років (з 1863 по 1902) присвятив науковій роботі та викладанню у Київському університеті Св. Володимира і залишив після себе яскравий слід в історії української математики.

Приват-доцент (1864), екстраординарний професор (1867), ординарний професор (1868), заслужений ординарний професор Університету Св. Володимира (1888). У 1870–1883 рр. був членом університетської бібліотечної комісії. Декан фізико-математичного факультету (1902–1903), дійсний статський радник (1873).

Основні наукові роботи присвятив теорії лінійних диференціальних рівнянь, символічним методам, теорії ймовірностей та історії математики. Один з перших популяризаторів ідей неевклідової геометрії.

Як викладач і член приймальної комісії Університету усвідомлював вади тогочасної гімназійної освіти і зробив чимало для розширення, систематизації й уніфікації курсу математики в середній школі.

Матеріал підготувала
Демида Є. Ф.,
м. н. с. відділу педагогічного джерелознавства та біографістики
ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського

Світлина: https://www.slideshare.net/slideshow/ss-62893445/62893445#12

© Державна науково-педагогічна бібліотека України імені В. О. Сухомлинського, 2025

Анонси та оголошення

Виставки

До Дня Української Державності

Заходи

Круглий стіл «Роль освітянських бібліотек у забезпеченні сталого розвитку освіти та науки» (До всеукраїнського фестивалю науки – 2026 та Дня науки)

Наші видання

Актуалізація науково-аналітичного супроводу єдиного інформаційного простору відкритої освіти