Останнім часом інтерес до організаційної (корпоративної) культури різко посилився. Це пов'язано з тим, що зросло розуміння того впливу, який чинить феномен культури на ефективність роботи і розвитку організації.

Організаційна культура, як зазначено в короткому енциклопедичному довіднику «Соціологія» за редакцією професора В. І. Воловича, – специфічне поєднання цінностей, відносин, норм, звичок, традицій, форм поведінки і ритуалів, що існують у організації. У межах теорії менеджменту організаційна культура розглядається як потужний стратегічний інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи організації і окремих осіб на спільні цілі, мобілізувати ініціативу співробітників, виховувати відданість організації, поліпшувати процес комунікації, поведінки.

В електронному виданні ПСИ-ФАКТОР зазначено, що „під організаційною культурою розуміються в основному цінності й норми, які поділяє більшість членів організації, а також їхні зовнішні прояви (організаційна поведінка).

У 2001-2003 рр. з ініціативи Європейської Асоціації директорів шкіл, Голландської Асоціації шкільних менеджерів, Школи освітнього менеджменту при Амстердамському університеті (NSO), Асоціації керівників шкіл України (АКШУ) за фінансової підтримки фонду „MATRA” Європейського Союзу та Міністерства закордонних справ Голландії  затверджено Міністерством освіти і науки України українсько-голландську програму з освітнього менеджменту (Ukrainian-Dutch Educational Management program – UDEM 2001–2003 рр.), яка здійснювалася з метою розробки професійних стандартів діяльності директорів загальноосвітніх навчальних закладів.

Матеріал підготувала провідний бібліотекар ДНПБ України ім. В. О. Сухомлинського НАПН України Н. Є. Шолохова

І. Науково-теоретичний аспект організаційної культури

ІІ. Впровадження організаційної культури в практику роботи ЗНЗ України