СВІТЛИЧНА НАДІЯ ОЛЕКСІЇВНА (Svitlychna Nadiia Oleksiivna) (08.11.1936, с. Половинкине Луганської обл. – 08.08.2006, м. Матаван, США, похована в Києві на Байковому цвинтарі) – філологиня, педагогиня, журналістка, учасниця правозахисного руху.

Закінчила відділення української мови та літератури філологічного факультету Харківського університету (1958). Педагогічну діяльність розпочала вчителькою української мови й літератури, потім була завучем і директором (1958–62) школи робітничої молоді шахти «ЦентральноБоківська» (м. Антрацит). Викладала в Старобільському медичному училищі, працювала бібліотекаркою в с. Байдівка й учителювала в Половинчанській середній школі на Луганщині (1963). З 1964 р. – у Києві: редактор, методист Українського республіканського заочного сільськогосподарського технікуму (м. Боярка Київської обл., 1964–65), літературний редактор видавництва «Радянська школа» (1965), старший інженер відділу науково-технічної інформації Інституту ботаніки Академії наук УРСР (1966), лаборант сектору методики мови Науково-дослідного інституту педагогіки й за сумісництвом – учителька заочної середньої школи № 4 в Дарниці (1967). З травня 1967 р., після участі у вшануванні пам’яті Т. Шевченка, перебувала під наглядом радянських спецслужб. У червні 1967 р. звільнена з роботи.

Відвідувала Клуб творчої молоді (діяв у Києві 1959–64 рр.), який проводив культурно-просвітницькі акції на захист національної спадщини українського народу. Там здружилася з багатьма «шістдесятниками». У грудні 1970 р. у м. Василькові Київської області разом з Є. Сверстюком знайшла забиту подругу – художницю А. Горську, організувала похорон і зведення пам’ятника на її могилі. Збереглося листування С. та А. Горської.

Заарештована 1972 р. і в травні 1973 р. засуджена за антирадянську діяльність до чотирьох років таборів. 1976 р. повернулася до Києва й написала відмову від радянського громадянства, мотивуючи тим, що «бути громадянкою найбільшого у світі, наймогутнішого і найдосконалішого концтабору» нижче її гідності. 1978 р. виїхала спочатку до Рима, де її прийняв Папа Римський Павло IІ, потім – до США. Працювала перекладачкою в Гарвардському університеті. Приєдналася до куреня «Верховинки» Пласту в Нью-Йорку, брала участь у патріотичному та спортивному вихованні діаспорної молоді, організовувала й проводила зустрічі та вечори, присвячені І. Світличному, Л. Костенко, В. Стусу, А. Горській, В. Івасюку, Г. Снєгірьову та ін. До 1985 р. регулярно видавала «Вісник репресій в Україні» (коштом української діаспори). У 1983–94 рр. працювала в Українській редакції «Радіо Свобода». Підготувала до друку книгу В. Стуса «Палімпсести» (Мюнхен, 1986), що вважала головною справою свого життя. У 1980 р. виступила перед Гельсінською комісією при конгресі США з промовою «Політика русифікації в Україні», у якій, спираючись на статистичні дані, довела, що русифікація охоплює всі ланки освіти й починається з дитячих садків, а загалом у культурному просторі провадиться політика обмеження українськомовного духовного життя рамками специфічно етнічного матеріалу з метою перетворення українського народу на етнографічну масу, більш придатну для подальшої тотальної русифікації. З 1994 р. працювала позаштатно в Українському музеї в Нью-Йорку. Лауреатка Державної премії України ім. Тараса Шевченка за активну журналістську й публіцистичну діяльність (1994, разом із братом Іваном Світличним, якому премію в галузі «Література» присуджено посмертно). Надії Світличній належить ідея створення Музею шістдесятництва в Києві, основу фондової колекції якого становить її архів – фотографії, документи, меморіальні речі.

Джерело публікації:

Міхно О. Світлична Надія Олексіївна. Педагоги України (друга половина ХІХ – початок ХХІ ст.): енциклопедичний біографічний словник / НАПН України, ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського ; наук. ред. Березівська Л. Д. Електрон. вид. Вінниця, 2025. С. 334–336. URL: https://lib.iitta.gov.ua/745951/1/Енциклопедичний%20словник_.pdf#page=335 (дата звернення: 06.08.2026).

Анонси та оголошення

Заходи

Круглий стіл «”Школа під голубим небом” Василя Сухомлинського: від історії до сьогодення»

Виставки

До Дня працівників освіти

Наші видання

Актуалізація науково-аналітичного супроводу єдиного інформаційного простору відкритої освіти