Головні наукові співробітники відділу педагогічного джерелознавства та біографістики, професори Лариса Березівська, Олександр Міхно (9–10 липня 2026 р.) і Тетяна Гавриленко (15–18 липня 2026 р.) взяли участь у Міжнародній постійно діючій конференції «Sources and Research Practices in the History of Education: Challenges and Perspectives» («Джерела та дослідницькі практики в історії освіти: виклики та перспективи»).

Захід організовано Всесвітньою міжнародною асоціацією істориків освіти (ISCHE) (ISCHE 47, м. Афіни, Греція) у змішаному форматі. До нього долучилися понад 600 учасників з 53 країн світу https://conferences.uoa.gr/event/112/page/824-programme. Численні сесії відбувалися за ключовими напрямами: історіографічні традиції й нові методологічні та інтерпретаційні підходи до роботи з джерелами; державні та приватні архіви, бібліотеки та колекції: перспективи, проблеми та виклики; дослідження освітніх систем і політики; сліди повсякденного життя та сенсорного досвіду в освітніх процесах; дослідження педагогічних теорій та суб’єктів; міжгалузева робота та робота з різними джерелами; цифрові джерела, бази даних джерел і використання штучного інтелекту в історичних дослідженнях; спогади, робота з пам’яттю та соціальні уявлення про освіту як джерела в історії освіти та ін.

Представлені міжнародній спільноті істориків освіти презентації відображають проміжні результати НД «Українська педагогічна біографіка в контексті європейського та світового освітньо-наукового, інформаційного простору» (2026–2028 рр.; науковий керівник – дійсний член (академік) НАПН України Лариса Березівська).

Так, 9  липня Л. Березівська і О. Міхно взяли участь онлайн у сесії «Історіографічні традиції та нові методологічні й інтерпретаційні підходи до роботи з джерелами» із доповіддю «Хрестоматія як інструмент репрезентації джерел про українських педагогів-емігрантів у глобальному освітньому та науковому просторі (1919–1991)». Спікери детально розкрили алгоритм застосування джерелознавчої евристики, розроблений та апробований у попередніх спільних і одноосібних публікаціях, що базується на критичному аналізі, верифікації та синтезі різнорівневих джерел (монографій, періодики, епістолярію, мемуарів) для формування трикомпонентної структури матеріалу про кожну персоналію (біографічний нарис, бібліографія та відібрані тексти) майбутньої хрестоматії як навчального видання.

Загалом наукова проблематика сесії об’єднала дослідників із Італії, Німеччини, Португалії, Туреччини та України навколо фундаментальних питань – критичного аналізу, інтерпретації та деконструкції джерельної бази в історії освіти, а також ролі хрестоматійних та інших навчальних видань як інструментів формування історичної свідомості та збереження культурної ідентичності.

15 липня Т. Гавриленко взяла участь в офлайн-частині конференції ISCHE 47 в Афінах у сесії «Університетські бібліотеки, архіви діаспори, колекції та архівні записи» із доповіддю «Архів Українського Вільного Університету як джерело дослідження освітніх біографій української діаспори». У виступі розкрито джерельний потенціал архіву Українського Вільного Університету в Мюнхені для реконструкції освітніх біографій українських науковців і викладачів у екзилі. Особливу увагу приділено особовим фондам діячів української науки, освіти та культури, що дають змогу простежити їхні навчальні, викладацькі, наукові траєкторії у транснаціональному академічному просторі. На прикладі фондів В. Щербаківського та В. Яніва було показано різні моделі освітньої біографії української еміграції, а також окреслено методологічні виклики роботи з еміграційним архівом: фрагментарність, розпорошеність документів, архівні лакуни та необхідність критичного зіставлення джерел.

Наукова проблематика сесії об’єднала дослідників із Франції, Німеччини, Греції та України навколо питань ролі університетських бібліотек і архівів, а також транснаціональних дослідницьких перспектив у вивченні освіти минулого. Обговорення засвідчило актуальність української проблематики в міжнародному науковому просторі та важливість репрезентації архівної спадщини української академічної еміграції як складника європейської та світової історії освіти.

Цей масштабний міжнародний захід значно розширив наші знання, особливо щодо найактуальніших напрямів і особливостей досліджень з історії освіти у світовому науковому просторі. Успішна презентація результатів планового НД на такому високому міжнародному рівні є дієвим кроком інтеграції національної педагогічної спадщини у сучасний глобальний освітній простір, утвердження суб’єктності української науки та зміцнення міжнародної солідарності навколо підтримки України у її протидії російській агресії. Дякуємо організаторам за запрошення та їхню цілеспрямовану працю задля поступу історії освіти у глобальному світі.

Лариса Березівська, Тетяна Гавриленко, Олександр Міхно

Анонси та оголошення

Виставки

Огляд-презентація «Безпека в Інтернеті – необхідна вимога сьогодення»

Заходи

Круглий стіл «Роль освітянських бібліотек у забезпеченні сталого розвитку освіти та науки» (До всеукраїнського фестивалю науки – 2026 та Дня науки)

Наші видання

Актуалізація науково-аналітичного супроводу єдиного інформаційного простору відкритої освіти