Біографія О. В. Тисовського
ТИСОВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ (Tysovskyi Oleksandr Vasylovych) (09.08.1886, м. Львів – 29.03.1968, м. Відень, Австрія) – педагог, доктор філософії (1909), засновник української скаутської організації «Пласт».
Навчався в Академічній гімназії у Львові (1898– 1904), де його вчителем німецької мови та гімнастики був І. Боберський. Закінчив Львівський університет. До 1939 р. викладав в Академічній гімназії у Львові, 1920–24 рр. – у Львівському таємному українському університеті, 1939– 41 рр. – у Львівському університеті.
1911 р. серед своїх учнів створив перші пластові гуртки й розробив принципи діяльності «Пласту» (уклав текст пластової присяги, вимоги пластового іспиту тощо), спираючись передовсім на традиції українського козацтва, долучивши водночас багато правил з англійського скаутингу. 12 квітня 1912 р. в Академічній гімназії у Львові склали присягу перші пластуни. Одночасно з Т. пластові гуртки заснували П. Франко при філії Академічної гімназії у Львові, І. Чмола при львівській «Січі». У 1913–14 рр. опублікував низку статей про засади й напрями діяльності «Пласту», 1913 р. видав перший пластовий підручник (перероблене видання – «Життя в Пласті», 1921), де виклав основи пластового світогляду та сформулював основні ідейно-організаційні засади «Пласту» з чітко вираженими національними ознаками. На початку Першої світової війни всі члени пластового гуртка О. Тисовського вступили до легіону Українських січових стрільців. Відігравав провідну роль у «Пласті» і в міжвоєнний період. Написав слова пластового гімну «Цвіт України і краса». Після заборони цієї організації 1930 р. співпрацював із нелегальними пластовими структурами – Пластовим центром, кооперативом «Пласт», журналом «Вогні». Під час Другої світової війни О. Тисовський спільно з Українським центральним комітетом безуспішно намагався відновити пластові організації.
Автор статей із проблем виховання української молоді, зокрема «Наша молодіж (психологічна студія природника)», «Дещо про умови виховання», «На тему сучасного виховання» (ці рукописні матеріали зберігаються в особовому фонді Т. в Центральному державному історичному архіві України в м. Львові). У статті «Виховання перед школою для школи» (1921) обґрунтував важливість родинного виховання та навчання, називаючи сім’ю «первісною виховною інституцією». Член Наукового товариства ім. Т. Шевченка (1927). Із 1944 р. перебував на еміграції у Відні, де помер і похований. 2022 р. останки О. Тисовського, його дружини та сина перевезено до Львова й перепоховано на Личаківському цвинтарі.
Джерело публікації:
Міхно О. Тисовський Олександр Васильович. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; наук. ред. Березівська Л. Д. Електрон. вид. Вінниця, 2025. С. 381–382. URL: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=382 (дата звернення: 06.05.2026).
Анонси та оголошення
29.08.2026
Щиро вітаємо
ДЕРЕВЯНКО ТЕТЯНУ МИХАЙЛІВНУ
Бажаємо здоров’я, весни в душі, яскравого сонця, щастя, творчого натхнення, незмінно-позитивнвого настрою, затишку й тепла в колі Вашої родини, серед друзів і колег!
Директор та колектив ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Л. Д. Березівська13.07.2026
